Клінічна картина передлежання плаценти

Ведучим клінічним симптомом є раптові без больових відчуттів кров’янисті виділення, які можуть періодично повторюватись упродовж терміну вагітності з 12 до 40 тижнів, виникають спонтанно або після фізичного навантаження. Кров’янисті виділення набувають загрозливого характеру з початком скорочень матки у будь-якому терміні.

В механізмі кровотечі при передлежанні плаценти основну роль відіграютьскорочення м’язів матки та розтягнення нижнього сегменту в процесі вагітності та під час пологів з порушенням цілісності міжворсинкового простору. Ворсинки плаценти, в зв’язку з їх нездатністю до розтягнення, втрачають зв'язок зі стінками матки.

Термін появи кровотечі та її сила залежать від величини передлеглої ділянки плаценти та типу передлежання. Так, при центральному (повному) передлежанні кровотеча нерідко починається рано – в ІІ триместрі вагітності; при боковому та краєвому передлежанні (неповному) – в ІІІ триместрі або під час пологів.

Важкість стану жінки визначається об’ємом і темпом крововтрати. Сила кровотечі при повному передлежанні звичайно більш значна, ніж при неповному. Перша кровотеча зазвичай починається спонтанно. Іноді вона може бути настільки інтенсивною, що супроводжується смертельними наслідками, а неодноразові повторні кровотечі, хоча і є досить небезпечними (хронічна анемізація хворих), однак за наслідками можуть бути більш сприятливими.

У разі, коли кров’янисті виділення спостерігаються у вагітних ще в І триместрі, їх слід розцінювати як тривожний сигнал, що може свідчити не тільки про загрозу переривання вагітності, але й про глибоке занурення ворсин хоріона в підлеглі тканини з порушенням судин. Така ознака має місце не тільки при передлежанні плаценти, а й при більш небезпечній патології – шийковій та перешийково-шийковій вагітності.

Діагностика

Для встановлення діагнозу необхідно:

Зібрати анамнез: детальне опитування вагітної з метою виявлення факторів ризику, що могли б призвести до аномалії розташування плаценти.

1. Оцінити клінічні прояви – поява кровотечі, що повторюється, не супроводжується болем та підвищеним тонусом матки.

2. Провести акушерське обстеження:

А. Обережне зовнішнє акушерське обстеження:

· високе розташування передлеглої частини;

· тонус матки не підвищений;

· аускультативно в ділянці нижнього сегменту може визначатися

шум плаценти;

· може виявлятися неправильне положення плода, або тазове

передлежання.

Б. Огляд шийки матки і піхви в дзеркалах виключно в умовах розгорнутої

операційної:

· дозволяє виключити інші джерела кровотечі (розрив варикозних

вузлів піхви, псевдоерозію і рак шийки матки).

В. Піхвове дослідження виключно в умовах розгорнутої операційної:

a. при закритій шийці матки:

· через склепіння пальпується тістуватість, пастозність тканин,

пульсація судин; високе стояння передлеглої частини і

неможливість її пальпувати;

b. при відкритті шийки матки не менше ніж на 4-6 см виявляють:

· плацентарну тканину – повне передлежання (placenta praevia totalis);

· плідні оболонки і тканину плаценти – бокове передлежання (placenta praevia lateralis);

· плідні оболонки і край плаценти – крайове передлежання (placenta praevia marginalis);

· шороховатість плідних оболонок – низьке прикріплення плаценти.

У разі значної кровотечі уточнення характеру передлежання не має сенсу, оскільки акушерська тактика визначається об’ємом крововтрати та станом вагітної.

3. Ультразвукове дослідження має високу інформативну цінність у визначенні локалізації плаценти та виду передлежання.

Диференційна діагностика проводиться із захворюваннями, які супроводжуються кровотечами:

- передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти;

- розривом матки;

- розривом варикозних вузлів в ділянці вульви і піхви;

- раком та ерозією шийки матки.

Поиск по сайту: