 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Класифікація геморагічного шоку
За класифікацією Чепкого Л.П. розрізняють 4 ступеня тяжкості ГШ.
Табл. №1 Класифікація геморагічного шоку за ступенем тяжкості (Чепкий Л.П. та співавтор. 2003)
| Ступінь тяжкості шоку | Стадія шоку | Об’єм крововтрати | |
| % ОЦК | % маси тіла | ||
| Компенсований | 15-20 | 0,8-1,2 | |
| Субкомпенсований | 21-30 | 1,3-1,8 | |
| Декомпенсований | 31-40 | 1,9-2,4 | |
| Необоротний | >40 | >2,4 |
Клінічна картина.
Клінічна картина ГШ в акушерській практиці окрім загальних закономірностей, притаманних даному виду шоку, має свої особливості, обумовлені патологією, яка викликала кровотечу.
ГШ при передлежанні плаценти характеризується різкою гіповолемією, пов’язаною з фоном, на якому вона розвивається: артеріальною гіпотензією, гіпохромною анемією, зниженням фізіологічного приросту ОЦК наприкінці вагітності. У 25% жінок формується ДВЗ-синдром з нерізкою тромбоцитопенією, гіпофібриногенемією, підвищенням фібринолітичної активності.
При ГШ, що розвинувся внаслідок гіпотонічної кровотечі в ранньому післяпологовому періоді, після короткочасного періоду нестійкої компенсації швидко наступає незворотній стан, що характеризується стійким порушенням гемодинаміки, дихальною недостатністю, ДВЗ-синдромом з профузною кровотечею, яка обумовлена виснаженням факторів згортання крові і різкою активацією фібринолізу.
Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти, як правило, розвивається на фоні тривалого перебігу прееклампсії, для якої характерні хронічний ДВЗ-синдром, гіповолемія, хронічний судинний спазм. ГШ при такій патології часто супроводжується анурією, набряком мозку, порушенням дихання, перебігає на фоні зниження фібринолізу.
При розриві матки для клінічної картини шоку характерні симптоми гіповолемії та недостатності зовнішнього дихання. ДВЗ-синдром розвивається нечасто.
Діагностика.
ГШ зазвичай діагностується без значних зусиль, особливо при наявності значної кровотечі. Однак рання діагностика компенсованого шоку, при якій забезпечений успіх лікування, іноді має труднощі через недооцінку симптомів. Неможна оцінювати тяжкість шоку, базуючись лише на цифрах АТ або на кількості крововтрати.
Артеріальна гіпотензія вважається пізнім та ненадійним клінічним симптомом акушерського геморагічного шоку. Завдяки фізіологічній гіперволемічній аутогемодилюції АТ у вагітних може залишатися незмінним до тих пір, доки об’єм крововтрати не досягне 30%. Компенсація гіповолемії у вагітних проходить, насамперед, за рахунок активації симпато-адреналової системи, що проявляється вазоспазмом та тахікардією. Рано приєднується олігоурія.
Про адекватність гемодинаміки слід робити висновки на основі аналізу комплексу досить простих симптомів і показників:
• характеристика кольору та температури шкірних покривів;
• оцінка пульсу;
• визначення АТ;
• визначення «шокового індексу Алговера»;
• погодинний діурез;
• визначення ЦВТ;
• показники гематокриту;
• характеристика КЛС.
Табл. №2 Критерії тяжкості геморагічного шоку
| Показник | Ступінь шоку | |||||
| Об’єм крововтрати | мл | <750 | 750-1000 | 1000-1500 | 1500-2500 | >2500 |
| % маси тіла | <0,8 | 0,8-1,2 | 1,3-1,8 | 1,9-2,4 | >2,4 | |
| % ОЦК | <15 | 15-20 | 21-30 | 31-40 | >40 | |
| Пульс, уд/хв | <100 | 100-110 | 110-120 | 120-140 | >140 або <40* | |
| Сис. АТ. мм.рт.ст. | N | 90-100 | 70-90 | 50-70 | <50** | |
| Шоковий індекс | 0,54-0,8 | 0,8-1 | 1-1,5 | 1,5-2 | >2 | |
| ЦВТ, мм.вод.ст | 60-80 | 40-60 | 30-40 | 0-30 | <0 | |
| Тест «білої плями» | N (2с) | 2-3 с | >3 с | |||
| Гематокрит, л/л | 0,38-0,42 | 0,3-0,38 | 0,25-0,3 | 0,2-0,25 | <0,2 | |
| Частота дихання | 14-20 | 20-25 | 25-30 | 30-40 | >40 | |
| Швидкість діурезу (мл/год) | 30-50 | 25-30 | 5-15 | 0-5 | ||
| Психічний статус | Cпокій | Незначне занепокоєння | Тривога, помітне занепокоєння | Занепоко-єння,страх або сплу-таність свідомості | Cплутаність свідомості або кома |
Примітка * - на магістральних артеріях; ** - за методом Короткова може не визначатися
Труднощі визначення об'єму крововтрати в акушерстві обумовлені значним розведенням крові, що витікає амніотичною рідиною, а також приховуванням великої кількості крові у піхві або порожнині матки.
Для орієнтовного визначення об'єму крововтрати у вагітних можливе використання модифікованої формули Мооге:
КВ=М 75 ГТ (вих)-ГТ (ф)/ ГТ (вих)
де: КВ - крововтрата (мл); М - маса тіла вагітної (кг); ГТ (ф) - фактичний гематокрит хворої (л/л), ГТ (вих) – вихідний гематокрит хворої (л/л),
Поиск по сайту: