Термінологічний словник ключових слів

Фінансовий стан підприємства – це показник його кредитоспроможності, платоспроможності, фінансової конкурентоспроможності, виконання платіжних зобов’язань перед державою, іншими підприємствами, працівниками.

Аналіз фінансового стану класифікують за: змістом процесу управління, періодичністю проведення, об’єктами та суб’єктами аналізу, методами проведення аналізу.

Мета аналізу фінансового стану – своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та пошук шляхів зміцнення фінансової стійкості та платоспроможності.

Основне джерело аналізу фінансового стану – фінансова звітність підприємства: ф.1 «Баланс»; ф.2 «Звіт про фінансові результати»;ф.3 «Звіт про рух грошових потоків»; ф.4 «Звіт про власний капітал»; ф.5 «Примітки до фінансової звітності».

Основні методи аналізу фінансового стану:

- горизонтальний аналіз;

- вертикальний аналіз;

- трендовий аналіз.

Горизонтальний аналіз передбачає визначення абсолютних та відносних величин валюти балансу та його статей.

Метою вертикального (структурного) аналізу є визначення зміни питомої ваги окремих статей балансу, темпів приросту показників динаміки структурних змін, ціни одного відсотка зростання валюти балансу і кожної статті.

«Поведінку» кожної статті балансу визначають за допомогою трендового аналізу.

Динаміку змін загального фінансового стану підприємства досліджують за даними порівняльного аналітичного балансу.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства передбачає:

- визначення динаміки зміни валюти балансу;

- встановлення відповідності динаміки змін валюти балансу динаміці обсягів виробництва, реалізації продукції, прибутку.

- визначення показників прибутку і обсягу реалізованої продукції в розрахунку на одну гривню середньорічної вартості майна.

У ході аналітичного дослідження динаміки складу та структури майна підприємства дають загальну оцінку капіталу, співвідношенням основного та оборотного капіталу, ефективності капіталу, ефективності (рентабельності) та інтенсивності (оборотності) використання капіталу.

Аналіз динаміки складу та структури джерел фінансових ресурсів передбачає дослідження змін структури власного та позикового капіталу, власного оборотного капіталу, показників ринкової та фінансової стійкості.

Оцінку достовірності власного капіталу проводять за допомогою коефіцієнтів капітального покриття (відношення власного капіталу до активів).

Наявність власних оборотних коштів (ВОК) їх збереження та ефективне використання – важлива ознака фінансової стійкості підприємства. ВОК визначають як різницю між загальною сумою власного капіталу (І розділи пасиву балансу) та необоротними активами (І розділ активу балансу) або як різницю між поточними активами та поточними зобов’язаннями.

До показників ефективності використання позикового капіталу відносять передусім ефект фінансового важеля, який показує, на скільки відсотків збільшується рентабельність власного капіталу за рахунок залучених в оборот позикових коштів.

Фінансовий леверидж – це взаємозв’язок між прибутком і співвідношенням позикового та власного капіталу, потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу і структури власного та позикового капіталу.

Фінансова стійкість підприємства – це такий стан фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, який забезпечує діяльність підприємства на основі збільшення прибутку, платоспроможність та кредитоспроможність підприємства.

До абсолютних показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства, відносяться залишок або нестачу джерел коштів для формування запасів і затрат.

Розрізняють чотири типи фінансової стійкості: абсолютна стійкість, нормальна стійкість, нестійкий (передкризовий) фінансовий стан, кризовий фінансовий стан.

До відносних показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства, відносять показники структури капіталу (коефіцієнти фінансової незалежності, фінансової стійкості, фінансової залежності, плече фінансового важеля); показники, які характеризують стан оборотних коштів (коефіцієнти маневрування власного оборотного капіталу, забезпечення матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування, стабільності структури оборотних коштів); показники, які характеризують стан основного капіталу (частка основного капіталу у власному, коефіцієнти модернізації, реальної вартості майна); коефіцієнт ділової активності, ефективності використання фінансових ресурсів.

Платоспроможність характеризує наявність у підприємства коштів для погашення боргових зобов’язань.

Ліквідність – це спроможність підприємства перетворювати свої активи на гроші без втрат їх ринкової вартості для покриття всіх необхідних платежів. Розрізняють коефіцієнти абсолютної, термінової, проміжної та загальної платоспроможності.

Коефіцієнт абсолютної платоспроможності – це відношення грошових коштів та їх еквівалентів до короткострокових зобов’язань. Теоретично виправдане значення 0,1-0,2.

Коефіцієнт термінової платоспроможності – це відношення грошових коштів, їх еквівалентів та поточних фінансових інвестицій до короткострокових зобов’язань. Теоретично виправдане значення 0,25-0,35.

Коефіцієнт проміжної платоспроможності – це відношення грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та реальної короткострокової дебіторської заборгованості до короткострокових зобов’язань. Теоретично виправдане значення 0,7-0,8.

Коефіцієнт загальної платоспроможності – це відношення всієї суми оборотних активів до короткострокових зобов’язань. Теоретично виправдане значення 2-2,5.

Рекомендована література [1-5, 8, 10, 11, 13-15, 17, 18, 20]

Тема 5. Аналіз прибутку і рентабельності

План вивчення теми

1. Мета, завдання і джерела інформації аналізу прибутку і рентабельності

2. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

3. Аналіз впливу чинників на формування валового прибутку підприємства.

Навчальні цілі

Засвоєння, поглиблення та систематизація знань про сутність, значення, завдання та методику аналізу прибутку і рентабельності підприємства

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Самостійна робота передбачає:

· вивчення теоретичних положень, понять, категорій, алгоритмів розрахунків;

· огляд ключових категорій;

· розв’язання ситуаційних вправ;

· виконання завдань самостійної роботи;

· складання та оформлення аналітичних висновків за результатами аналізу.

В результаті роботи з літературою, наведеною для даної теми, студенти повинні:

· отримати, засвоїти, систематизувати та закріпити знання із програмних питань;

· зрозуміти і запам’ятати основні поняття, терміни;

· відповісти на контрольні питання для закріплення отриманих теоретичних знань;

· розв’язати ситуаційні вправи;

· виконати завдання самостійної роботи відповідно до методичних рекомендацій;

· скласти висновки за результатами аналізу прибутку і рентабельності.

Прибуток є найважливішим узагальнюючим показником, що характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежить формування оборотних активів, виконання зобов’язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів і т. д.

Згідно з Положенням бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” розрізняють кілька видів прибутку, зокрема

- валовий прибуток;

- фінансові результати від операційної діяльності;

- фінансовий результат до оподаткування;

- чистий фінансовий результат.

Прибуток - це провідний показник господарської діяльності. За його допомогою визначається рівень рентабельності – головна характеристика ефективності функціонування підприємства.

Показник прибутку характеризує абсолютний ефект від діяльності, рентабельність показує міру ефективності – відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється.

Рентабельність – це показник, який характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність – відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, використаними для досягнення цього ефекту.

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Від цього насамперед залежить вибір оціночного показника (прибутку), що використовується в розрахунку.

Найчастіше використовується чотири різних показники:

1. валовий прибуток

2. операційний прибуток

3. прибуток до оподаткування

4. чистий прибуток

Рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат, чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, застосованих ресурсів.

Рентабельність застосованих ресурсів нерідко обчислюється як відношення фінансових результатів до оподаткування до активів, власного капіталу, сукупності основних виробничих фондів.

Рентабельність реалізованої продукції звичайно розглядається як співвідношення валового прибутку та чистого доходу (виручки) від реалізації.

Рентабельність окремих виробів розраховується як відношення різниці між ціною (без податку на додану вартість та акцизного збору) та собівартістю виробу до його собівартості.

Рентабельність застосованих засобі в, яка звичайно сприймається як рентабельність підприємства – найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, а також позареалізаційні фінансові результати.

Показники рентабельності можна розраховувати за окремими структурними підрозділами і за видами діяльності.

Дуже важливо дати оцінку питомої ваги виробів з низькою рентабельністю, нормальною рентабельністю та високорентабельних, а також виробів, по яких рентабельність помітно зросла, суттєво не змінилася, знизилася.

Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує. Тому зростання усіх показників рентабельності в динаміці за періоди звітності розглядається як позитивна тенденція.

Залежно від того, з чим порівнюється показник прибутку, виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

- рентабельність інвестицій (капіталу);

- рентабельність продажів.

І. Рентабельність інвестицій (капіталу):

У цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховуються два основних коефіцієнти: рентабельність сукупного капіталу (або активів) і рентабельність власного капіталу.

1. Рентабельність сукупного капіталу (або активів) (Ра):

або

(5.3)

або

Ра = Чиста рентабельність продажів х Коефіцієнт оборотності активів. (5.4)

2. Рентабельність власного капіталу (Р_вк):

RОЕ = RОА · (Активи: Власний капітал), (5.6)

(5.7)

Варто звернути увагу на той факт, що збільшення фінансового левериджу пов’язане зі збільшенням частки позикового капіталу. Тому існує визначений ризик у залученні позикового капіталу, що виправдовується тільки тоді, коли прибуток, отриманий від ефективного використання від активів, перевищує процентні ставки по отриманих кредитах.

ІІ. Рентабельність продажів:

Оцінююча рентабельність продажів на основі показників прибутку і виручки від реалізації, розраховують коефіцієнти рентабельності всієї продукції в цілому або окремих її видів. Як і у випадку з рентабельністю капіталу, існує безліч показників оцінки рентабельності продажів, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Найчастіше використовується валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховуються три показники рентабельності продажів.

1. Валова рентабельність реалізованої продукції (Р_врп):

Р_врп = Валовий прибуток / Чистий дохід (виручка) від реалізації (5.8)

2. Операційна рентабельність реалізованої продукції (Р_орп):

Р_орп = Операційний прибуток / Чистий дохід (виручка) від реалізації (5.9)

3. Чиста рентабельність реалізованої продукції (Р_чрп):

Р_орп = Чистий прибуток / Чистий дохід (виручка) від реалізації (5.10)

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте економічний зміст та народногосподарське значення прибутку підприємства.

2.Назвіть ознаки, за якими класифікують прибуток.

3.Охарактеризуйте:

а) валовий прибуток;

б) фінансовий результат від операційної діяльності;

в) чистий фінансовий результат;

4.Визначте основні завдання аналізу прибутку.

5.Яким методом проводиться аналіз чистого прибутку підприємства?

6.Які чинники впливають на відхилення валового прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг).

7.Розкрийте поняття «ефекту виробничого важеля».

8.Розкрийте економічну сутність показника рентабельності.

9.Чому показник рентабельності повніше, аніж прибуток, характеризує кінцевий результат роботи підприємства?

10. Визначте основні завдання аналізу рентабельності.

11. Яким методом проводиться аналіз показників рентабельності?

12. Які чинники впливають на показники рентабельності?

Завдання для самостійної роботи

Завдання 5.1. Визначити динаміку з чистого прибутку в цілому та по джерелах утворення

тис. грн.

Висновок:

Завдання 5.2. Розрахувати вплив на рівень рентабельності змін суми валового прибутку та чистого доходу від реалізації продукції

Поиск по сайту: