Сутність і компоненти СППР

КОМПЮТЕРНІ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

8.1. Сутність і компоненти СППР

8.2. Сфери застосування та приклади використання СППР

8.3. Архітектура систем підтримки прийняття рішень

8.4. База даних і система управління базою даних СППР

8.5. Бази моделей і системи управління базами моделей

Література

1. Берсуцкий Я.Г. Информационная система управлення. -К.: Наукова думка,

1986.

2. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансьі и статистика, 1991.

3. Данилевський Ю.Г., Петухов М.А., Шабанов В.С. Информационная техно- логия в управлений промышленностью. -М.: Машиностроение, 1988.

4. Давинський Г. В. Побудова і функціонування складних систем управління:

-К.: Вища школа, 1989.

5. Ситник В.Ф., Сорока X., Еремина Н.В. и др. Компьютеризация информаци- онных процесов на промышленных предприятиях. -К.: 1991.

6. Ситник В.Ф., Гужва В.М. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. - К.: Техніка, 1995.

Сутність і компоненти СППР

Системи підтримки прийняття рішень виникли на початку 80-х років завдя- ки розвитку управлінських інформаційних систем і становлять собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами в складних і слабко структурованих ситуаціях. На розвиток СППР істотний вплив справили досягнення в галузі інформаційних технологій, зокрема телекомунікаційні мере- жі, персональні комп'ютери, динамічні електронні таблиці, експертні системи. Те- рмін СППР (DSS –Design Support System) виник у 80-х роках і належить Горрі та Мортону, хоча перше покоління СППР мало чим відрізнялось від традиційних управлінських інформаційних систем, і тому замість СППР часто використовува- вся термін «системи управлінських рішень».

Досі немає єдиного визначення СППР. Наприклад, деякі автори під СППР розуміють "інтерактивну прикладну систему, яка забезпечує кінцевим корис- тувачам, які приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і моделей з ме- тою прийняття рішень у напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях із різних

галузей людської діяльності". Відомі й інші визначення, зокрема: "СППР - такі, що грунтуються на використанні моделей, ряді процедур з обробки даних і думок, що допомагають керівникові в прийняті рішень", "СППР - інтерактивні автома- тизовані системи, які допомагають особам, що приймають рішення, викорис- товувати дані і моделі, щоб вирішувати неструктуровані і слабо структуровані про- блеми"; "СППР - комп'ютерна інформаційна система, використовувана для під-

тримки різних видів, діяльності при прийнятті рішень у ситуаціях, де неможли- во або небажано мати автоматизовану систему, яка повністю виконує увесь про- цес рішень".

Таке розмаїття визначень відображає широкий діапазон різних форм, розмі- рів, типів СППР. Але практично всі види цих комп'ютерних систем характеризують- ся чіткою родовою структурою, яка включає три головні компоненти: підсистему

інтерфейсу користувача; підсистему управління базою даних і підсистему управ- ління базою моделей. Специфічні особливості та основи побудови цих компонентів СППР розглядатимуться далі, проте тут варто зазначити, що вони забезпечують у СППР реалізацію ряду важливих концепцій побудови інформаційних систем: інтер- активність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, робас- ність, керованість.

Ін терак тивніс ть С ППР оз начає, що с ист ема від гук уєт ьс я на різного

роду дії, якими людина має намір вплинути на обчислювальний процес, зокрема при діалоговому режимі. Людина і система обмінюються інформацією в темпі, який порівняний з темпом обробки інформації людиною. Проте практика пока- зує, що дуже мало керівників бажають і вм іють вести прямий діалог із комп'ю- тером. Багато з них віддають переваг у взаємодії із с истемою через посеред- ника або в режим і непрямого доступу, де можлива пакетна обробка інформації. Водночас властивість інтерактивності необхідна при досліджені нових проблем і ситуацій, при адаптивному проектуванні прикладних СППР.

Інтегрованість СППР забезпечує сумісність складових систем и щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами в процесі підтрим- ки прийняття рішень.

Потужність СППР означає спроможність системи відповідати на найісто- тніші запитання.

Доступність СППР - це здатність забезпечувати відповіді на запити корис-

тувача в потрібній формі і в необхідний час.

Гнучкість СППР характеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій.

Надійність СППР полягає в здатності системи виконувати потрібні функ- ції протягом заданого періоду часу.

Робасність СППР - це ступінь здатності системи відновлюватися в разі ви- никнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження.

Наприклад, у робасній системі допускаються помилки у вхідній інформації або несправності апаратних засобів. Хоча між надійністю і робасністю існує певний зв'язок, проте ці характеристики відрізняються: система, яка ніколи не поновлюва- тиметься при виконанні помилкових ситуацій, може бути надійною, не виступаю- чи робасною; система з високим рівнем робасності, яка може відновлюватися і продовжувати роботу при багатьох помилкових ситуаціях, може бути водночас ненадійною, оскільки не здатна заздалегідь, (до пошкодження) виконати необхідні службові процедури.

Керованість СППР означає спроможність з боку користувача контролю- вати дії системи і втручатися в хід розв'язування завдання.

Аналіз еволюції систем підтримки прийняття рішень дає змогу вирізнити два їх покоління: перше розроблялося в період з 1980 до 1980 р., друге-з початку 1980 р. і досі (розробка триває).

Перше покоління СППР, як уже зазначалося, майже повністю повторю- вало функції звичайних управлінських систем щодо надання комп'ютеризованої допомоги в прийнятті рішень. Основні компоненти СППР мали такі ознаки:

· управління даними - велика кількість інформації, внутрішні і зовнішні ба- нки даних, обробка й оцінювання даних;

· управління обчисленням (моделювання) - моделі, розроблені спеціалістами в галузі інформатики для спеціальних проблем;

· користувацький інтерфейс (мова спілкування) - мови програмування, ство- рені для великих ЕОМ, які використовуються виключно програмістами.

СППР другого покоління мають принципово нові ознаки:

· управління даними - необхідна і достатня кількість інформації про факти згідно зі сприйняттям ОПР, що охоплює приховані припущення, інтереси та якісні оцінки;

· управління обчисленням і моделюванням - гнучкі моделі, які відтворюють спосіб мислення (ОПР) у процесі прийняття рішень;

· користувацький інтерфейс - програмні засоби, «дружні» для користувача, звичайна мова, безпосередня робота кінцевого споживача.

Ме ту і призначення СППР другого покоління можна визнач ити та к:

· допомога в розумінні розв'язуваної проблеми: структуризація проблеми, генерування постановки завдання, виявлення переваг, формування критері- їв;

· допомога в розв'язуванні задачі: генерування і вибір моделей і методів, збір і підготовка даних, виконання обчислень, оформлення і видача результатів;

· допомога в аналізі розв'язків, тобто проведення аналізу типу «Що.., ко- ли...?» та ін., пояснення ходу розв'язування, пошук і видача аналогічних рішень у минулому та їх наслідків.

· «дружні» для людини СППР дають змогу вести рівноправний діалог із ПЕ- ОМ, використовуючи звичні мови спілкування; системи можуть «персона- лізувати» користувача, «налаштовуватися» під його стиль мислення, рі- вень знань і професійну підготовку, а також засоби роботи.

Поиск по сайту: