АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Інтерфейс на базі природної мови

Читайте также:
  1. Важливість та ефективність користувацького інтерфейсу СППР
  2. ВИМОГИ ЩОДО КОРИСТУВАЦЬКОГО ІНТЕРФЕЙСУ ВІС
  3. Віконний інтерфейс
  4. Державна політика зниження природної норми безробіття
  5. Завдання 1. Настроювання основних параметрів інтерфейсу Opera
  6. Загальні вимоги до проекту користувацького інтерфейсу
  7. Значення коефіцієнту природної освітленості
  8. Інтерфейс
  9. Інтерфейс користувача
  10. Інтерфейс «користувач-система»
  11. Інтерфейс, що грунтується на меню

Інтерфейси на базі природної мови, які раніше вважалися рідкісними й екзо-

тичними, стають все більш допустимими і можна вважати, що цей тип інтерфейсу


набуватиме поширення серед користувачів інформаційних систем, зокрема сис- тем підтримки прийняття рішень. Головна перевага таких інтерфейсів полягає в їх доступності для звичайних користувачів, які не мають значної кваліфікації в га- лузі інформатики або працюють за межами своєї сфери знань.

Більшість досліджень у галузі природних мовних інтерфейсів була про ве- де на в ост а нні д ва д ес ят ир ічч я. Пр и цьо м у з нач на ува га зверталася на лінг-

вістичні проблеми людино-машинної взаємодії. Тут можна вирізнити такі кроки:

· у перш ий період ста вилас ь мета ст ворит и систем и, здат ні розум іт и окремі інструкції природною мовою. Була створена система, яка містила да- ні про предмет, відносно якого користувач хотів поставити запитання, але не визначались значення цих запитань;

· на наступній стадії став можливий простий діалог між користувачем і системою; при цьому виникла можливість виключити ситуацію нерозуміння; надалі діалог між людиною і машиною ставав усе природнішим: машина

сприймала фрагментарні й обірвані тексти, граматично некоректні речення та еліптичні конструкції, тобто скорочені вирази, в яких.пропущені слова, що легко домислюються. Наприклад, користувач формує повідомлення у такій послідовності: "Який постачальник може поставити виноград і яблука?", "Хто з них живе в Приморському районі?", "Хто з них може доставити апельсини? ", "Як багато з них мешкає на головній вулиці? " Найбільшою проблемою в такій ситуації є ідентифікація набору, у даному разі постачаль- ників, щодо яких і формуються запитання. На заключній стадії досліджень виявилось, що в складних ситуаціях діалогу лінгвістичних знань кожного ко- ристувача недостатню. Необхідні також фактичні (практичні) знання й умін- ня спілкуватися з машиною; інтерфейс повинен реально допомагати користу- вачеві у розв'язуванні його проблем.

Мова - найважливіший елемент людино-машинної взаємодії; діалоги приро- дною мовою можна використати як гнучкий механізм спілкування з комп'ютерною

системою. На відміну від інших стилів інтерфейсу, природна мова не лише ке- рує користувачем, а й може передбачати й надавати інформацію, яка потрібна користувачеві навіть у тому разі, коли в запиті не відображені наміри користу- вачів. У деяких випадках системи на базі природної мови мають виправляти хибні уявлення і готувати відповіді на запитання, які не були поставлені систе- мі.

Потрібно, проте, зауважити, що реалізація й проектування інтерфейсів при-

родною мовою потребує значно більше часу і зусиль, ніж для інших типів інтер- фейсів. Окрім того, такий інтерфейс вимагає великих ресурсів комп'ютера, особли- во в разі застосування сучасних мікрокомп'ютерних систем. Відмінності в концеп- ціях, моделях, можливостях у користувача і системи також заважають нормально- му використанню інформаційних систем із природним мовним інтерфейсом.

Проблеми розробки таких інтерфейсів можна розбити на три групи:

Правильний вибір сфер застосування. Для нового застосування природно

мовного інтерфейсу має бути визначений новий об'єкт і завантаже ні в с истем у реле вант ні з нання. Часто б уває к ільк а користувацьких груп із різними конце- пціями і, навіть, із відмінними мовними можливостями. Тому, наприклад, запи- тання типу "Яких постача льник ів м и має мо? " ста вит ь с исте м у перед пр о- бле мою визначення поняття «ми». Система повинна розпізнавати різні ситуа-


ції.


 

 

Лінгвістичні проблеми. Головною проблемою тут є розробка грама-


тик и і перет ворення її на нижчий систем ний ріве нь. Од на з проблем зумов- люється наявністю синтаксично правильних речень, які передбачають відповіді типу: «так» чи «ні».

Проблеми баз даних. Багато коректно сформульованих запитань може

значними труднощами перетворюватися системою управління базою даних (наприклад, коли об'єкти у БД записані у різних одиницях). Використання природ- но мовного інтерфейсу лише поглиблює проблему, оскільки змушує користувачів ставити ще заплутаніші запитання.

Проте природно мовні інтерфейси досягли в своєму розвитку певного про- гресу; інтегровані текстові процесори і СУБД стали доступні на різних ринках із включенням відповідної мови. Користувацький інтерфейс природною мовою

вже успішно використовується у деяких сферах застосування СППР.

Графічні засоби для удосконалення діалогу "користувач — система". Графічні інтерфейси досить поширені в інтерактивних інформаційних систе- мах. Проте постійно виконуються роботи з удосконалення цих інтерфейсів, зокрема з урахуванням людського фактора. До пропонованих удосконалень на- лежать:

· вмонтоване моделювання процесів для контролю стану системи;

· графічні пояснювальні засоби на основі аналогії;

· графічні засоби переміщення (навігації) по системі.

Ці три концепції підтримують удосконалені інструменти користувацького інтерфейсу завдяки навчанню і використанню діалогового режиму.

Вмонтоване моделювання процесів для контролю за станом системи і для управління - це метод, спрямований на те, щоб дати користувачеві змогу бачити вигляд «згори» усіх функцій, завдань, які може виконати система. У СППР дуже часто неможливо «побачити» загальну структуру розв'язування задачі, яку під-

тримує система. Вмонтоване моделювання процесів власне й слугує діалоговими вказівками (компасами), завдяки яким користувачеві вже неможливо «загубити- ся».

Моделі процесів, які можна використати в ролі графічних пристроїв інтер- фейсу користувача, мають бути побудовані як діалогові, вказувати на схеми, що дають вказівки щодо напрямку пересування по системі, і повідомляти про цілі деяких процесів на вимогу користувача. При правильній розробці вмонтовані

моделі процесів спроможні стежити за ходом розв'язування задачі і надавати ко- ристувачеві інформацію щодо місця, де він перебуває, і перебував, наступних дій. Вмонтовані моделі можна також використовувати для прискорення на- вчання, оскільки кожний крок процесу можна організувати як «урок».

Графічні пояснювальні засоби на основі аналогії створюють на базі наборів

«сценаріїв», які можна викликати і відображати. Наприклад, якщо користувач запи- тує систему про те, чому один певний план був визнаний більш імовірним чи цін-

нішим за інший, то система може спочатку відгукнутись поясненням цього плану, подаючи драйвери планування, які зумовили генерування в системі відповідних значень імовірності чи цінності. Коли це пояснення не задовольнить користува- ча, то система може перейти до показу споріднених прикладів, що потребує від СППР «уміння» розрізняти аналогічні плани з бібліотеки планів. При цьому і сама


основа такої аналогії може бути відображена для користувача.

Графічні засоби переміщення по системі завдяки прогресу в галузі створен- ня конфігурації апаратних і програмних засобів є економічно ефективними. У них використовуються набори елементів на основі піктограм, які дають змо гу ви- конувати функції користувацького інтерфейсу. Нові системи, подібні до «Еппл Макінтош» та її емуляторів, дають змогу розробляти різного типу меню і безпе-

рервно відображати списки елементів без значних зусиль у програмуванні, розробляти програми вводу і виводу під керуванням піктограм.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)