Інтерфейс на базі природної мови

Інтерфейси на базі природної мови, які раніше вважалися рідкісними й екзо-

тичними, стають все більш допустимими і можна вважати, що цей тип інтерфейсу

набуватиме поширення серед користувачів інформаційних систем, зокрема сис- тем підтримки прийняття рішень. Головна перевага таких інтерфейсів полягає в їх доступності для звичайних користувачів, які не мають значної кваліфікації в га- лузі інформатики або працюють за межами своєї сфери знань.

Більшість досліджень у галузі природних мовних інтерфейсів була про ве- де на в ост а нні д ва д ес ят ир ічч я. Пр и цьо м у з нач на ува га зверталася на лінг-

вістичні проблеми людино-машинної взаємодії. Тут можна вирізнити такі кроки:

· у перш ий період ста вилас ь мета ст ворит и систем и, здат ні розум іт и окремі інструкції природною мовою. Була створена система, яка містила да- ні про предмет, відносно якого користувач хотів поставити запитання, але не визначались значення цих запитань;

· на наступній стадії став можливий простий діалог між користувачем і системою; при цьому виникла можливість виключити ситуацію нерозуміння; надалі діалог між людиною і машиною ставав усе природнішим: машина

сприймала фрагментарні й обірвані тексти, граматично некоректні речення та еліптичні конструкції, тобто скорочені вирази, в яких.пропущені слова, що легко домислюються. Наприклад, користувач формує повідомлення у такій послідовності: "Який постачальник може поставити виноград і яблука?", "Хто з них живе в Приморському районі?", "Хто з них може доставити апельсини? ", "Як багато з них мешкає на головній вулиці? " Найбільшою проблемою в такій ситуації є ідентифікація набору, у даному разі постачаль- ників, щодо яких і формуються запитання. На заключній стадії досліджень виявилось, що в складних ситуаціях діалогу лінгвістичних знань кожного ко- ристувача недостатню. Необхідні також фактичні (практичні) знання й умін- ня спілкуватися з машиною; інтерфейс повинен реально допомагати користу- вачеві у розв'язуванні його проблем.

Мова - найважливіший елемент людино-машинної взаємодії; діалоги приро- дною мовою можна використати як гнучкий механізм спілкування з комп'ютерною

системою. На відміну від інших стилів інтерфейсу, природна мова не лише ке- рує користувачем, а й може передбачати й надавати інформацію, яка потрібна користувачеві навіть у тому разі, коли в запиті не відображені наміри користу- вачів. У деяких випадках системи на базі природної мови мають виправляти хибні уявлення і готувати відповіді на запитання, які не були поставлені систе- мі.

Потрібно, проте, зауважити, що реалізація й проектування інтерфейсів при-

родною мовою потребує значно більше часу і зусиль, ніж для інших типів інтер- фейсів. Окрім того, такий інтерфейс вимагає великих ресурсів комп'ютера, особли- во в разі застосування сучасних мікрокомп'ютерних систем. Відмінності в концеп- ціях, моделях, можливостях у користувача і системи також заважають нормально- му використанню інформаційних систем із природним мовним інтерфейсом.

Проблеми розробки таких інтерфейсів можна розбити на три групи:

Правильний вибір сфер застосування. Для нового застосування природно

мовного інтерфейсу має бути визначений новий об'єкт і завантаже ні в с истем у реле вант ні з нання. Часто б уває к ільк а користувацьких груп із різними конце- пціями і, навіть, із відмінними мовними можливостями. Тому, наприклад, запи- тання типу "Яких постача льник ів м и має мо? " ста вит ь с исте м у перед пр о- бле мою визначення поняття «ми». Система повинна розпізнавати різні ситуа-

ції.

Лінгвістичні проблеми. Головною проблемою тут є розробка грама-

тик и і перет ворення її на нижчий систем ний ріве нь. Од на з проблем зумов- люється наявністю синтаксично правильних речень, які передбачають відповіді типу: «так» чи «ні».

Проблеми баз даних. Багато коректно сформульованих запитань може

значними труднощами перетворюватися системою управління базою даних (наприклад, коли об'єкти у БД записані у різних одиницях). Використання природ- но мовного інтерфейсу лише поглиблює проблему, оскільки змушує користувачів ставити ще заплутаніші запитання.

Проте природно мовні інтерфейси досягли в своєму розвитку певного про- гресу; інтегровані текстові процесори і СУБД стали доступні на різних ринках із включенням відповідної мови. Користувацький інтерфейс природною мовою

вже успішно використовується у деяких сферах застосування СППР.

Графічні засоби для удосконалення діалогу "користувач — система". Графічні інтерфейси досить поширені в інтерактивних інформаційних систе- мах. Проте постійно виконуються роботи з удосконалення цих інтерфейсів, зокрема з урахуванням людського фактора. До пропонованих удосконалень на- лежать:

· вмонтоване моделювання процесів для контролю стану системи;

· графічні пояснювальні засоби на основі аналогії;

· графічні засоби переміщення (навігації) по системі.

Ці три концепції підтримують удосконалені інструменти користувацького інтерфейсу завдяки навчанню і використанню діалогового режиму.

Вмонтоване моделювання процесів для контролю за станом системи і для управління - це метод, спрямований на те, щоб дати користувачеві змогу бачити вигляд «згори» усіх функцій, завдань, які може виконати система. У СППР дуже часто неможливо «побачити» загальну структуру розв'язування задачі, яку під-

тримує система. Вмонтоване моделювання процесів власне й слугує діалоговими вказівками (компасами), завдяки яким користувачеві вже неможливо «загубити- ся».

Моделі процесів, які можна використати в ролі графічних пристроїв інтер- фейсу користувача, мають бути побудовані як діалогові, вказувати на схеми, що дають вказівки щодо напрямку пересування по системі, і повідомляти про цілі деяких процесів на вимогу користувача. При правильній розробці вмонтовані

моделі процесів спроможні стежити за ходом розв'язування задачі і надавати ко- ристувачеві інформацію щодо місця, де він перебуває, і перебував, наступних дій. Вмонтовані моделі можна також використовувати для прискорення на- вчання, оскільки кожний крок процесу можна організувати як «урок».

Графічні пояснювальні засоби на основі аналогії створюють на базі наборів

«сценаріїв», які можна викликати і відображати. Наприклад, якщо користувач запи- тує систему про те, чому один певний план був визнаний більш імовірним чи цін-

нішим за інший, то система може спочатку відгукнутись поясненням цього плану, подаючи драйвери планування, які зумовили генерування в системі відповідних значень імовірності чи цінності. Коли це пояснення не задовольнить користува- ча, то система може перейти до показу споріднених прикладів, що потребує від СППР «уміння» розрізняти аналогічні плани з бібліотеки планів. При цьому і сама

основа такої аналогії може бути відображена для користувача.

Графічні засоби переміщення по системі завдяки прогресу в галузі створен- ня конфігурації апаратних і програмних засобів є економічно ефективними. У них використовуються набори елементів на основі піктограм, які дають змо гу ви- конувати функції користувацького інтерфейсу. Нові системи, подібні до «Еппл Макінтош» та її емуляторів, дають змогу розробляти різного типу меню і безпе-

рервно відображати списки елементів без значних зусиль у програмуванні, розробляти програми вводу і виводу під керуванням піктограм.

Поиск по сайту: