|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Бази моделей і системи управління базами моделей
Дані та моделі є центральними елементами СППР. Фактично СППР відрі- зняється від АІС наявністю інтерактивних програм (з їх допомогою користувач може досліджувати бази даних різних форм, розмірів і типів і "мандрувати" по них) та бази моделей (усередині її користувач може конструювати, аналізувати, інтерпретувати одну чи кілька моделей). Протягом 60-х років управлінські системи розроблялись на базі процеду- рних елементів, причому управління моделями полягало в керуванні бібліоте- ками процедур розв'язків, поданих у формі програм і підпрограм. На початку 80- х років набула стабільності концепція баз даних, на основі якої і створювались інформаційні системи. Проте тепер визнаною є думка, що саме моделі визначають відношення між даними і суто базовий підхід до проектування систем приво- дить до нехтування з в'язк ів, які відпо віда ють процесам і процед урам у сер е- довищі розв'язуваних задач. Тому спостерігається міграція від підходу даних до підходу моделей, що стають джерелом тверджень як підґрунтя для усвідомлення суті інформаційних відношень. Концепція управління моделями ус відомлюєть- ся дедалі ширшим загалом дослідник ів і с пеціалістів як найвідповідальніша ділянка у галузі інформаційних систем і систем підтримки прийняття рішень. Система управління моделями є одним із компонентів архітектури універ- сальної СППР. Функціями цього компонента є класифікація, організація моде- лей і доступ доних, тобто ці функції ана логічні до функцій системи управлін- ня базами даних. База моделей СППР містить оптимізаційні і неоптимізаційні моделі. До складу перших належать моделі математичного програмування -лінійного (розпо- діл ресурсів, оптимальне планування, аналіз сіткових графіків, транспортна зада- ча), нелінійного, динамічного; моделі обліку; моделі аналізу цінних паперів для визначення інвестиційної стратегії; моделі маркетингу та ін. До неоптимізаційних належать статистичні моделі (лінійний і нелінійний аналіз регресій); методи прогнозування (аналізу) часового ряду; альтернативні ме- тоди моделювання (наприклад, машинна імітація) тощо. У більшості відомих із літературних джерел систем для маніпулювання і зберігання моделей використовувались поняття і методи подання знань (формальна логіка, моделі продукції, семантичні сітки, фрейми та їхні гібриди), а також реля- ційний базис, аналогічні реляційні моделі даних. Системи управління базами моделей СУБМ, як узагальнені програмні засо- би, забезпечують користувачам широкий набір моделей і дають змогу проводити гнучкий доступ до моделей, оновлення та зміну їх бази. Основні функції СУБМ: · створення нових моделей; · каталогізація і оцінка широкого діапазону моделей; · зв'язування компонентів моделей у базі моделей; · інтеграція складових елементів моделей; · виконання набору загальних функцій управління СУБМ. Програмне забезпечення для СУБМ розроблено значно менше, ніж для СУБД чи користувацького інтерфейсу; наявним системам СУБМ притаманне розма- їття, а комерційні пакети СППР нерідко містять основні комбінації аналітичних ме- тодів розв'язування, статистичних пакетів та інших засобів моделювання. Повний комплект усіх сімей і підсімей методів моделювання зустрічається рідко, частіше вмонтовані в систему процедури і засоби користувацького інтерфейсу; СУБМ для систематизованого формулювання, аналізу та інтерпретації моделей часто бувають спрощеними й обмеженими за своєю природою. Перспективним на прямом створення ефективних СУБМ є структурне моделювання. Розроблено також кіль- ка мов програмування досить високого рівня, спеціально пристосованих для ство- рення елементів СУБМ для СППР. Значна частина програмного забезпечення СУБМ має формат електро- нних таблиць. Зокрема, пакет Super Calc 2 (версія 3), створений на основі електро- нних таблиць другого покоління, надає користувачеві можливість доступу до ши- рокого діапазону математичних операцій над різними елементами в клітках елек- тронних таблиць; шляхом обробки стовпців, як послідовних часових інтервалів, можна також моделювати систему змінних в часі, забезпечуючи розв'язування за- дач за допомогою аналізу рішень та інструментів динамічного програмування. Іншим прикладом може бути програма PLAN 80 (досить корисна для СУБМ) - програма у формі фінансового моделювання надзвичайно високого рівня, яка за- безпечує можливість вводу різних математичних функцій для фінансового пла- нування та аналізу, а також побудову електронних таблиць у вигляді набору мо- дульних підзадач. Заслуговує на увагу пакет «файнешл пленнер» - програмний продукт до- сить високого рівня, призначений для розв'язування задач фінансового пла ну- вання. Він має ве лик у потужність і достатньо компактний. Користувач може створювати відносно складні моделі, доклавши незначні зусилля для вивчення цієї мови. Система працює під керуванням меню, має добрі засоби діалогової документації, а також містить потужний генератор звітів і досить корисний засіб аналізу типу «що, якщо...», який дає змогу вносити зміни у вхідні дані і ма й- же негайно спостерігати результати. Важлива роль у системі управління моделями відводиться зв'язку користу- вацького інтерфейсу із СУБМ. Зокрема, провадяться роботи зі створення графіч- ного інтерфейсу з умонтованою системою розуміння і природної мови з метою на- дати користувачеві змогу вводити команди і запитання звичайною мовою. При цьому дуже істотно, аби система мала здатність автоматично вибирати найприда- тніший розв'язувач задачі на підставі параметрів вхідного запиту і математичної природи моделі (наприклад, залежно від того, чи поставлена задача оптимізацій- на чи ні). Це означає, що користувачеві потрібно вводити лише характеристики задачі або предметної сфери, а СУБМ автоматично й інтелектуально (тобто са- ма розпізнає задачу) проведе вибір найпридатнішого методу чи інструменту. Та- кож варто звернути увагу на роботи, в яких механізм інтерактивної взаємодії між користувачем і СУБМ розглядається з погляду об'єднання трьох факторів: мов структурування даних, запитів моделей і процесорів запитів природною мовою, зо- крема з орієнтацією на ключові слова процесора запитів для СУБМ, який інтег- рує деякі характеристики цих компонентів. Прикладом мови запитів для структурованих моделей може бути система, в якій три операції - виконання, оптимізація і аналіз чутливості - утворюють крите- рій відносної повноти. Виконання в цьому контексті нагадує процедури вибору і проекції в управ- лінні реляційною базою даних, оскільки обмежує відношення між певними запи- сами і проблемною сферою. Наприклад, запит виконання може містити вимогу, щоби значення прибутку, який буде одержано при продажних цінах, містилося між максимальним і мінімальним значеннями (межами) і відповідало заданому рівню витрат. Оптимізаційний запит ідентифікує підмножину входів (простір розв'язків), єдиний вихід (цільова функція оптимізаційних моделей), будь-які доречні обме- ження на вході і виході та вказує на максимум чи мінімум. Аналіз чутливості застосовується для визначення ступеня зміни виходу моделі щодо певного входу. Система на основі меню чи структурованоі' процедурної мови є на даний час найдоцільнішим варіантом у галузі інтерфейсів природною мовою (з ураху- ванням технологічних обмежень щодо природних мов у контексті комп'ютерної обробки інформації). У варіанті обробки структурованоі' природної мови запит вводиться в довільній формі, після того дія фільтруєтьс я з метою одержання наборів к лючових слів. Система має певні правила, згідно з якими провадиться описування користувача, коли здобута послідовність ключових слів не збігається із записаним у пам'яті зразком. Як і в будь-якій іншій системі, у межах природ- ної мови труднощі при створенні такого інтерфейсу полягають у тому, аби забез- печити здатність системи правильно виявити наміри користувача і відповідним чином на них зреагувати.
Контрольні запитання
1 Дайте визначення СППР. 2. В чому полягає сутність СППР? 3. Які компоненти включає в себе СППР? 4. Назвіть сфери застосування СППР. 5. Наведіть приклади використання СППР. 6. Дайте стислу характеристику СППР «Сімплат. 7. Дайте стислу характеристику системи РІМS. 8. Дайте стислу характеристику СППР ISDS. 9. Дайте стислу характеристику системи ІFPS. 10. 3 чого складається архітектура СППР? 11. Яку роль відіграє в СППР інтерфейс «користувач-система»? 12. Яку роль відіграє в СППР інтерфейс, що грунтується на меню? 13. Що покладено в основу ідеї побудови адаптивного інтерфейсу? 14. Яку роль відіграє в СППР інтерфейс на базі природної мови? 15. Дайте стислу характеристику бази даних і системи управління базою даних СППР. 16. Дайте стислу характеристику моделей і системи управління базами моде- лей.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |