АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Читайте также:
  1. I. Вивчення нового матеріалу
  2. I. Вивчення нового матеріалу
  3. II. Вивчення нового матеріалу
  4. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  5. III. Вивчення нового матеріалу
  6. III. Вивчення нового матеріалу
  7. IV. Вивчення нового матеріалу.
  8. IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
  9. V. Вивчення нового матеріалу
  10. V. Вивчення нового матеріалу.
  11. V. Вивчення нового матеріалу.
  12. V. Вивчення нового матеріалу.

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

 

 

«Затверджено»

на методичній нараді
кафедри патофізіології

 

Завідувач кафедри
професор М.В. Кришталь

 


“___” __________ 2014 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Навчальна дисципліна ПАТОФІЗІОЛОГІЯ
Модуль №1 Загальна патологія
Змістовий модуль №1 Загальна нозологія – загальне вчення про хворобу, етіологію і патогенез. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища. Роль внутрішніх чинників в патології.
Тема заняття №7 Патологія реактивності. Порушення імунної реактивності.
Курс 3-й
Факультет Медичний

 

Київ – 2014


1. Актуальність теми:

Епідемія ВІЛ/СНІДУ є однією з найважливіших проблем в охороні здоров’я. За оцінкою ВООЗ, загальна кількість людей в світі, що живуть з ВІЛ, складає 38,6 млн. (2005), трагічною є загибель більше ніж 25 млн. від ВІЛ-інфекції. Надзвичайно тривожним є факт розповсюдження СНІДу в усіх країнах світу на тлі відсутності ліків для вилікування. Надвисокі темпи розповсюдження ВІЛ спостерігаються у Східній та Центральній Азії та Східній Європі, де масштаби епідемії зросли в 9 раз за період менше ніж 10 років.

2. Конкретні цілі:

Ø Аналізувати реактивність та резистентність організму як умови розвитку хвороб;

Ø Визначати поняття та аналізувати типові порушення діяльності імунної системи: недостатність імунітету /імунодефіцитні стани, алергічні реакції/хвороби, автоімунні реакції /хвороби;

Ø Застосовувати різні принципи з метою класифікації порушень діяльності імунної системи;

Ø Характеризувати причинні фактори, фактори ризику та умови виникнення, механізми розвитку типових порушень діяльності імунної системи;

Ø Бути здатним аналізувати причинно-наслідкові відносини в патогенезі основних порушень діяльності імунної системи; застосовувати сучасні досягнення фізіології імунної системи для аналізу механізмів розвитку її порушень.

Ø Аналізувати причини, механізми розвитку та прояви СНІДу.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін Отримані навички
Нормальна анатомія Знати будову імунної системи
Нормальна фізіологія Аналізувати види й механізми неспецифічної реактивності/резистентності організму.
Мікробіологія та імунологія Пояснювати сенс та принципи діяльності імунної системи (толерантність до власних тканинних компонентів, гуморальна та клітинна імунна відповіді на чужорідні антигени, протипухлинний захист). Пояснювати механізми кооперації клітин при здійсненні імунної відповіді: роль молекул МНС, основних рецепторних та сигнальних молекул. Розуміти сенс та механізми толерантності імунної системи до власних тканинних компонентів / антигенів (пояснювати механізми створення/ підтримання центральної та периферичної толерантності). Пояснювати зв'язок механізмів неспецифічної реактивності (фагоцитоз, система комплементу) із специфічним механізмом реактивності - імунною відповіддю.
Гістологія Знати будову сполучної тканини, пояснювати будову зовнішніх та внутрішніх біологічних бар’єрів, гісто - гематичних бар’єрів,; морфологічні та функціональні характеристики клітин імунної системи (макрофаги, природні кілери, Т-клітини: хелпери 1, 2 типу й кілери, В-клітини, плазматичні клітини). Вміти користуватися мікроскопом.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення
Реактивність здатність організму реагувати зміною життєдіяльності на впливи навколишнього середовища.
Резистентність стійкість організму до дії патогенних факторів.
Біологічні бар’єри специфічні тканинні структури, які захищають організм або його частини від патогенних впливів навколишнього середовища і забезпечують збереження гомеостазу.
Гістогематичні бар’єри це специфічні тканинні структури, які існують між кров’ю та тканинною рідиною і регулюють надходження з крові в органи і тканини потрібних речовин і перешкоджають проникненню сторонніх і токсичних речовин.
Гематоенцефалічний спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та тканинами мозку.
Гематолабіринтний спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та внутрішнього вуха.
Гематотиреоїдний спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та тканинами щитоподібної залози.
Гематоофтальмічний спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та тканинами ока, в першу чергу кришталиком.
Гематотестикулярний спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та тканинами сіменників.
Фагоцитоз селективний ендоцитоз та подальша деструкція об’єктів, що містять патогенні молекулярні шаблони або приєднані опсоніни.
Фагоцити клітини, здатні до фагоцитозу.
Об’єкти фагоцитозу частки або клітини, що містять патогенні молекулярні шаблони або приєднані опсоніни.
Імунітет система організму, яка забезпечує підтримку генетичної цілісності живих істот.
Антиген макромолекула природного або синтетичного походження, яка при потраплянні до внутрішнього середовища організму здатна індукувати імунну відповідь у вигляді продукції специфічних антитіл і/або імунних Т-лімфоцитів.
Суперантиген антиген мікроорганізму, який зв’язується з ділянками антиген­роз­пізнавальних рецепторів, що не відповідають за специфічність розпізнавання, викликаючи поліклональну активацію імунокомпетентних клітин, що призводить спочатку до недостатньо спефічної імунної відповіді, а потім до феномену «виснаження клонів» лімфоцитів.
Т-хелпер 1 типу (Th1) Т-хелпер, який секретує інтерлейкіни 2, γ-інтерферон, фактори некрозу пухлин α і β, спрямовуючи імунну відповідь переважно по клітинному шляху.
Т-хелпер 2 типу (Th2) Т-хелпер, який секретує інтерлейкіни 4, 5, 6 і 10, забезпечуючи реалізацію гуморальних реакцій.
Цитокіни велика родина низькомолекулярних розчинних білків, які беруть участь у регуляції активності клітин, задіяних в імунній відповіді, виступаючи у ролі своєрідних медіаторів.
Інтерлейкіни секреторні регуляторні пептиди імунної системи, які забезпечують взаємодію клітин в імунній системі та її зв’язок з іншими системами організму.
Імунна толерантність властивість імунної системи не розвивати специфічну відповідь при розпізнаванні антигенів власного організму.
Імунодефіцитні захворювання захворювання, які розвиваються внаслідок дефектів або дефіциту тих чи інших факторів імунітету.
Первинні імунодефіцити вроджені захворювання імунною системи зумовлені порушеннями ембріогенезу імунної системи або індивідуального розвитку лімфоцитів як наслідок мутацій генів / аберацій хромосом.
Вторинні імунодефіцити набуті захворювання імунною системи.
ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) CD4+ тропний ретровірус, що передається через кров і секрети.
СНІД повільно прогресуюче інфекційне захворювання,з глибокою імунодепресією і опортуністичною інфекцією, ураженням нервової системи, вторинними пухлинами.

4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Реактивність і резистентність: визначення понять, види, механізми. Залежність реактивності від віку, статі, спадковості, стану нервової та ендокринної систем.

2. Поняття про резистентність. Пасивна і активна резистентність. Зв'язок резистентності з реактивністю. Механізми неспецифічної резистентності. Роль фізіологічної системи сполучної тканини в резистентності організму до дії патогенних агентів (О.О. Богомолець). Біологічні бар’єри, їх види, різновиди; причини, механізми, наслідки порушень фізіологічного стану біологічних бар’єрів.

3. Фагоцитоз: суб’єкти, об’єкти, стадії та механізми знищення об’єктів при фагоцитозі. Порушення фагоцитозу: причини, механізми, наслідки/прояви.

4. Загальні закономірності організації діяльності імунної системи: відповідь на чужорідні антигени, толерантність до власних тканинних компонентів. Характеристика основних етапів імунної відповіді (гуморальної, клітинної): презентація антигену, активація клітин-диригентів, активація клітин-виконавців.

5. Механізми толерантності імунної системи до власних тканинних компонентів (центральна і периферична толерантність).

6. Характеристика типових порушень діяльності імунної системи: аномальна відповідь на чужорідні (екзо-) антигени, втрата толерантності до власних антигенів; причини, механізми, наслідки/прояви.

7. Недостатність імунної системи: первинні та вторинні імунодефіцити, їх етіологія, патогенез, типові прояви.

8. СНІД: етіологія, патогенез, клінічні періоди / прояви.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)