 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Характеристика та нормативно-правова база Мостиського управління соціального захисту населення
Управління соціального захисту населення Мостиської райдержадміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові районної державної адміністрації, а за його відсутності – заступнику голови райдержадміністрації відповідно до функціонального розподілу обов’язків та відповідно Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації, реалізує державну політику у сфері зайнятості, загальнообов’язкового соціального страхування населення, соціально-трудових відносин, пенсійного забезпечення, колективно-логовірного регулювання соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців, розвитку соціального діалогу.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Мінітрів України, наказами Мінсоцполітики, розпорядженнями голів обласної і районної державних адміністрацій, наказами директора департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації, рішеннями Мостиської районної ради.
Основними завданнями управління є:
- забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про працю, зайнятість, трудову міграцію, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, пенсійне забезпеченя, соціальний захист населення, у тому числі інвалідів, ветеранів війни, праці, військової служби та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- удосконалення форм і засад соціального партнерства, організація співробітництва з міссцевими органами виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та організаціями роботодавців;
- здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення та виплати пенсі органами Пенсійного фонду, проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи;
- призначення та виплата соціальної допомоги, пільг, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, встановленого законодавством;
- розроблення та організація виконання комплексних програм поліпшення соціального обслуговування інвалідів, пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян похилого віку та всебічне сприяння в отриманні ними соціального обслуговування та соціальних послуг за місцем проживання;
- сприяння створення умов безперешкодного доступу інвалідів до об’єктів соціальної інфраструктури;
- сприянні у працевлаштуванні інвалідів, здобуття ними освіти іі кваліфікації на рівні, що відповідає їхнім здібностям і можливостям;
- забезпечення виплат передбачених законодавством компенсацій та допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
- бере участь у розробленні проектів місцевих Програм економічного соціального розвитку району, забезпечує їх реалізацію;
- забезпечує проведення моніторингу у сфері зайнятості населення, у тому числі інвалідів, ветеранів війни, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, соціально-трудових відносин, та здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, колективно-договірного регулювання вирішення колективно трудових спорів, проводить реєстрацію, веде облік, зберігає оригінали колективних договорів, змін та доповнень до них;
- проводить моніторинг створення робочих місць за сферами економічної діяльності, сприяє створенню умов для використання праці громадян, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
- здійснює методичне забезпечення ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, формує базу даних реєстру, які мають право на пільги, та веде їх персоніфікований облік;
- здійснює державний контроль за охороною праці, додержанням законодавства про соціальний захист населення;
- здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства під час призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу;
- бере участь у роботі, спрямованій на забезпечення доступу інвалідів та осіб похилого віку до об’єктів соціальної інфраструктури;
- забезпечує населення, зокрема інвалідів і людей похилого віку, технічними та іншими засобами реабілітації та здійснює інші заходи;
- організовує у межах своїх повноважень підтримку діяльності громадських організацій інвалідів, ветеранів війни, підприємств, установ та організацій, щл забезпечують вирішення соціальних питань інвалідів, ветеранів війни та членів їх сімей;
- визначає стан матеріально-побутових умов проживання та потреби інвалідів, ветеранів війни, праці, пенсіонерів, інших соціально незахищених категорій громадян;
- коригує роботу Мостиського районного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів;
- здійснює в установленому порядку компенсаційні виплати інвалідам на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобілів на транспортне обслуговування, а також вартості санаторно-курортного лікування;
-
Основні засади надання соціальних послуг.
Основними засадами надання соціальних послуг є:
- сприяння особам, що перебувають у складних життєвих обставинах, які вони не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей;
- попередження виникнення складних життєвих обставин;
- створення умов для самостійного розв’язання життєвих проблем, що виникають.
Основні принципи надання соціальних послуг.
Надання соціальних послуг ґрунтується на принципах:
- адресності та індивідуального підходу;
- доступності та відкритості;
- добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг;
- гуманності;
- комплексності;
- максимальної ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів суб’єктами, що надають соціальні послуги;
- законності;
- соціальної справедливості;
- забезпечення конфіденційності суб’єктами, які надають послуги, дотримання ними стандартів якості, відповідальності за дотримання етичних і правових норм.
Забезпечення прав громадян, які перебувають у складних життєвій ситуації, у вигляді грошової або натуральної допомоги: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.
Соціальне обслуговування здійснюється шляхом надання соціальних послуг:
- за місцем проживання особи;
- у стаціонарних інтернат них установах та закладах;
- у реабілітаційних установах та закладах;
- в установах та закладах тимчасового або постійного перебування;
- у територіальних центрах соціального обслуговування;
- в інших закладах соціальної підтримки.
Відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” можуть надаватися такі види соціальниих послуг:
-соціально-побутові послуги - забезпечення продуктами харчування, м’яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, соціально-побутової адаптації, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо;
психологічні послуги - надання консультацій з питань психічного здоров’я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, надання методичних порад;
соціально-педагогічні послуги - виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
соціально-медичні послуги - консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров’я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів;
соціально-економічні послуги - задоволення матеріальних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій;
юридичні послуги - надання консультацій з питань чинного законодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
послуги з працевлаштування - пошук підходящої роботи, сприяння у працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаштованої особи;
інформаційні послуги - надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги);
інші соціальні послуги.
Перелік та порядок надання соціальних послуг за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування регулюються законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Право на отримання соціальних послуг мають громадяни України,
а також іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі особи, на яких поширюється дія Закону України “Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”.
Сфера надання соціальних послуг заснована на використанні та розвитку всіх форм власності і складається з державного та недержавногосекторів. До державного сектору входять суб’єкти, що надають соціальні послуги і знаходяться в державній власності, управління якими здійснюється центральними органами виконавчої влади. Комунальний сектор включає установи та заклади комунальної власності, які надають соціальні послуги і знаходяться в підпорядкуванні органів місцевого самоврядування. Управління державним та комунальним секторами здійснюється
відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. До недержавного сектору також відносяться громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи, діяльність яких пов’язана з наданням соціальних послуг. Управління сектором здійснюється в порядку, визначеному законодавством та відповідними статутами. Державні та комунальні заклади і установи, що надають соціальні послуги, не підлягають приватизації і не можуть бути перепрофільовані на інші види діяльності. Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації установ і закладів, що надають соціальні послуги незалежно від форм власності, визначається законодавством України. Стаття 13. Співробітництво під час організації надання
соціальних послуг Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування під час організації надання соціальних послуг співробітничають між собою, а також із суб’єктами, які надають соціальні послуги, іншими юридичними та фізичними особами. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування шляхом збирання, узагальнення та аналізу інформації
про становище і життєві обставини особи або соціальної групи, оцінки впливу послуг на процес подолання складних життєвих обставин визначають потреби у соціальних послугах, їх видах і обсягах та забезпечують їх надання, у тому числі шляхом соціального замовлення, за рахунок коштів, передбачених цим Законом для фінансування соціальних послуг. У разі залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних
послуг, які надаються в установленому порядку недержавними суб’єктами чи фізичними особами, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування на конкурсній основі укладають із суб’єктами, що надають соціальні послуги, договір щодо умов фінансування та вимог до обсягу, порядку і якості надання соціальних послуг. Правила організації та проведення конкурсу на залучення бюджетних коштів для надання соціальних послуг встановлюються Кабінетом Міністрів України. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, що уклали договір щодо залучення бюджетних коштів до фінансування соціальних послуг з недержавними суб'єктами, які перемогли у конкурсі, здійснюють контроль за цільовим використанням бюджетних коштів та якістю надання послуг. Стаття 14. Фінансування соціальних послуг Фінансування соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (пожертвувань), коштів одержувачів соціальних послуг та інших джерел, передбачених законодавством. У місцевих бюджетах повинні плануватися кошти, необхідні для фінансування соціальних послуг. У державному та місцевих бюджетах повинні передбачатися кошти
для фінансування цільових програм надання соціальних послуг. Фінансування територіальних програм розвитку соціальних послуг здійснюється за рахунок виділених місцевому бюджету цільових субвенцій чи шляхом кооперування коштів місцевих бюджетів на реалізацію спільних проектів. Стаття 15. Обмеження права на соціальні послуги У разі якщо особа, що отримує соціальні послуги, без поважних
причин не виконує вимоги їх одержання, суб’єкт, що надає соціальні послуги, виносить такій особі письмове попередження про можливість відмови від надання соціальних послуг або обмеження у їх наданні. У разі якщо особа отримує соціальні послуги та письмово попереджена про можливість відмови від надання соціальних послуг
або обмеження у їх наданні, але продовжує не виконувати вимоги їх одержання, відповідний суб’єкт, що надає соціальні послуги, може в односторонньому порядку обмежити або припинити надання соціальних послуг такій особі, про що письмово інформується зазначена особа
та місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування. Обмеження в отриманні одного виду соціальних послуг не може бути підставою для обмеження в наданні іншого виду соціальних послуг. Стаття 17. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг Надання соціальних послуг здійснюють соціальні працівники, інші фахівці, соціальні робітники. Кваліфікаційні вимоги до соціальних працівників, інших фахівців, які надають соціальні послуги, порядок їх атестації визначають відповідні центральні органи виконавчої влади. Підвищення кваліфікації соціальних працівників, інших фахівців проводять навчальні заклади, що мають відповідну ліцензію, видану в
установленому порядку. До підвищення кваліфікації соціальних працівників зазначені заклади можуть залучати громадські організації, їх підприємства, установи та організації, які мають досвід роботи з відповідними категоріями осіб та соціальними групами. До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери,
діяльність яких регулюється законом. Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень організовують роботу з надання відповідних соціальних послуг та здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів, що надають соціальні послуги. Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг, здійснюється відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування, а також органами з питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень.
Розділ II
Поиск по сайту: