Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма соціального забезпечення

У сфері соціального захисту все ще важливою органі­заційно-правовою формою соціального забезпечення зали­шається асигнування з бюджету. Це — система правових від­носин щодо виділення й використання коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів для забезпечення соціального захисту населення.

Асигнування з бюджетів може здійснюватися різними шляхами. Переважна частина видів соціального забезпечен­ня фінансується з Державного бюджету або за рахунок коштів місцевих бюджетів. Іноді використовуються для фінансування соціальних виплат так звані міжбюджетні трансферти. Це відповідні кошти, які безоплатно та безпово­ротно передаються з бюджету одного рівня до іншого. На соціальне забезпечення перерахування коштів з державного до місцевих бюджетів відбувається у вигляді дотацій або субвенцій.

Дотацією називається міжбюджетний трансферт, спрямо­ваний на вирівнювання доходної спроможності бюджету для ліквідації перевищення видатків бюджету над його дохода­ми. Різновидом міжбюджетного трансферту є субвенція — кошти, які надаються для використання їх з певною метою у

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції¹.

Асигнування з Державного бюджету України може здійс­нюватися як безпосередньо, так і через спеціально утворені соціальні фонди, які не є страховими і формуються переваж­но за рахунок бюджетних коштів. Прикладом таких фондів можна вважати Фонд соціального захисту інвалідів та Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорно­бильської катастрофи та соціального захисту населення. Зокрема, до Фонду соціального захисту інвалідів передають­ся кошти з державного бюджету для проведення державних заходів щодо соціального захисту інвалідів². За рахунок коштів цього Фонду здійснюється фінансування державних програм, спрямованих на соціальний захист інвалідів, їх' трудову й медичну реабілітацію та залучення до суспільно корисної діяльності; створення робочих місць для інвалідів і на здійснення заходів щодо їх соціально-трудової та про­фесійної реабілітації; відшкодування витрат на надання інвалідам грошової допомоги, засобів пересування, протезу­вання, орієнтації та сприйняття інформації тощо.

Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населен­ня утворюється у складі Державного бюджету України, і по­рядок формування його коштів визначається законом про Державний бюджет на поточний рік³. Кошти цього Фонду витрачаються виключно на фінансування заходів щодо лік­відації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, зокрема, надання пільг, виплати ком-

¹ Стаття 2 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 р.

^г Положення про Фонд соціального захисту інвалідів. Затверджене постановою Ка­бінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. № 1434 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 39. — Ст. 1818.

² Стаття 2 Закону України «Про формування, порядок надходження і вико-

ристання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків.
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» від 10 лютого
2000 р. № 1445-Ш // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 13. —
Ст. 100. ^> г*,,.%і\

8.4. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма...

пенсацій, допомог особам, які постраждали внаслідок Чор­нобильської катастрофи.

За рахунок коштів бюджетів здійснюється соціальне забезпечення незастрахованих осіб у системі соціального страхування, а також усіх осіб, для яких соціальний ризик настав не у зв'язку з трудовою діяльністю. Коло цих осіб визначається спеціальними законами, які регулюють поря­док надання окремих видів соціального забезпечення. Всіх осіб, які отримують соціальне забезпечення за рахунок бюд­жетних джерел, можна поділити на дві групи: перша — це особи, які отримують соціальне забезпечення у зв'язку з пев­ною громадсько корисною діяльністю (в період якої вони не підлягають соціальному страхуванню); а друга — всі інші громадяни, які одержують соціальне забезпечення без будь-якого зв'язку з трудовою діяльністю.

До першої групи належать військовослужбовці, особи ря­дового та начальницького складу органів внутрішніх справ, службові особи служби безпеки, податкової міліції та ін. За рахунок коштів Державного бюджету їм виплачуються пен­сії, допомоги, надаються інші види соціального забезпечення у зв'язку з проходженням служби.

Друга група формується за рахунок осіб (у тому числі і за­страхованих), яким певні види соціального забезпечення га­рантуються державою поза участю "їх у трудовій діяльності. Соціальне забезпечення надається будь-якій особі, що зазна­ла визначеного законодавством соціального ризику незалеж­но від того, одержує вона соціальне забезпечення за рахунок страхових чи бюджетних коштів.

Основним призначенням соціального забезпечення, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, є матеріальна підтримка осіб, у яких при настанні соціального ризику рі­вень доходів стає нижчим від прожиткового мінімуму.

За рахунок Державного бюджету фінансується чимало видів соціального захисту. Наприклад, у сфері охорони здо­ров'я кошти спрямовуються для надання первинної та спе­ціалізованої амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної до-

10 6-545

Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

помоги, а також на різні програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів Ук­раїни.

У сфері соціального забезпечення за бюджетні кошти фі­нансуються державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військовослужбовцям рядового, сержантського та старшин­ського складу строкової служби і членам "їхніх сімей, пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ), державні програми со­ціальної допомоги, державна підтримка громадських органі­зацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських, програми і заходи щодо дітей, молоді, жінок, сім'ї та ін.

Також за рахунок коштів Державного бюджету фінансу­ються державні програми з ліквідації наслідків Чорно­бильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

За рахунок коштів місцевих бюджетів відбувається фінан­сування програм місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, а також місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення.

Інші види соціального забезпечення здійснюються за ра­
хунок міжбюджетних трансфертів з Державного бюджету до
місцевих бюджетів. Наприклад, за кошти міжбюджетних
трансфертів до бюджетів сіл, селищ, міст та районів фінансу­
ються первинна та стаціонарна медична допомога, заклади
освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та
реабілітації, притулки для неповнолітніх, територіальні
центри і відділення соціальної допомоги на дому, пільги ве­
теранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми, додаткові
виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-
комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий
проїзд окремих категорій громадян та багато інших соціаль­
них заходів. >.'.:і *>ї!

8.4. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма...

Різноманітність видів соціального забезпечення, що здійс­нюється за рахунок бюджетних коштів, зумовлює і різно­манітність органів, які надають ті чи інші види соціального забезпечення. До цієї справи долучаються центральні органи виконавчої влади (Міністерство оборони, Міністерство внут­рішніх справ тощо). Вони надають соціальне забезпечення за рахунок своїх відомчих бюджетів для осіб, які проходять службу або працюють на умовах трудового договору в системі вказаних міністерств і відомств. Деякі види соціального за­безпечення надаються органами охорони здоров'я, освіти, місцевими органами державної виконавчої влади та місцево­го самоврядування за рахунок Державного й місцевих бюд­жетів.

Характерною особливістю цієї організаційно-правової форми соціального забезпечення є те, що вона може викори­стовувати також локальні форми соціального забезпечення, які здійснюються органами місцевого самоврядування. Зок­рема, органи місцевого самоврядування за рахунок коштів відповідних бюджетів можуть встановлювати додаткові пільги для окремих категорій громадян, надавати субсидії понад норми, встановлені централізованим законодавством. Відповідні органи місцевого самоврядування при цьому са­мостійно встановлюють коло осіб, які підлягають додатково­му соціальному забезпеченню, визначають його види та по­рядок надання.

Більшість видів соціального забезпечення надається орга­нами місцевого самоврядування у зв'язку з виконанням зо­бов'язань у системі соціального партнерства.

На сучасному етапі локальні організаційно-правові форми набувають усе більшого значення у сфері соціального захис­ту. Адже завдяки цим формам існують можливості оператив­ного реагування на всі соціальні ризики локального характе­ру за умови, що для цього є достатньо бюджетних коштів.

Запитання для самоконтролю

1. Якими об'єктивними причинами обумовлено існування різних організаційно-правових форм соціального забезпечення?

Розділ 8. Орга нізаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

2. Назвіть критерії розмежування різних організаційно-правових

форм соціального забезпечення.

3. Який зміст соціального страхування як організаційно-правової

форми соціального забезпечення?

4. Які фонди соціального страхування ви знаєте? Назвіть джерела

формування їх коштів, а також основні напрями їх витрачання.

5. Які види соціального забезпечення надаються за рахунок асиг-

нувань з бюджету?

6. У рамках якої організаційно-правової форми здійснюється со-

ціальне забезпечення військовослужбовців? А осіб, які пост­раждали внаслідок Чорнобильської катастрофи?

7. Розкрийте зміст недержавного соціального страхування як ор-

ганізаційно-правової форми соціального забезпечення.

Література;

1. Боднарук М. І. Соціальне страхування в Україні: правові аспек-

ти становлення та розвитку. — Чернівці: Рута, 2002. — 247 с.

2. Сивак С. М. Організаційно-правові основи недержавного пенсій-

ного забезпечення // Право України. — 1999. — № 1. — С.119-121.

3. Сивак С. Пенсійне страхування та пенсійна реформа: теоретичні

основи // Право України. — 1999. — № 10. — С. 61-63.

4. Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страху-

вання. — К.: Кондор, 2004. — 464 с.

■м

■ щі

,.•:£,-

V ■

ці

Розділ 9

Система страхового пенсійного

забезпечення

Поиск по сайту: