Державні соціальні гарантії, порядок їх визначення та затвердження

З метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень законами встановлюються ос­новні державні соціальні гарантії.

Державні соціальні гарантії — це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, а також розміри інших видів соціальних виплат, встановлені зако­нами та іншими нормативно-правовими актами, які забез­печують рівень життя не нижчий від визначеного в державі державного соціального стандарту — прожиткового міні­муму.

Державні соціальні гарантії враховуються при затвер­дженні програм економічного та соціального розвитку та є базою для порівняння при оцінюванні досягнутого рівня життя. Вони спрямовані на створення реальних умов, що за­безпечують населенню можливість споживати ті чи інші бла­га і послуги в гарантованому обсязі.

Базовими державними соціальними гарантіями є міні­мальна заробітна плата та мінімальна пенсія за віком, неопо­датковуваний мінімум доходів громадян, розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встанов­леного законом.

Виключно законами України визначаються:

— мінімальний розмір заробітної плати;

— мінімальний розмір пенсії за віком;;;:"■<;;

— неоподатковуваний мінімум доходів громадян;*, ішггСв

Розділ 7. Державні соціальні стандарти та нормативи соціального... ________________

— величина порогу індексації грошових доходів громадян;

— пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспорт­них послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.

З метою надання соціальної підтримки населенню Украї­ни загалом та окремим категоріям громадян у законодавстві встановлюються й інші державні соціальні гарантії щодо:

— рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

— рівнів оплати праці працівників різної кваліфікації в установах та організаціях, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

— стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів;

— індексації доходів населення з метою підтримання до­статнього життєвого рівня громадян та купівельної спро­можності їх грошових доходів в умовах зростання цін;

— надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуго­вування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, торгівлі та громадського харчу­вання;

— забезпечення пільгових умов задоволення потреб у то­варах та послугах окремим категоріям громадян, які потре­бують соціальної підтримки.

Державні соціальні гарантії є вираженням зобов'язання держави забезпечити своїм громадянам мінімальну за­робітну плату, мінімальні пенсії для непрацездатних грома­дян, право на одержання допомоги із соціального страхуван­ня, мінімальний набір загальнодоступних і безкоштовних послуг у галузі освіти, охорони здоров'я та культури. Вони є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцево­го самоврядування, підприємств, установ і організацій неза­лежно від форми власності.

Державні соціальні гарантії та державні соціальні стан­дарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на со­ціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів

7.3. Державні соціальні гаранти, порядок їх визначення та затвердження

та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки за­гальнодержавних і місцевих програм економічного і соціаль­ного розвитку. Розрахунки і обґрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів.

Розробка та виконання Державного бюджету України, бю­джету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування ви­датків для забезпечення надання державних соціальних га­рантій.

З метою дотримання державних соціальних гарантій, оцінки ефективності державної соціальної політики, її впли­ву на рівень та якість життя в Україні здійснюється постійний державний моніторинг у сфері застосування та фінансового забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів. Основними засобами здійснення моніторингу є: щомісячна оцінка вартісної величини головних державних соціальних стандартів; ведення державного статистичного обліку щодо додержання державних соціальних стандартів і нормативів; поточне коригування вартісних величин дер­жавних соціальних нормативів та нормативів витрат (фінан­сування) залежно від зміни цін та інших умов їх формуван­ня. За результатами моніторингу здійснюється перегляд розмірів державних соціальних гарантій у порядку, що визначається законами.

Порядок проведення моніторингу застосування держав­них соціальних стандартів і нормативів та його фінансового забезпечення визначається Кабінетом Міністрів України. Відомості про розміри державних соціальних стандартів і нормативів, а також щодо результатів моніторингу їх засто­сування підлягають публікації в офіційних виданнях.

. -і •

Розділ 7. Державні соціальні стандарти та нормативи соціального...

ЬЙ^

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення понять «державні соціальні стандарти», «со-

ціальні нормативи*, «соціальнігарантії».

2. Назвіть принципи формування державних соціальних стан-

дартів.

3. Запропонуйте критерії класифікації соціальних нормативів.

4. Визначте поняття та зміст прожиткового мінімуму як базового

соціального стандарту.

5. Дайте визначення поняття «рівня забезпечення прожиткового

мінімуму» та його значення при обчисленні розміру соціаль­них виплат.

Література

1. Верланов С. Стандарти прав людини: спроба загальнотеоретич-

ної характеристики // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-практичної конференції. — Л., 2005. — С. 57-59.

2. Иваненко В. А., Ивапенко В. С. Социальньїе права человека и со-

циальньїе обязанности государства: международньїе и консти-туционньїе правовьіе аспектьі. — СПб: Юрид. центр Пресе, 2003. — 404 с.

3. Онишко Є. Європейські правові стандарти: загальнотеоретична

характеристика // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної науково-прак­тичної конференції. — Л., 2005. — С. 53-55.

4. Синчук С. М. Прожитковий мінімум як базовий державний со-

ціальний стандарт в Україні // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XI регіональної на­уково-практичної конференції. — Л., 2005. — С. 250-253.

V»!-

"Ь* ■■ ч*

/а-^л-. >'■>•-"--

Розділ 8

Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні

Поиск по сайту: