АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 3. Джерела (форми) права соціального забезпечення. депутата у Верховній Раді, а й ті періоди, коли колишній н родний депутат тимчасово не працював у зв'язку з немо ливістю надати йому попередню або рівноцінну

Читайте также:
  1. C. Забезпечення прохідності дихальних шляхів при підозрі на травну голови і хребта
  2. I. Значение владения движимыми вещами (бумагами на предъявителя и правами требования как вещами)
  3. I. Общее понятие о вещных правах на чужую вещь
  4. I. Права угодий в чужих имениях и общее понятие о сервитутах
  5. II. Общее понятие об ограничениях права собственности
  6. II. Права и обязанности Нанимателя
  7. II. Права и обязанности Сторон
  8. II. Права Исполнителя, Заказчика и Обучающегося
  9. II. Права Исполнителя, Заказчика и Обучающегося
  10. II. Способы приобретения права собственности на движимые вещи
  11. III. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення
  12. III. Залог (заклад) движимости, ипотека движимости и залог права

депутата у Верховній Раді, а й ті періоди, коли колишній н родний депутат тимчасово не працював у зв'язку з немо ливістю надати йому попередню або рівноцінну роботу (пос ду). При досягненні пенсійного віку народному депутато України пенсія призначається у розмірі 80 % від заробіт працюючого народного депутата з урахуванням усіх допл та надбавок до посадового окладу. Граничний розмір пен не встановлюється.

Соціальне забезпечення суддів здійснюється відповідно;' Закону України «Про статус суддів», який теж належить, джерел права соціального забезпечення. Цим законом перед­бачено, зокрема, виплату компенсацій у розмірі різниці між втраченим заробітком і призначеною пенсією у разі заподіян­ня судді каліцтва чи іншого стійкого ушкодження здоров'я, що виключає можливість продовження подальшої про­фесійної діяльності. За ним також зберігається право н пільгове отримання і придбання житлового приміщення і знижкою вартості на 50 %. А в разі виходу судді у відставк~ за ним зберігаються пільги щодо 50 % знижки плати за зай­мане житло та комунальні послуги, право на безплатне ме­дичне обслуговування в державних медичних закладах та на­дання щорічної путівки на санаторно-курортне лікування.

Пенсійне забезпечення наукових працівників державних наукових установ і організацій здійснюється відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяль­ність». Необхідною умовою отримання пенсії за цим законом є наявність загального стажу роботи, а також стажу роботи науковим працівником для чоловіків — не менше 20 років, а для жінок — не менше 15 років. Перелік посад, перебування на яких дає право на отримання такого пенсійного забезпе­чення, визначається Кабінетом Міністрів України. При ви­ході на пенсію цим працівникам виплачується грошова допо­мога у розмірі шести місячних посадових ставок з урахуван­ням надбавок і доплат за наявності стажу роботи науковим працівником: для чоловіків — 12,5 років; для жінок — 10 років. Особливістю є те, що при переході на державну


'. 1, Нормативно-правові акти як джерела права соціального забезпечення.»

гдужбу стаж роботи наукових працівників зараховується до етпжу роботи державного службовця, а стаж роботи на дер­жавній службі зараховується до наукового при переході дер­жавного службовця на посаду наукового працівника.

Для забезпечення соціального захисту окремих категорій населення в Україні ухвалено спеціальні закони, якими ви­значено додаткові гарантії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам, ветеранам війни і праці, а також тим громадянам нашої держави, які стали жертвами політичних репресій.

У відповідності із законами України «Про статус і соціаль­ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи», «Про основи соціальної захищеності Інвалідів в Україні», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», «Про статус ве­теранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку», «Про реабілітацію жертв політич­них репресій на Україні» визначається статус цих осіб, умо-ви надання відповідного соціального захисту, джерела фі­нансування, органи, що здійснюють соціальний захист, кон­троль та відповідальність у цій сфері.

Джерелами права соціального забезпечення є також зако­ни, що визначають надання державних допомог сім'ям з дітьми. Прикладом можуть бути закони України «Про дер­жавну допомогу сім'ям з дітьми» та «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які спрямовані на ре­алізацію конституційного права громадян на соціальний за­хист — забезпечення рівня життя, не нижчого від прожитко­вого мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям. При цьому сім'єю визнається як кілька осіб, які проживають разом і (або) об'єднані законними правами та обов'язками щодо утримання, так і одинока особа1.

^Стаття 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 35. — Ст. 662.


 




ф


Розділ 3. Джерела (форми) права соціального забезпечення

Чільне місце у структурі джерел права соціального забезпе­чення займають підзаконні нормативно-правові акти. Перша позиція тут традиційно належить указам Президента Ук­раїни. Завдяки актам цього виду регулюється широкий спектр соціально-забезпечувальних відносин. Одним з пер­ших у цій сфері був Указ «Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін»3 від 27 грудня 1991 р., яким впер­ше після прийняття Закону України «Про пенсійне забезпе­чення» від 5 листопада 1991 р. було збільшено на 100 % розмір державних пенсій, призначених до 1 січня 1992 р. У 1991-1996 рр. було прийнято ряд указів про адресну допо­могу з боку держави малозабезпеченим непрацездатним громадянам2, про підвищення розмірів сукупного доходу і* цільову грошову допомогу малозабезпеченим громадянам3, про статус ветераніввійськової служби, гарантій їх соціально­го захисту4 та ін. Указом Президента України «Про організаційні заходи щодо посилення соціального захисту малозабезпечених громадян»5 від 12 травня 1995 р. передба­чено поліпшення діяльності органів соціального захисту насе­лення та їх фінансування.

Указами Президента України встановлюються додаткові заходи соціального захисту. Так, з метою моральної та мате­ріальної підтримки дітей працівників, які загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах, було дозволено зараховувати їх до державних вищих і про­фесійно-технічних закладів для навчання за гірничими спеціальностями і професіями поза конкурсом, за рахунок

1 Урядовий кур'єр. — 1992. — 1 січня.

2 Указ Президента України «Про підвищення розмірів сукупного доходу і цільову.

грошову допомогу малозабезпеченим громадянам» від 1 жовтня 1994 р. // Урядовий кур'єр. — 1994. — 19 листопада.

3 Указ Президента України «Про підвищення розмірів сукупного доходу і цільову.'

грошову допомогу малозабезпеченим громадянам» від 18 листопада 1994 р. // Урядовий кур'єр. — 1994. — 19 листопада.

4 Указ Президента України від 4 липня 1994 р. // Урядовий кур'єр. — 1994. —

7 липня. й Указ Президента України «Про організаційні заходи щодо посилення соціального захисту малозабезпечених громадян» від 12 травня 1995 р. // Урядовий кур'єр. — 1995. — 16 травня.


3.3. Нормативно-правові акти як джерела права соціального забезпечення...

коштів державного бюджету. їм гарантується призначення стипендії та надання місць у гуртожитках1.

Існує значна кількість указів, якими було затверджено до­кументи програмного характеру, де визначено напрями ре­формування соціального забезпечення, заходи щодо реалі­зації соціальної політики України. Наприклад, Укази Прези­дента України «Про Основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки» № 1166/97 від 18 жовтня 1997 р., «Про Програму здоров'я літніх людей» № 1347/97 від 10 грудня 1997 р., «Про Основні напрями реформування пенсійного за­безпечення в Україні» № 291/98 від 13 квітня 1998 р., «Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу на Україні в період до 2010 р.» № 958/99 від 3 серпня 1999 р., «Про Ос­новні напрями соціальної політики на період до 2004 р.» № 717/2000 від 24 травня 2000 р. таін.

Указами Президента України затверджено «Національну програму «Діти України»2, «Заходи щодо поліпшення стано­вища дітей-сиріт, які залишилися без піклування батьків»3, ♦ Комплексні заходи щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві»4, «Додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності»; створено Національний фонд соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям»5. -

1 Указ Президента України «Про державну допомогу дітям, які вчаться за гірничими спеціальностями і чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах» від 19 травня 1999 р. № 524/99 // Урядовий кур'єр. — 1999. — 10 червня.

' Указ Президента України «Про Національну програму «Діти України» від 18 січня 1996 р.№ 63/96//Урядовий кур'єр. — 1996. — № 15-16. — 25 січня.

л Указ Президента України «Про затвердження Заходів щодо поліпшення ста­новища дітей-сиріт, які залишилися без піклування батьків» від 17 жовтня 1998 р. № 1153/97//Урядовий кур'єр. — 1997. — 11 червня. — № 207-208.

1 Указ Президента України «Про затвердження Комплексних заходів щодо про­філактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві» від 18 березня 1998 р. № 200/98 // Урядовий кур'єр. — 1998. — 26 березня. — № 57-58.

'■ Указ Президента України «Про Національний фонд соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям» від 19 березня І997 р. № 1104/97 // Урядовий кур'єр. — 1996. — 23 листопада.—№ 220-221.


 




Розділ 3. Джерела (форми) права соціального забезпечення

Указами Президента України затверджуються норма­тивні акти, що стосуються інших галузей права, але містять норми, які регулюють відносини соціального забезпечення. Наприклад, «Положення про Міністерство праці та соціаль­ної політики України»1 було затверджено Указом Президен­та України від ЗО серпня 2000 р. та ін.

Нормативні акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших органів центральної виконавчої влади теж містять приписи правового характеру, якими затверджуються різно­го роду положення, методики, інструкції, правила тощо. Нормативні акти органів виконавчої влади мають вторин­ний, похідний характер та спрямовані на виконання за­конів — актів вищої юридичної сили.

Постанови Кабінету Міністрів України є одним з найчис-ленніших джерел права соціального забезпечення. Най­частіше вони приймаються на виконання положень законів України та указів Президента України. Наприклад, у від­повідності зі ст. 8 Основ законодавства України про загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування ухвалено по­станову «Про затвердження Порядку видачі та зразка свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне стра­хування»2, а на виконання ст. 26 Закону України «Про за­побігання захворюванню на синдром набутого імунодефіци­ту (СНІД) та соціальний захист населення»3 видано постано­ву Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов обов'язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфек-ції, і переліку категорій медичних працівників, які підляга-

1 Указ Президента України «Про Положення про Міністерство праці та соціальної

політики України» від 30 серпня 2000 р. № 1035/2000 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 35. — С. 15.

2 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. № 1306 // Офіцій-

ний вісник України. — 2000. — № 34. — С. 50.

3 Відомості Верховної Ради України. — 1998. —№ 35. — Ст. 706.


;і,:і. Н ормативно-правові акти як джерела права соціального забезпечення...

Ють обов'язковому страхуванню на випадок інфікування Иірусом імунодефіциту людини під час виконання ними про­фесійних обов'язків, а також на випадок настання у зв'язку Я цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції»1.

Постановами Кабінету Міністрів України затверджуються документи, що визначають умови, порядок надання, обчис­лення, перерахунку матеріального забезпечення. Напри­клад, постановами Кабінету Міністрів України затверджено * Порядок обчислення стажу державної служби»; «Положен­ня про умови та порядок надання адресної соціальної допо­моги малозабезпеченим сім'ям»; «Про порядок та розміри компенсаційних виплат дітям, які потерпіли внаслідок Чор­нобильської катастрофи»; «Про порядок надання пільг, пе­редбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та багато інших.

Постановами Кабінету Міністрів України, як і указами Президента України, визначаються завдання органів вико­навчої влади у сфері соціального забезпечення. Наприклад, постанова «Про заходи щодо забезпечення дітей повноцінни­ми продуктами харчування і виробами дитячого асортимен­ту, стимулювання вітчизняного виробництва та реалізації зазначених товарів»2 затверджує План комплексних заходів а перелічених питань, в якому вказуються відповідальні за виконання затверджених положень. Цей акт також можна віднести до програмних документів, адже ним передбачають­ся завдання щодо законодавчого забезпечення вказаних за­ходів. До програмних нормативно-правових актів належить і постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження заходів, спрямованих на реалізацію у 2001 році Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року»3.

1 Урядовий кур'єр. — 1998. — № 203-204.

2 Постанова Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1389 // Офіцій-

ний вісник України. — 2000. — № 36. — Ст. 1542.
'Офіційний вісник України. — 2000. — № 36. — Ст. 1531., >


 




Розділ 3. Джерела (форми) права соціального забезпечення _____________

Джерелами права соціального забезпечення є норматив акти міністерств та інших органів виконавчої влади, за­реєстровані Міністерством юстиції України. Як і постанови Кабінету Міністрів України, вони можуть мати самостійний характер або прийматися на виконання положень норматив­них актів, які мають вищу юридичну силу і регулювати від­носини матеріального та процедурного характеру, спрямо­вані на реалізацію прав громадян у сфері соціального забез­печення.

Нормативні акти органів центральної виконавчої влади можуть визначати додаткові умови призначення матеріаль­ного забезпечення. Так, відповідно до спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Голо­вного управління державної служби України «Про врегулю­вання питання призначення пенсій державним службовцям у зв'язку з інвалідністю та втратою годувальника на випадок смерті державного службовця»1 умовою призначення вказа­них пенсій є наявність загального стажу та спеціального ста­жу не менше 10 років.

Акти центральних органів виконавчої влади можуть ви­даватися також з метою роз'яснення порядку застосування документів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У структурі джерел права соціального забезпечення мож­на віднайти також незначну кількість нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування. Ці органи видають та затверджують нормативні акти в межах своїх повнова­жень з питань соціального захисту, що віднесені до їхнього відання і фінансуються з місцевих бюджетів. Прикладом мо­жуть бути положення щодо надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення та деякі інші акти. Ухвалами органів місцевого самоврядування затверджують­ся місцеві бюджети, які зазвичай передбачають фінансуван­ня витрат на соціальне забезпечення. Зокрема, ухвалою

1 Наказ від 31 липня 2000 р. № 181/40 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 34. — Ст. 1466.


3.3. Нор мативно-правові акти як джерела права соціального забезпечення...

Львівської міської ради «Про міський та районні бюджети м. Львова на 2005 рік» встановлено додаткове матеріальне іінбезпечення, що не було передбачене нормативними доку­ментами органів законодавчої чи центральної виконавчої плади, яким визначено фінансування видатків на придбання проїзних документів у громадському транспорті для проїзду репресованих та реабілітованих громадян, які не користу­ються пільгами згідно з прийнятими законами України. Се­ред видатків передбачено також доплати до пенсії воїнам УПА та ін.

Так загалом виглядає стан нормативно-правового забезпе­чення відносин соціального захисту у нашій державі. По­дальший розвиток законодавства у цій сфері має бути спря­мований на створення максимальних умов для забезпечення гарантій права на соціальний захист громадян України та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення джерел (форм) права соціального забезпечення.

2. Які Ви знаєте види джерел права соціального забезпечення?

3. Чи є акти соціального партнерства джерелами права соціального

забезпечення?

4. Назвіть основні ознаки нормативно-правових актів як джерел

права соціального забезпечення, б. Спробуйте класифікувати нормативно-правові акти, що є джере­лами права соціального забезпечення.

6. Чи є джерелом вітчизняного права соціального забезпечення

Європейська соціальна хартія?

7. Охарактеризуйте роль та значення двосторонніх міжнародних

договорів, що належать до джерел права соціального забезпе­чення.

8. Чи є акти локального характеру джерелами права соціального

забезпечення?


 




Розділ 3. Джерела (форми) права соціального забезпечення


Література

1. Бурах В. До питання про джерела права соціального забез-

печення // Вісник Львівського національного університету. Серія юридична. — № 38. — С. 362-369.

2. Право социальногообеспечения: Учебник. — 2-е изд., перераб

танное и дополненное / Под ред. К. Н. Гусова. — М.: ООО «Т Велби», 2002. — 328 с.

3. Сирота І. М. Право соціального забезпечення в Україні: Підруч-

ник. — X.: Одісей, 2001. — С. 38-53.

4. Статків Б. І. Міжнародно-правові акти як джерела права

соціального забезпечення / Держава і право: 36. наук, праць. Юридичні і політичні науки. — Вип. 23. — К.: Ін-т держави і праваім. В. М. КорецькогоНАНУкраїни, 2004. —С. 337-344.

л*


<Ч;'

Розділ 4

Правовідносини соціального забезпечення


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)