Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі

Суб'єктами права на отримання пенсійних виплат у недер­жавній пенсійній системі є учасники недержавного пенсій­ного забезпечення — фізичні особи, на користь яких сплачу

11 6-545

Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення

ються пенсійні внески до Пенсійного фонду, страхової ор­ганізації або на депозитний рахунок до банківської установи і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умо­вах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, догово­ром страхування або договором про відкриття депозитного рахунка.

Учасниками фонду можуть бути громадяни України, іно­земці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною. При цьому фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором.

У відкритих пенсійних фондах беруть участь фізичні осо­би незалежно від місця та характеру їхньої роботи. А учасни­ками професійного пенсійного фонду є лише фізичні особи, які пов'язані за родом своєї професійної діяльності, визначе­ної у статуті фонду (наприклад, адвокати, нотаріуси). Що стосується корпоративних пенсійних фондів, то брати участь у них можуть фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями — засновниками та ро­ботодавцями — платниками цього фонду (наприклад, пра­цівники Львівського національного університету ім. І. Фран­ка є учасниками фонду, що заснований університетом).

За рахунок коштів недержавних пенсійних фондів здійс­нюється виплата довічних пенсій, пенсій на визначений строк та одноразових пенсійних виплат.

Розміри пенсійних виплат визначаються виходячи з сум пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду. Крім того, до уваги бе­реться тривалість виплати та провадиться розрахунок вели­чини пенсії на визначений строк за формулою та методикою, затвердженою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Пенсійні виплати здійснюються у грошовій формі в національній валюті України.

Адміністратор планує обсяг грошових коштів, необхідних для здійснення пенсійних виплат учасникам фонду відпо-

9.5. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі

відно до укладених пенсійних контрактів, та надає відпо­відну інформацію особам, які здійснюють управління пен­сійними активами цього фонду. Усе це визначається догово­ром про управління активами.

Підставами для здійснення пенсійних виплат пенсійними фондами є:

1) досягнення учасником фонду пенсійного віку, визначе­ного відповідно до Закону «Про недержавне пенсійне забез­печення»;

2) визнання учасника фонду інвалідом;

3) медично підтверджений критичний стан здоров'я (онко-захворювання, інсульт тощо) учасника фонду;

4) виїзд учасника фонду на постійне проживання за межі України;

5) смерть учасника фонду.

Пенсійний вік, після досягнення якого учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, визначається за його заявою. Форма такої заяви встановлюється Державною комі­сією з регулювання ринків фінансових послуг України, крім випадків, коли пенсійний вік визначається пенсійним конт­рактом, що встановлює обов'язковість відрахувань на недер­жавне пенсійне забезпечення для окремих категорій грома­дян.

Пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути меншим або більшим від пенсійного віку, який дає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більше ніж на 10 років, якщо інше не ви­значено законами. Учасник фонду має право змінити визначе­ний ним пенсійний вік, подавши про це заяву адміністратору не пізніше ніж за 15 робочих днів до настання визначеного ним пенсійного віку.

У заяві учасника фонду, де визначається дата настання йо­го пенсійного віку, обов'язково зазначається вид обраної ним пенсійної виплати. Заява подається адміністратору пен­сійного фонду не пізніше ніж за 2 місяці до настання пенсій­ного віку, визначеного учасником фонду.

Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення

У разі набуття учасником фонду права на отримання пен­сії по інвалідності за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням виплата пенсії за рахунок коштів недержавного пенсійного фонду допускається раніше на­стання пенсійного віку, визначеного заявою учасника фонду. У цьому разі він має право визначити свій пенсійний вік після настання інвалідності без урахування обмежень, вста­новлених Законом України «Про недержавне пенсійне забез­печення».

Відмова або затримка у здійсненні пенсійних виплат забо­роняється, крім випадків, передбачених законом. У разі відмови або затримки пенсійних виплат учасник фонду має право оскаржити дії осіб, які здійснюють пенсійні виплати, до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України або до суду. Порушення строків здійснення пен­сійних виплат є підставою для застосування санкцій, встанов­лених законом.

Пенсійні виплати з недержавного пенсійного фонду здійс­нюються незалежно від одержання виплати за загально­обов'язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел.

Важливе значення у системі недержавного пенсійного за­безпечення має пенсійний контракт. Він укладається між пенсійним фондом та його вкладником. Від імені пенсійного фонду виступає його адміністратор та особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту.

Особі не може бути відмовлено в укладенні пенсійного контракту з відкритим пенсійним фондом. Адміністратор корпоративного або професійного пенсійного фонду може ук­ладати пенсійні контракти тільки з тією особою, яка відпо­відає вимогам, визначеним законом та статутами відповід­них пенсійних фондів.

Кожен вкладник фонду може укласти один або декілька пенсійних контрактів з адміністратором (адміністраторами)

9.5. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі

одного чи кількох пенсійних фондів на користь учасника не­державного пенсійного забезпечення.

Вкладник фонду, який є учасником фонду, має право в односторонньому порядку розірвати пенсійний контракт, який укладено з ним особисто, або вимагати зміни його умов.

У разі розірвання пенсійного контракту таким вкладни­ком він повинен укласти новий пенсійний контракт щодо участі в іншому пенсійному фонді (або укласти договір зі страховою організацією, або відкрити в банку пенсійний де­позитний рахунок). При цьому пенсійні кошти вкладника фонду, який є учасником фонду, передаються за його раху­нок до іншої фінансової установи, яка надає послуги з недер­жавного пенсійного забезпечення, в сумі, що обліковується на його індивідуальному пенсійному рахунку в пенсійному фонді і складається з пенсійних внесків, зроблених таким вкладником.

Витрати на переведення пенсійних коштів обчислюють­ся адміністратором за методикою, встановленою Держав­ною комісією з регулювання ринків фінансових послуг Ук­раїни.

У разі припинення трудових відносин з роботодавцем-засновником або роботодавцем — платником корпоративно­го пенсійного фонду, його учасник зобов'язаний розірвати пенсійний контракт з таким фондом та може укласти новий пенсійний контракт з адміністратором будь-якого іншого фонду, або укласти договір зі страховою організацією, чи відкрити в банку пенсійний депозитний рахунок. При цьому пенсійні кошти учасника фонду передаються до іншого пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний де­позитний рахунок банку за рахунок учасника фонду, крім випадків припинення трудових відносин згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП. У такому випадку витрати на переведення пенсійних коштів учасника здійснюються за рахунок роботодавця.

Пенсійний контракт укладається у трьох примірниках, якщо вкладник не є учасником відповідного пенсійного фон­ду, або у двох — якщо вкладник є учасником фонду.

Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення

Істотними умовами пенсійного контракту є:

1) паспортні дані вкладника фонду та його ідентифікацій­ний номер (якщо вкладником є фізична особа) або повне най­менування, місцезнаходження (юридична адреса) постійно діючого органу управління, реєстраційні та банківські рек­візити вкладника фонду;

2) паспортні дані учасника фонду та його ідентифікацій­ний номер;

3) посилання на обрану вкладником фонду пенсійну схему;

4) строк дії пенсійного контракту, умови його зміни та ро­зірвання;

5) порядок розрахунків між пенсійним фондом та учасни­ком фонду у разі дострокового розірвання пенсійного конт­ракту або ліквідації пенсійного фонду;

6) права, обов'язки, відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів;

7) розмір пенсійних внесків та умови його зміни;

8) інші умови за погодженням сторін.

Пенсійний контракт набирає чинності з моменту його підписання вкладником фонду та адміністратором. Дія пенсійного контракту вважається закінченою:

1) після повного виконання вкладником фонду своїх зо­бов'язань за пенсійним контрактом та укладення учасником (учасниками) фонду договору про виплату пенсії на визначе­ний строк з пенсійним фондом;

2) після передачі пенсійних коштів учасника фонду стра­ховій організації відповідно до укладеного учасником фонду договору страхування довічної пенсії;

3) після передачі пенсійних коштів учасника фонду бан­ківській установі відповідно до укладеного учасником фонду договору про відкриття пенсійного депозитного рахунка;

4) у разі смерті учасника фонду та виконання передбаче­них у зв'язку з цим умов;

5) у разі ліквідації пенсійного фонду;

6) у разі заміни вкладником фонду пенсійного фонду;

9.5. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній, системі

7) у разі ліквідації вкладника фонду — юридичної особи, без визначення його правонаступника;

8) у разі дострокового розірвання контракту;

9) в інших випадках, передбачених пенсійним контрактом.

Умови та порядок здійснення пенсійними фондами недер­жавного пенсійного забезпечення визначаються пенсійними схемами, які розробляються з дотриманням вимог норматив­но-правових актів з питань недержавного пенсійного забез­печення.

Пенсійна схема — це сукупність умов та процедур, що ви­значають функціонування недержавного пенсійного забезпе­чення. Принцип дії пенсійної схеми та її елементи визнача­ються у статуті недержавного пенсійного фонду.

Кожен пенсійний фонд може використовувати декілька пенсійних схем.

За формою зобов'язань щодо виплати пенсій розрізняють два типи пенсійних схем:

1) програма пенсійного забезпечення з визначеними пен­сійними виплатами. За нею суму пенсійних виплат особі об­числюють на підставі формули з врахуванням величини за­робітної плати працівника протягом періоду, визначеного у законодавстві та стажу його роботи. Розмір пенсії, що її от­римуватиме особа, не залежатиме від загальної суми її пенсійних внесків до пенсійного фонду;

2) програма пенсійного забезпечення з визначеними пен­сійними внесками. За нею величину пенсійних виплат визна­чають на підставі загальної суми реальних пенсійних внесків до пенсійного фонду та на підставі суми інвестиційного дохо­ду, одержаного від інвестування. Величина майбутньої пенсії безпосередньо залежить від того, скільки коштів нако­пичено на індивідуальному рахунку і який дохід одержано від інвестування.

Вкладники фонду мають право вільного вибору пенсійної схеми та її зміни, але не частіше одного разу на 6 місяців.

Одним з видів пенсійних виплат у системі недержавного пенсійного страхування є довічна пенсія або, як її ще назива-

■.>

Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення

ють, довічний ануїтет. Вона виплачується страховою ор­ганізацією на підставі договору страхування після досягнен­ня особою пенсійного віку відповідно до законодавства про страхування.

Величину ануїтету визначають на підставі суми пенсійних активів, яка була на рахунку застрахованої особи на момент її виходу на пенсію. При цьому також враховується май­бутній інвестиційний дохід та видатки, що виникатимуть у процесі подальшого інвестування зазначених сум.

Умови її виплати вказуються у договорі страхування, ук­ладеному із страховою організацією. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страхо­вою організацією згідно із законодавством про страхування з урахуванням вимог, передбачених законодавством про недер­жавне пенсійне забезпечення та пенсійним контрактом, після настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду.

Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії, який зазначається в договорі страхування. У разі перераху­вання до страхової організації грошових коштів для оплати договору страхування довічної пенсії у сумі, яка не від­повідає тій, що визначена у заяві особи, розмір пенсії пови­нен бути скоригований протягом 3 днів після отримання гро­шових коштів від пенсійного фонду.

Для забезпечення виплати довічної пенсії страховою ор­ганізацією адміністратор зобов'язаний на підставі заяви учасника фонду забезпечити перерахування відповідній страховій організації пенсійних коштів, що належать учас­никові фонду, протягом 5 робочих днів після одержання за­яви.

Пенсійні кошти перераховуються страховій організації у сумі, визначеній у заяві учасника фонду, виходячи із суми, облікованої на індивідуальному пенсійному рахунку учасни­ка фонду на день настання визначеного ним пенсійного віку. У разі несвоєчасного перерахування пенсійних коштів учас­никові фонду страховій організації адміністратор за власний рахунок сплачує учаснику фонду пеню в розмірі подвійної

9.5. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі

облікової ставки Національного банку України в розрахунку на 1 день від суми, що підлягає перерахуванню, за кожний день прострочення платежу.

Якщо сума пенсійних коштів, що підлягає перерахуван­ню страховій організації, не досягає розміру мінімальної су­ми пенсійних накопичень, встановленого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, учасник фонду (у разі його смерті — спадкоємці) має право отримати належні йому пенсійні кошти як одноразову пен­сійну виплату.

Порушення адміністратором або страховою організацією, з якою укладено договір страхування довічної пенсії, поряд­ку виплати відповідної пенсії, встановленого пенсійним кон­трактом або договором страхування, не може бути підставою для будь-якого обмеження права учасника фонду на належні йому пенсійні кошти та обумовлені виплати.

Ще одним видом виплат за цією системою є пенсія на ви­значений строк. Вона виплачується періодично, протягом визначеного терміну з коштів, накопичених на індивідуаль­ному пенсійному рахунку особи. Обчислюють її з розрахун­ку, що термін виплати повинен становити не менше 10 років від початку здійснення першої виплати.

Розмір пенсії на визначений строк обчислюється за мето­дикою, затвердженою Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Виявивши бажання одержувати пенсію на визначений строк, учасник фонду повідомляє про це адміністратора. Ви­плата пенсії на визначений строк, що здійснюється за раху­нок коштів пенсійного фонду, розпочинається з дня досяг­нення учасником фонду віку, визначеного в його заяві, зі здійсненням першої виплати протягом 45 робочих днів.

Договір про виплату пенсії на визначений строк укла­дається у письмовій формі. При цьому обов'язковою умовою є ознайомлення особи, яка укладає договір, з пам'яткою, що містить роз'яснення основних положень договору про випла­ту пенсії, складеною відповідно до вимог, встановлених Дер-

Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення

9.5. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі

жавною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Під час виплати пенсії на визначений строк учасник фон­ду може перейти до іншого пенсійного фонду з метою подаль­шого отримання пенсії обраного виду. При цьому пенсійний фонд, до якого перейшов учасник фонду, продовжує виплату такої пенсії протягом строку, що залишився.

Під час виплати пенсії на визначений строк учасник фон­ду може укласти із страховою організацією договір страху­вання довічної пенсії з оплатою такого договору за рахунок пенсійних коштів, які обліковуються на його індивідуально­му пенсійному рахунку в пенсійному фонді.

Адміністратор, який здійснює виплату пенсії на визначе­ний строк, зобов'язаний відшкодувати особі, з якою укладе­но відповідний договір, збитки, завдані внаслідок недотри­мання умов договору, згідно із законом.

Порушення встановленого порядку здійснення виплати пенсії на визначений строк не може бути підставою для будь-якого обмеження права учасника фонду на належні йому пенсійні кошти та пенсійні виплати.

Крім вказаних вище пенсій, у системі недержавного пен­сійного страхування передбачено одноразові пенсійні випла­ти. Вони здійснюються адміністратором одноразово на вимо­гу учасника фонду в разі:

1) медично підтвердженого критичного стану здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) або настання інвалідності учасника фонду;

2) коли сума належних учасникові фонду пенсійних кош­тів на дату настання у нього пенсійного віку не досягає міні­мального розміру суми пенсійних накопичень, встановлено­го Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;

3) виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі України.

Право на одноразову пенсійну виплату мають також спад­коємці учасника фонду після смерті останнього.

Для одержання пенсійної виплати, що здійснюється одно­разово, учасники фонду, а у разі смерті учасника — його спадкоємці, подають адміністратору заяву та документи, які підтверджують їхнє право на отримання цієї виплати.

Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово, визна­чається виходячи із суми пенсійних коштів, які облікову­ються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день подання заяви на одержання такої виплати.

Вона провадиться протягом 5 робочих днів після отриман­ня відповідної заяви та необхідних документів. У разі пору­шення строку виплати адміністратор за власний рахунок сплачує отримувачеві пенсійної виплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на 1 день від суми, що підлягала виплаті, за кож­ний день прострочення платежу, в порядку, визначеному Державною комісією з регулювання ринків фінансових по­слуг України.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення та сформулюйте ознаки поняття «страхова пен-

сія». У чому особливість сучасного законодавчого закріплення поняття страхової пенсії?

2. Назвіть принципи функціонування солідарної, накопичувальної

державної та недержавної систем пенсійного забезпечення.

3. У чому особливість призначення та виплати пенсії у разі інвалід-

ності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи профе­сійного захворювання?

4. Дайте характеристику професійної пенсійної системи. Які прин-

ципи участі громадян та (або) їхніх роботодавців у цій системі?

5. Що таке пенсійний контракт?

6. Дайте класифікацію пільгових підстав пенсійного забезпечення

за віком.

Література

1. Аракчеев В. В. Пенсионное право России. — СПб: Юридический

центр Пресе, 2003. — 351 с.

2. Мак Таггарт Г. Пенсійні системи світу: порівняльний аспект //

., Людина і праця. — 2004. — № 7. — С. 10-12.

Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення

Михайлов А. В., Ткач О. Й. Недержавні пенсійні фонди: сьо­годнішній погляд у майбутнє. — К., 2001.

Сивак С. М, Пенсійна реформа: принципи пенсійного забезпечен­ня // Вісник Львівського державного університету імені Івана Франка. — Серія юридична. — Вип. 35. — Л., 2000. — С.341-346.

Сивак С. М. Пенсійне страхування та пенсійна реформа // Право України. — 1999. — № 10. — С. 61-63.

Сивак С. М. Реформа пенсійного забезпечення в Україні: профе­сійні пенсійні системи // Вісник Львівського державного уні­верситету імені Івана Франка. — Серія юридична. — Вип. 34. — Л., 1999.— С. 125-127.

Федорченко Ф., Шендрик В. Оформление пенсий: подробно и до­ступно. — X.: Фактор, 2004. — 354 с.

■■дйї

ті

-ш

.'?

Розділ 10

Правове регулювання

спеціальних пенсій

10.1. Поняття та правові ознаки спеціальних пенсій, що передбачені законодавством України

У системі пенсійного забезпечення України, крім страхо­вих пенсій, існує ще один вид пенсійних виплат, які здійсню­ються щодо окремих категорій громадян. їх прийнято нази­вати спеціальними пенсіями, оскільки право на них, а також порядок призначення і виплати визначаються спеціальним законодавством, що ухвалене стосовно певних осіб, які вико­нують державні чи інші суспільно значимі функції. Спе­ціальному правовому регулюванню підлягає і пенсійне забез­печення осіб, які постраждали внаслідок техногенних та еко­логічних катастроф. Наявність цього виду пенсій засвідчує ставлення держави до певних видів діяльності, а також про додаткову соціальну підтримку тих осіб, які виконують со­ціально значимі функції.

Характерною ознакою спеціальних пенсій є те, що вони виплачуються за рахунок коштів різних джерел. Це можуть бути надходження Пенсійного фонду, бюджетні та інші дже­рела. Пенсії, наприклад, військовослужбовцям, особам на­чальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяким іншим особам виплачуються як безпосередньо з державного бюджету, так і за рахунок коштів, які бюджет спрямовує на

Розділ 10. Правове регулювання спеціальних пенеій

утримання відповідних державних органів. В інших випад­ках застосовується змішаний порядок фінансування виплати цих пенсій. Зокрема, основна частина пенсії, у розмірі, що визначений законодавством про страхові пенсії, випла­чується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а реш­та — за рахунок коштів Державного бюджету України.

Ще однією ознакою спеціальних пенсій є те, що, крім за­гальних підстав, право на них виникає за наявності спеціаль­ного стажу роботи на відповідних посадах. Переважно до ста­жу, який дає право на таку пенсію зараховуються виконання обов'язків державної служби, а також деякі інші види діяль­ності. Порядок обчислення спеціального стажу та види діяль­ності, що зараховуються до цього стажу визначаються зако­нами, які регулюють ці окремі види пенсійного забезпечен­ня. У деяких випадках передбачено взаємне зарахування періодів різних видів діяльності, які дають право на отри­мання спеціальної пенсії. До стажу державної служби, на­приклад, зараховується військова служба, а також служба в органах місцевого самоврядування, та деякі інші види діяль­ності. У деяких випадках призначення спеціальної пенсії пов'язане з фактом заподіяння шкоди здоров'ю особи внас­лідок екологічної катастрофи чи з фактом наявності у неї особливих заслуг перед Україною.

Спеціальні пенсії, як правило, виплачуються у підвище­ному розмірі порівняно зі страховими пенсіями, за винятком пенсій, які призначаються військовослужбовцям та проку­рорсько-слідчим працівникам. Тому нерідко такі пенсії на­зивають привілейованими або пільговими пенсіями.

Умови призначення спеціальних пенсій, а також їх розміри й категорії осіб, які мають на них право, регулюють­ся спеціальними законами. Єдиного закону про спеціальні пенсії, який би уніфікував пенсійне забезпечення окремих категорій громадян та визначав джерела виплат цих пенсій, в Україні немає.

10.2. Державні пенсії військовослужбовцям та особам начальницького...

Тому чинне законодавство у цій частині є доволі різним, що, однак, не перешкоджає можливості виділити осіб, які є суб'єктами одержання спеціальних пенсій:

— військовослужбовці, особи начальницького та рядового складу внутрішніх справ, та деякі інші особи;

— особи, які виконують обов'язки державної служби (дер­жавні службовці та прирівняні до них особи, посадові особи місцевого самоврядування, народні депутати, судді і служ­бові особи органів прокуратури);

— наукові (науково-педагогічні) працівники;

— особи, як мають особливі заслуги перед Україною;

— особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка­тастрофи.

Необхідно зазначити, що обов'язковою умовою призна­чення спеціальних пенсій є звільнення громадянина з поса­ди, яка дає право на таку пенсію. Разом з тим ці пенсії випла­чуються незалежно від отримуваної заробітної плати та інших доходів, тобто у подальшому такий громадянин вправі знову влаштуватися на роботу.

Залежно від соціального ризику пільгові пенсії, як і стра­хові, поділяються на пенсії за віком, по інвалідності та у зв'яз­ку з втратою годувальника.

Поиск по сайту: