Класифікація суб'єктів права соціального забезпечення

Право соціального забезпечення відзначається наявністю досить широкого кола суб'єктів. Така їх різноманітність зу­мовлена передусім значною кількістю соціальних прав, які передбачені Конституцією України, та відповідних їм видів соціального забезпечення, що гарантуються державою.

¹ Сташків Б. Суб'єкти правовідносин у сфері соціального забезпечення // Право України. — 2003. — № 2. — С. 42; Чутчева О. Г. Правове регулювання со­ціального захисту громадян України: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — X., 2003.—С. 11-12.

Одним із критеріїв класифікації суб'єктів права соціаль­ного забезпечення може бути функція, яку вони виконують у сфері соціального забезпечення. Так, одні суб'єкти отриму­ють різні види соціального забезпечення, інші — виконують функції з надання такого забезпечення, ще інші — підтверд­жують факти, які мають правове значення для надання соціального забезпечення.

З огляду на такі підстави суб'єктів права соціального за­безпечення можна поділити на суб'єктів, які одержують соціальне забезпечення, і суб'єктів, які забезпечують ре­алізацію особою належного їй права на соціальне забезпечен­ня. До другої групи належать суб'єкти, які надають соціаль­не забезпечення, і суб'єкти, які сприяють в одержанні соціального забезпечення.

Правова функція першої групи суб'єктів полягає в отри­манні різних видів соціального забезпечення. У науковій літе­ратурі цих суб'єктів прийнято називати «фізичні особи» (Б. І. Сташків¹, М. Л. Захаров, Е. Г. Тучкова²) або «громадя­ни» (О. Г. Чутчева³). В основу такого двозначного підходу по­кладено положення ст. 46 Конституції України, яка гарантує громадянам право на соціальний захист. Тому й вважається, що Конституція гарантує право на соціальний захист лише громадянам України. Н. Б. Болотіна зазначає, що консти­туційна норма тут не відповідає міжнародним стандартам і не узгоджується з чинним законодавством України⁴. Вона звер­тається до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», де передбачено право іноземців та осіб без громадянства на соціальний захист, у тому числі й на одер­жання пенсії та інших видів соціальної допомоги. Аналогічні

¹ Сташків Б. Суб'єкти правовідносин у сфері соціального забезпечення // Право

України. — 2003. — № 2. — С. 42.

² Захаров М. Л., Тучкова 9. Г. Право социального обеспечения России: Учебник. —

2-е изд., испр. и перераб. — М.: Изд-во БЕК, 2002. — 560 с.

³ Чутчева О. Громадяни як суб' єкти соціально-забезпечувальних правовідносин:

теорія і практика // Право України. — 2003. — № 7. — С. 65-69.

⁴ Болотіна Н. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема

термінів і понять // Право України. — 2000. — № 4. — С. 37.

Розділ 5. Суб'єкти права соціального забезпечення _____________________________

положення містяться й у законах України «Про загально­обов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про держав­ну допомогу сім'ям з дітьми». Звідси робиться висновок про правомірність застосування терміна «фізичні особи» замість «громадяни». Зрештою, законодавство України про соціальне страхування, визначаючи суб'єкт права на відповідний вид страхових виплат чи послуг, вживає термін «застрахована особа». Тобто законодавство про соціальне забезпечення не пов'язує настання права на соціальне забезпечення із прина­лежністю до громадянства України. Тому очевидно, що засто­сування для позначення суб'єктів цієї галузі права терміна «громадяни», що передбачає зарахування до цієї категорії, крім власне громадян, також іноземних громадян та осіб без громадянства, є невиправданим.

Отже, суб'єктами, які отримують соціальне забезпечення, є фізичні особи. Основу їх галузевого правового статусу ста­новить право на соціальне забезпечення, яке виникає на ос­нові соціального ризику. Як виняток, суб'єктом, що відпо­відає загальним ознакам цього виду, є сім'я. Вона згідно із законодавством визнається суб'єктом права на одержання соціальних допомог (наприклад, існує державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям).

Класифікацію суб'єктів, які отримують соціальне забез­печення, можна здійснити за різними критеріями. З огляду на організаційно-правові форми соціального забезпечення їх поділяють на осіб, які беруть участь у системі соціального страхування (застраховані), і тих, які не беруть участі у ній (незастраховані). До застрахованих належать особи, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню, а та­кож особи» які беруть участь у системі соціального страху­вання добровільно.

Практичне значення цього поділу полягає в тому, що за­конодавство про соціальне страхування закріплює види, розміри і порядок надання соціального забезпечення за раху­нок страхових соціальних фондів, право на які мають тільки застраховані особи. Наприклад, лише застраховані особи ма-

5.2. Класифікація суб'єктів права соціального забезпечення

ють право на соціальну допомогу в разі тимчасової непра­цездатності або нещасного випадку на виробництві чи профе­сійного захворювання. Натомість Закон України «Про загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає право на матеріальне забезпечення за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціально­го страхування України на випадок безробіття також за неза-страхованими особами.

Беручи до уваги особливості правового статусу суб'єктів, які отримують соціальне забезпечення, їх поділяють на осіб, які набувають право на соціальне забезпечення у зв'язку із на­явністю соціального ризику, — загальні суб'єкти права соціального забезпечення, та осіб, право на соціальне забезпе­чення яких пов'язане з наявністю спеціального правового ста­тусу, — спеціальні суб'єкти права соціального забезпечення.

До другої групи суб'єктів права соціального забезпечення, як уже зазначалось, належать суб'єкти, які забезпечують ре­алізацію особою належного їй права на соціальне забезпечен­ня. У сфері соціального захисту ці суб'єкти виконують функ­ції з надання соціального забезпечення або підтвердження юридичних фактів, які є підставою для його надання.

Суб'єктами, які надають соціальне забезпечення, є:

1) державні органи спеціальної компетенції;

2) соціальні страхові фонди;

3) спеціалізовані державні підприємства та установи.

До суб'єктів, які сприяють в отриманні соціального забез­печення, належать особи, які підтверджують наявність спеціального правового статусу (статусу ветерана війни, учасника бойових дій тощо) або які підтверджують юридичні факти, що є підставою виникнення права на соціальне забез­печення. Такими є органи медико-соціальної експертизи; комісії зі встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною; органи, які видають посвідчення, що підтверджу­ють спеціальний галузевий правовий статус (посвідчення учасника бойових дій, посвідчення ветерана війни, посвід­чення інваліда війни, посвідчення біженця, посвідчення

Розділ 5. Суб'єкти права соціального забезпечення _____________________________

учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи) тощо.

Отже, відмінність між суб'єктами права соціального забез­печення полягає в тому, що вони виконують у сфері соціаль­ного забезпечення різні правові функції. Правова функція однієї групи суб'єктів полягає в одержанні соціального забез­печення, інші суб'єкти у цій сфері виконують функції з на­дання соціального забезпечення або сприяють в одержанні та­кого забезпечення.

Поиск по сайту: