АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття та ознаки соціальних пільг, їх класифікація

Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  2. Адміністративно-правова наука: поняття, предмет, зміст та система.
  3. Адміністративно-правовий статус громадян: поняття, ознаки, елементи та види.
  4. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури.
  5. Адресність соціальних допомог
  6. Акціонерне товариство: поняття і види.
  7. Аналіз видатків Мостиського району на фінансування соціальних потреб у сучасних умовах
  8. Апарат держави: поняття та структура
  9. Артефакт: поняття і сутність. Коллекція документів як артефакт.
  10. Вибір способів формування ООД у тих, кого навчають з теми «Класифікація способів захисту інформації», та способи реалізації
  11. Вибори як основне поняття соціології виборчого процесу
  12. Виборчі системи: їх ознаки та різновиди

Чинне законодавство не містить визначення соціальних пільг, хоч сам термін вживається і в літературі, і в правових актах доволі часто. Загалом правова база, якою регулюються відносини забезпечення громадян державними пільгами, налічує понад 25 законів Верховної Ради України та актів Кабінету Міністрів України.

Спроба обґрунтувати юридичну природу пільг, визначити їх була зроблена науковцями різних галузевих дисциплін — трудового, цивільного, адміністративного, фінансового та інших правничих наук. Майже всі вони виходять з того, що державними пільгами є повне або часткове звільнення грома­дян від виконання обов'язку чи надання їм додаткових прав.

Для характеристики соціальних пільг важливо виділити їх основні ознаки.

По-перше, пільги спрямовуються на більш повне задово­лення інтересів суб'єктів, полегшення умов їх життєдіяль­ності. Метою встановлення пільг є соціальний захист, поліп­шення становища окремих категорій громадян.

По-друге, вони є своєрідним відхиленням від єдиних поло­жень нормативного характеру та виступають способом юри­дичної диференціації прав громадян, елементом їх спеціально­го правового статусу. Так, для певних категорій громадян вста-


 




Розділ 13. Соціальні пільги


13.1. Поняття та ознаки соціальних пільг. їх класифікація


 


новлені правила, які полегшують вступ до навчальних закла­дів, гарантують безплатний проїзд у громадському транспорті, зменшують розмір оплати житлово-комунальних послуг тощо.

По-третє, соціальні пільги виступають правомірними ви­нятками виконання особою обов'язків, передбачених законо­давством.

І, по-четверте, вони закріплюються переважно у законах, якими визначаються особливості спеціального правового статусу певних категорій громадян.

Незважаючи навіть на ці єдині для всіх соціальних пільг ознаки, система їх є доволі неоднорідною.

Зазвичай пільги виділяють за їх галузевою належністю. [ Провідну роль за таким поділом відіграють пільги у сфері соціального захисту населення. Одні з них надаються грома­дянам, які з огляду на життєві обставини потребують особли­вої уваги до себе. За своєю природою ці пільги є частиною дер- ~ жавної системи соціального забезпечення. Інший вид пільг і пов'язаний із службовим статусом особи чи видом її трудової З діяльності. З урахуванням цих двох спрямувань державних | пільг можна виділити соціальні та професійні пільги.

Необхідність такого розмежування зумовлена науковою та законодавчою дискусією щодо доцільності збереження чи скасування державних пільг та визначення політики держа­ви щодо їх забезпечення. Проблема полягає у тому, аби виз­начитись: збереження державних пільг є обов'язком чи пра­вом держави щодо певних суб'єктів, яким такі пільги при­значені? З цього приводу навіть було порушено справу, яку розглядав Конституційний Суд України про визнання некон­ституційними положення законів України «Про Державний бюджет на 2001 рік» та «Про деякі заходи щодо економії бю­джетних коштів»1. Вказаними законами призупинялась дія

1 Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 р. № 5-рп/2002 у справі за конституційними поданнями 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3, 4, 5, 8, 9 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» і підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».


всіх пільг громадян. Можливо, саме розмежування пільг на соціальні та професійні дозволить обґрунтувати природу цих пільг та визначити роль держави щодо їх забезпечення.

Соціальними пільгами є ті, що надаються для життєзабез­печення громадян у зв'язку із зниженням рівня їх доходів нижче прожиткового мінімуму або втратою (зниженням) працездатності. Ці пільги належать до видів соціального забезпечення. Правовою підставою надання громадянам со­ціальних пільг є: 1) настання соціального ризику за обста­вин, передбачених у законодавстві; 2) наявність у особи осо­бливих заслуг перед державою, пов'язаних з такими публіч­ними подіями державного чи міжнародного значення, як воєнні дії, техногенні катастрофи, стихійні лиха тощо.

Отже, соціальна пільга — це законодавче звільнення (по­вне чи часткове) особи від виконання нею свого обов'язку або надання їй додаткових прав при настанні соціального ризику чи за наявності у такої особи значних заслуг перед державою, пов'язаних з певними публічними подіями.

Соціальні пільги є додатковим видом соціального забезпе­чення; вони надаються незалежно від того, одержує особа пенсію, допомоги чи заробітну плату. їх роль полягає у забез­печенні додаткової підтримки особам, у яких пенсія та заро­бітна плата є меншими від прожиткового мінімуму. Со­ціальні пільги спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Збереження соціальних пільг є обов'язком держави. Вона повинна забезпечити громадянам доходи не нижче від базо­вого державного соціального стандарту — прожиткового мінімуму. Якщо ж сукупний дохід громадян перевищує вар­тісну величину прожиткового мінімуму, держава звіль­няється від такого обов'язку.

На відміну від соціальних, професійними вважаються пільги, які не залежать від настання соціального ризику і по­в'язані з професійною діяльністю їх одержувачів. Вони нада-


 




Розділ 13. Соціальні пільги _________________________________________________

ються державою з метою матеріально-побутового забезпечен­ня працівників окремих професій (наприклад, пільги війсь­ковослужбовцям, суддям, службовим особам органів внут­рішніх справ, медичним працівникам тощо) та є додатковим стимулом, заохоченням таких працівників до належного ви­конання ними своїх трудових обов'язків або компенсацією за відповідні умови праці. Професійні пільги не є видом соціального забезпечення, а отже, не можуть бути предметом нашого розгляду. Збереження професійних пільг — це лише право держави, а не її обов'язок.

Як засвідчують розрахунки Ради з вивчення продуктив­них сил Національної академії наук, право на пільги відповідно до законодавства мають: за соціальним стату­сом — 31 % населення; за професійною ознакою — 13,8 %.

Система соціальних пільг в Україні (у кількісному еквіва­ленті) є доволі розвиненою. Проте рівень соціальної захище­ності населення все ще залишається недостатнім. До не­доліків сучасної державної системи соціальних пільг можна

віднести:

1) відсутність системного нормативно-правового акта, яким би комплексно визначались підстави, суб'єкти, види та механізм надання соціальних пільг;

2) недосконалість механізму надання пільг, оскільки ре­ально ними можуть скористатися не всі, хто має на них пра­во (наприклад, правом безоплатного проїзду міським транс­портом користуються лише пенсіонери, які проживають у місті; натомість сільські жителі таку пільгу практично вико­ристовувати не можуть);

3) відсутність спеціальної системи моніторингу доходів сімей, а тому важко визначити тих осіб, яким забезпечення є найбільш необхідним;

4) підприємства та організації, на які покладається
обов'язок надання пільг, не мають єдиної методики обчис­
лення фактичної вартості окремих видів пільг та методики
обліку наданих пільг. Відсутня також статистична звітність
щодо фактичної вартості пільг та стану їх фінансування.


13.2. Пільги на житлово-комунальні послуги

Усі соціальні пільги, передбачені чинним законодавством, поділяються на окремі види. При цьому критерії такого поді­лу є найрізноманітнішими.

Зокрема, диференціація соціальних пільг у законодавстві здійснюється за суб'єктами, яким вони надаються. Передба­чено надання пільг: ветеранам війни; ветеранам праці; особам, які мають особливі заслуги перед державою; багато­дітним сім'ям; особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; дітям-сиротам; реабілітованим особам, пенсіо­нерам, інвалідам, дітям-інвалідам та ін.

За терміном надання соціальні пільги можна класифіку­вати на: постійні, що надаються впродовж тривалого часу; тимчасові, що надають на певний обумовлений період. Окре­мо виділяють так звані надзвичайні пільги. Вони надаються у зв'язку з певними обставинами.

За ступенем персоніфікації соціальні пільги поділяють на одноособові (наприклад, пільга щодо оплати медикаментів, забезпечення санаторно-курортним лікуванням) та сімейні (пільга на оплату житлово-комунальних послуг). З огляду на періодичність виплати виділяють одноразові (забезпечення спецавтотранспортом) та щомісячні (оплата житла) пільги.

І нарешті, за змістом усі соціальні пільги можна поділити на: житлово-комунальні, медико-реабілітаційні, транс­портні, соціально-побутові, пенсійні та соціально-трудові.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)