Растафаріанство (нехристиянське)

Нехристиянська гілка растафаріанства заснована на пророцтвах Маркуса Гарві. Растамани/расти, характеризують Бога, як та само, як і християнізована течія, –

[1 De Іm/Тr Li Ра Іd] – ДЖА (Ієгова).

§11. Індійські релігії

Індійські релігії — це релігії, які сформувалися на Індійському субконтинентові. Вони мають подібну систему основних вірувань, способів поклоніння та пов’язаних з ними релігійних практик, що пояснюються спільністю їх історичного розвитку, в ході якого вони зазнавали впливу один одного. Також можна вживати назву дгармі́чні, або дхармі́чні релігії. Практично всі дані філософії приймають, як базову концепцію кармічну низку перероджень (переселення душ). До індійських релігій відносять:

1. індуїзм;

2. шраута;

3. джайнізм;

4. сикхізм;

5. буддизм

6. вчення Ошо (умовно).

А також варто виділити ведично-філософські концепції:

7. адва́йта-веда́нта/майява́да;

8. ачи́нтья-бхе́да-абхе́да;

9. виши́шта-адва́йта;

10. два́йта- веда́нта;

11. шу́ддха-адва́йта;

12. дін-і іллахи;

13. вайшешіка;

14. самкх’я (теїстична);

15. ньяя.

Індійські релігії мають надзвичайний спектр субстанцій, як і персоналістських, так і імперсоналістських. Тому варто розглядати їх не тільки окремо, а і конфесії/рухи всередині них, які можуть відрізнятися між собою. Також треба добавити, що дані світогляди можуть між собою пересікатися.

Більшість індійських релігій схиляються до обмеженого пізнання субстанцій – Li.

Виключно патерналістські субстанції визнаються в майже всіх релігіях даної групи: індуїзмі, сикхізмі, палійському каноні, дзен-буддизмі, дзогчені, син-буддизмі, веданті (окрім адвайти), дін-і іллахі та вчення Ошо – Ра.

Всі релігії даної групи признають принаймні одну ідеальну субстанцію - Id.

1. Індуїзм ^[14]

Самоназва - санатана-дхарма. Більшість індусів (окрім сматризму) характеризують Бога, як іпостасного; творця світу; переважно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального. Крім того може визнаватися його «жінка» - Парваті - як єдина; не-творець; переважно трансцендентна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна –

([1і De Тr/Іm^[15] Li Ра Іd] + [1 Nd Іm/Тr Li Ра Іd]) – ЄДИНИЙ (Індуський) БОГ + ПАРВАТІ?.

Кожна течія визначає ту чи іншу верховну іпостась Єдиного Бога.

Вайшнавізм визнає Вішну/Нараяну верховною формою Єдиного Бога. Вайшнави характеризують ПС, як іпостасного (Брахман, Бхагавана і Параматма). Одна із найвідоміших течій – кришнаїзм/гаудія-вайшнавізм, яка визнає Крішну, як верховну іпостась.

Шиваїзм визнає Шиву верховною формою Бога. Має декілька течій, зокрема кашмірський шиваїзм (пратьябхиджня-даршана).

Шактизм має декілька течій, найвідомішими з яких є Шрикула, Калікула та Шривидья. Шактисти визнають Богиню-Матір (Шакта) за абсолютну та початкову форму Бога. Одначе зустрічається погляди, що Шакта – це лише прояв Вішну.

Сматризм не визначає верховну іпостась Єдиного Бога. Смартисти, не адвайта-веданського напряму, характеризують ІС ^[16] , як єдину; творець; виключно іманентну; негативно пізнавану; апатерналістську; ідеальну –

[1 De Im Ne Ap Іd] - БРАХМАН

(Сматриський: Ніргун + Саргун).

Аяварі (індуський реформатський рух) має спрощенні обряди, але у космогонії практично не відрізняється від вайшнавізму.

Шраута

Шраута є язичницькою концепцією, хоча і її часто представляють, як частину індуїзму. Послідовники визнають богів, як множинні; не-творці; переважно трансцендентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні. Разом із тим визнається Деміург з тими ж характеристиками, окрім множинності та не-творця –

([1 De Im/Tr Li Pa Id] + [P Nd Im/Tr Li Pa Id]) –

ПАНТЕОН БОГІВ (Язичнецький: Шраутський).

Джайнізм

Визнається існування ІС - Аджив, які можна охарактеризувати, як множинні; не-творці; виключно іманентні; позитивно описувані; апатерналістські; ідеальні –

[P Nd Im Po Ap Id] - АДЖИВА.

Джайністи характеризують душі, як множинні; не-творці; виключно іманентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні –

[P Nd Im Li Pa Id] – ДЖИВИ.

У джайнізмі, дживи мають чотири макроформи: перша – недолюдина (тварини, рослини і т.д.); друга – людина; третя – надлюдина (боги і напівбоги) та четверта – істоти пекла.

Сикхізм

Сикхи характеризують Бога, як єдиного; творця світу; виключно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального –

[1 De Іm Li? Ра? Іd] – ЄДИНИЙ БОГ^[17]

(Сикхійський: Ніргун + Саргун).

На рахунок Ніргуна варто зазначити, що він не має аватарства, не може бути зрозумілим, а також має принципи творення та невтручання. Релігійну групу Равідасі можна розглядати, як напрям в сикхізмі.

Буддизм

Безпосередні заяви засновника - Сіддгартха Ґаутами – подібні до агностицизму зі схильністю до атеїзму (5 балів ШД).

Палійський канон можна представити у вигляді двохповерхової структури.

(([1 Nd~de Іm/Тr Li Ра Іd] + [P Nd Іm/Тr Li Ра Іd]?) – БРАХМА та ДЕВИ?

+

[P Nd Іm/Тr Li Ра Іd]) – БОДХИСАТТВИ

Як видно із структури, Брахма та Деви: переважно трансцендентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні. Але Брахма – єдиний та творець, а деви – навпаки. Бодхисаттви мають такіж характеристики, як і Деви.

Бодхисаттви вільні від сансари, на відміну від Брахми, Дев та решти душ.

Буддизм Йочагари не визнає жодних субстанцій, але пропонує таке поняття, яке можна назвати Субстанцією, і характеризується, як єдине; не-творець; виключно іманентне; негативно пізнаване; апатерналістське; ідеальне –

[1 Nd Іm Ne Ap Іd]? - АЛАЯ-ВИДЖНЯНА?

(Йочагарська: Єдина Свідомість).

Виступає, як ІС.

Мадхьямака/шуньявада однозначно виключає існування персонального Бога. Єдиноіснуючою визнається пустота – шуньята^[18]. Неортодоксальна мадхьямака-сватантрика визнає умовно існуючими дхарми або алая-виджаяну –

[1 Nd Іm Ne Ap Іd]? - АЛАЯ-ВИДЖНЯНА/ДХАРМИ? (Шуньявадські).

Тоді, як ортодоксальна мадхъямака-прасангика не визнає їх існуючими, навіть умовно.

Філософія татхагатагарбхи та Дзен-буддизм характеризують Будду, як єдиного; не-творця; переважно іманентного; негативно описуваного; патерналістського; ідеального –

[1 Nd Tr/Im? Ne Pa Іd] – БУДДА (Дхармакая/Трикая).

В деяких писаннях буддійського тантризму і Дзогчен, Дхармакая характеризується, як єдина; творець; виключно іманентна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна –

[1 Nd~de Іm Li Ра Іd] – АДІ-БУДДА (Самантабхадра).

Карандавьюха сутра представляє великого бодхисаттву Авалокитешвару майже, як верховного владику світобудови. Його характеризують, як єдиного; творця; виключно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістичного; ідеального –

[1 Nd~de Іm Li Ра Іd] – АВАЛОКИТЕШВАРА («Сваямбху» і «Адинатха», «початковий Господь»).

В син-буддизмі Будда Аміда розглядається, як вічний Будда (характеристики, як в карандавьюхській сутрі) –

[1 Nd~de Іm Li Ра Іd] – БУДДА АМІДА (Дхармакая/Трикая).

Поиск по сайту: