Інші античні субстанції

У Плотіна згадується поняття «Єдине». Дану ПС характеризували, як єдину; творець; переважно трансцендентну; негативно пізнавану; апатерналістську; ідеальну. Але дана субстанція також поєднується із персоналістськими субстанціями Нусом та Світовою Душею (єдині; творці; переважно трансцендентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні). Дане поєднання можна представити трьохповерховою схемою –

([1 De Im/Tr Li Pa Id]? – СВІТОВА ДУША?

+

[1 De Im/Tr Li Ра Id] – НУС (Плотинський)

↑

[1 De Im Ne Ap Id]†) ^[45]– ЄДИНЕ† (Плотинське).

Арістотель розглядає Нус і як сукупність всіх розумових закономірностей космосу, так і Першодвигун, який приводить у рух Світова Душа. Перше можна охарактеризувати, як ПС^[46] (Першодвигун), яка єдина; не-творець; виключно іманентна; обмежено пізнавану; апатерналістську; ідеальну. Друге виступає персональною субстанцією, яка єдина; творець; переважно трансцендентна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна –

([1 De Im/Tr? Li Pa? Id] + [1 Nd Im? Li? Ap Id]) – СВІТОВА ДУША + ПЕРШОДВИГУН (Нус в Арістотеля).

Інші субстанції

Китайська натурфілософія

Дана філософія пропонує нам дві ІС – Інь і Янь, які єдині; творці; виключно іманентні; обмежено пізнавані; апатерналістські; матеріальні. Вони породжені першоматерією - Тайцзи, яка має такі характеристики, як єдина; творець; виключно іманентна; негативно пізнавана; апатерналістська; матеріальна. І в свою чергу вони своїм протиставлянням породжують першоелементи – У-син, які множинні; творці; іманентні; позитивно описуванні; матеріальні. Їх співвідношення виразимо у трьохповерховій структурі –

([P De Im Po? Ap Ma]? – У-СИН? (Китайські першоелементи: вода, вогонь, дерево, метал, земля)

+

([1 De Im Li? Ap Ma] + [1 De Im Li? Ap Ma]) – ЯНЬ + ІНЬ

↑

[1 De Im Ne Ap Ma]†) – ТАЙЦЗИ† (першоматерія)

Світовий Дух

Має інші назви – Світова Душа та Абсолютний Дух.

У схоластів (послідовники Орігена) Світовий Дух помилково ототожнюється Богу-Духу Святому.

Платоніки відродження та нового часу, Вольфганг Гете, Вільгейм Шеллінг, Артур Шопенгауер та Едуард Гартман розглядають Світовий Дух, як персоналістську субстанцію. Частина гілоїстів признає функціонування матерії лише через діяльність світової душі. Її характеризують, як єдину; творець; виключно іманентну; обмежено пізнаванну; патерналістську; ідеальну –

[1 De Im Li Pa Id] – СВІТОВА ДУША.

У Ернста Гекеля Абсолютний Дух (ПС) можна охарактеризувати, як єдиний; творець; виключно іманентний; позитивно пізнаваний; патерналістський; матеріальний – [1 De Im Po Pa Ma? ] – АБСОЛЮТНИЙ ДУХ.

Абсолют

Абсолют можна розглядати, як категорію субстанцій. Абсолютними субстанціями можна назвати всі, що характеризуються, як нічим не необґрунтоване, вільне, ідеальне, повне, єдине начало. Приклад, Трійця, Індуський Бог, Природа у натуралізмі і т.д. Але абсолют також стосується і не субстанції: «абсолютна істинна», «абсолютний простір» і т.д.

Вселенський Розум

У античній філософії Вселенський Розум, це і Логос, і Нус, і першодвигун (див. пункт 5 в даному параграфі). У ранніх стоїків ототожнюється із природою. У середньовіччі виступає, як божественна творча енергія. У Георга Гегеля і сучасного фідеїзму – субстанційна основа дійсного.

Універсум

Універсум - філософське поняття, що позначає «світ як ціле», або «все існуюче». Може бути синонімом до Природи (в натуралізмі) та іншим іманентним субстанціям, які тотожні світові. Широке поняття, як і Абсолют.

Ноосфера (умовно)

Ноосфера не є субстанцією. Дане поняття описує нову стадію розвитку біосфери, де розумна людська діяльність стає визначальним фактором. Навіть, якщо під даним поняттям розуміти «мислячу оболонку, яка формується свідомістю людей», і тоді воно не відповідатиме поняттю «субстанція».

Сила (умовно)

Джедаїзм – нова релігійноподібна течія, частково основана на фільмах «Зоряні війни». Одначе це може бути і просто, як субкультура. Джедаїсти визнають імперсональну субстанцію (Сила), яка єдина; не-деміург; іманентна; обмежено пізнавана; апатерналістська; ідеальна –

[1 Nd Im Li Ap Id?] – СИЛА (Джедайська).

Також існує християнський напрям в джедаїзмі.

Використанні та рекомендовані

джерела інформації

Гечева К. Богомилство: Библиогр. София, 1997. Ст.. 231.

Исламский энциклопедический словар. А. Али-заде, Ансар, 2007 г. Стаття: Сабии.

Ірвінг Вашингтон. Жизнь Магомета. Ставрополь, «Кавказский край», 1992. Ст..57-58.

Ричард Докинз. Бог как иллюзия. Москва, «Колибри», 2009.

Поиск по сайту: