Artistic processing of bone and horn

Since ancient times, products of bone found wide application in everyday life of man. Made from bone arrowheads and harpoons, fishing hooks, knife handles, hooks for transporting poultry, spoons and pipes. Many items were decorated with carving and engraving or sculpture was processed. Scientists believe that the origin of the plastic arts is directly related to the processing of the bone. This is evidenced by the origin of the word "kesti". So in Ancient Egypt was named all sculptors, no matter what materials they worked with. The very same word "kesti"meant the bone of Carver.

The processed bone is a common find in archaeological excavations. The main centers of art processing of a bone in our country took place centuries ago in the Northern parts, near the mining sites of mammoth and walrus bones. Artists carved bone miniature sculptures, decorative screens and panels, a variety of jewelry (bracelets, earrings, brooches, bracelets). In carved items of bone reflects the life and nature of the Ukrainian land. A long tradition has the art of handling hollow animal horns. Favorite raw materials of the ancient masters were horns of wild tour, the ancestor of the cow. During archaeological excavations in Chernigov were found two goat's horns longer than half a meter each. The horns were decorated with repoussé and engraved silver leaves. These magnificent specimens of ancient decorative art can be seen now in the Museum.

Cow horns of a modest size but with good color and a distinct pattern. They are used for the manufacture of modern cups, screens, miniature sculptures, trays, boxes and various decorations by carvers.

Зображення 37, зображення 38

The tusks of the mammoth, elephant, walrus bone and whale tooth, called a noble bone, masters from time immemorial used for carved work. The noble bone is beautiful, strong, easy to cut and perfectly polished. Due to the peculiarities of the structure of bone at its surface there is the easy textural drawing reminding wavelike patterns. Beautiful white color with yellowish-pale, bluish and greenish shades gives bones unusual warmth and decorative effect. Fossil mammoth ivory was mined in the Northern areas of our country, ivory was imported from abroad, were also hunting for walruses and sperm whales. It is not surprising that master always experienced difficulties with the materials, therefore, constantly sought a cheaper and more available bone. This material was so-called Tarsus - tubular bones of cattle. Using the natural cylindrical shape of the forearm, which skillfully put into it figures of various animals, and sometimes entire scenes from folk stories and fables.

Bone treatment includes different techniques to thread: openwork (hole), embossed, volumetric and engraving. The product can be made as one of the techniques, and the combination, for example, three-dimensional carving with engraving, openwork carving with relief, etc.

A characteristic feature is delicate thread - through background, which makes the thread look like the finest lace.

Carved bone is often used as a decorative trim made of other materials. Unusual sonority and beauty becomes openwork carved bone combined with valuable breeds of a tree.

Зображення 39, зображення 40

The horn is a bony core, sheathed in horn, which grows together with the bone core from the base of the horns, over the years, covered with new layers of Horny substance. This is due to its layered structure. Quite thin at the base, the horn cover gradually thickens; forming at the top is very dense, so-called monolithic end.

The Horny sheath, from which the removed bone core, the master is usually referred to simply as a horn. It is used for products which can be divided into two groups.

The first group includes such products, which is mainly used as a natural form of horns. The sculpture, in which artists, using the natural shape and figure of the horns, create small figures of birds and animals, emerged relatively recently, but in ancient times from a Rog masters often produced utilitarian items: scoops, ladles, powder flasks, cups. In many places of Ukraine, the horn went to the bell folk musical instruments - the bagpipes. The peoples of the Caucasus cow's horn served as the basis of the traditional vessels for wine - cups. It was decorated with carved silver or brass.

Зображення 41, зображення 42, зображення 43

The second group includes objects made from straightened plates horn: combs, buttons, trays, toilet-boxes, women's jewelry, and carved and chiseled figurines made of reinforced end of the horn. Plate cow's horns are well cut (steamed in the form of scissors), bend, pressed, polished and painted. The horn can handle inlay, engraving, openwork carving, notching.

The figure of the horns is very diverse, and has a soft, muted color with a gradual transition from black to almost white. Semi-transparent Horny mass, and layers of horns showing through, give it a unique identity.

Зображення 44, зображення 45

Among the most famous (from the XVII century.) products from bone and horn — powder flasks, they are made from antlers and decorated with rich carvings (volume, openwork, relief), and the imposition of the metal.

Зображення 46

Bone (mainly Pets) and wild ungulate horn was used in the manufacture of a specific set of weapons, including the flail and details of the weaponry of the Archer. This kit is standard on all territory of the Kiev Rus. Note also single copies of things from the horn that they are sometimes interpreted as clubs, in particular one instance come from a Military Rowing.

Medieval East European Kistens have pear-shaped or egg shaped.. Some specimens are more elongated. V. Florova notes that this option bludgeon appears not earlier than the XI century. Sometimes graffiti drawings as lines and grids, drawn with a thin blade or edge were applied on the bone.

Graffiti on ancient kisten is quite a normal thing, but they, as a rule, simpler in form. Graffiti inflicted usually by a thin edge or blade, probably the owners of things, and maybe they were their personal characters. Unique is the bludgeon with old Wore, which is pear-shaped. It should be considered a copy of the older metal Stena, and therefore it can be dated to a time no earlier than the twelfth century. The quality of the products suggests their different origins: kisten of Kiev and Plisnen could be a professional production crafts. Preparation for Kisten founded in bone carving workshop in Zvenigorod, which also indicates the possibility of professional production of this category of things. Generally, in the South of Rus this kind of weapons are more widespread and diversity than in the West, where so far found only a few instances of bone Uster. Most of them belong to well known types, are of interest because they create relatively large series, and therefore, their use is associated with persistent tradition.

That's why we should separately stay on it. Common type were toolchest the tip of the conical shape, colophon,or conical, in the terminology of the authors. Their significant number was found in South Russia, especially on the monuments of the XII–XIII centuries. Conical arrows were common in the Eastern and partly in southern Europe. Specialized workshop of the end XII – first half XIII century, where he made tool chest tapered arrows, opened in Kiev at the hem. Here is traced all the stages of their production. Single semi-similar Uster were found in Zvenigorod and in the workshop of the carvers on the site near the Village of Polovtsian. Zvenigorod instance is associated with a complex carving, but there is no doubt that this product local manufacturing, given the existence in the city costing production. In Zvenigorod was also found the finished edge of the specified type. Another common type is the edge of the keeled form with a wide flat stems their traditionally included in the armament of the thirteenth century.

Зображення 47

Also onlay on bow was made from bone. The earliest ancient copies of the onlay on bow originating from the burial grounds of the tenth century art. Onlay from a rich burial of the Element in Chernihiv – ornamented and probably had a representative value. The onlay on bow usually did not ornament. Despite the fact that the work of Archer is quite complex, and, therefore, it is associated with professional manufacture, specialized workshops specified marks profile is still not detected. Small castors complexes associated with the production of the plates on onions were recorded in Kiev and at the ancient site near the Village of Polovtsian. Billets and semi horn overlays are also found in the military and settlement Ivan-Gora.

Петлі сагайдаків і футлярів для лука виготовлялися з рогу. Їхню зовнішню поверхню ретельно обробляли й полірували, внутрішню майже не обробляли. Петлі були характерною частиною середньовічного військового комплексу Східної Європи від Новгорода до Криму. У всьому ареалі свого поширення петлі сагайдаків і футлярів для луків мають достатньо стандартні форми і часто декор у вигляді косих насічок по гребеню.

Loop quivers and cases for the bow were made of horn. Their external surface is carefully treated and polished; the inside is almost not treated. The loops were a characteristic part of medieval military complex of the Eastern Europe from Novgorod to the Crimea. Around the area of its distribution loop quivers and cases for bows have enough standard forms and decorations often in the form of oblique cuts along the crest.

Накладки на сагайдак виготовляли з рогових або рідше кістяних платівок. Ця категорія виробів більше належить до оздоблення певного предмету зброї, ніж має функціональне значення. Оздоблення сагайдаків кістяними і роговими пластинами було стійкою традицією, що простежується у східно-європейських степах, починаючи з раннього середньовіччя. На Русі накладками з кістки прикрашали різноманітні вироби, тому далеко не завжди їх знахідки можна асоціювати саме з сагайдаком. Безсумнівно сагайдачними можна вважати накладки, виявлені в певному контексті або такі, що мають форми, традиційні саме для цієї категорії виробів. У решті випадків визначення призначення накладок може бути лише гіпотетичним. Найхарактернішими є накладки у вигляді вузьких подовжніх пластинішироких платівок, прямокутної або іноді неправильної форми. Зовнішня поверхня накладок зазвичай ретельно оброблена і часто орнаментована, хоч зустрічаються й неорнаментовані екземпляри. Зустрічаються накладки з геометричним орнаментом, прикладом може бути екземпляр з Колодяжина - з орнаментом, досить грубо прокресленим тонким лезом або вістрям. Серед київських накладок, щоправда зі спірним функціональним призначенням, є дві, орнаментовані трикутниками, які прокреслено лезом ножа.

Зображення 48

Cover of the quiver was made of horn or bone plates less often. This category of products relates more to finish a certain piece of weapons than has functional significance. The finish of quiver bone and horn plates were sustainable tradition that can be traced in the Eastern European steppes from the early middle ages. In Russia the lining of the bones were decorated with various products, so not always their findings can be associated with the quiver. Undoubtedly the quiver can be considered as the lining found in a particular context or that have a form, it is traditional for this category of products. In other cases, identify the purpose of the plates may be only hypothetical. The most typical are lining in the form of narrow longitudinal plates plastindia, sometimes rectangular or irregular shape. The outer surface linings are usually treated carefully and often ornamented, though there are not ornamented specimens. There are overlays with geometric ornament example an instance of Kolodyazhyn - with ornaments, rudely drawn by thin blade or edge. Among kiev`s linings though with questionable functionality, there are two ornamented triangles which are drawn by blade knife.

Зображення 48

Знаряддя для обробки кісток та рогу були з кременю, каміння, кістки, а згодом — з міді. Напівсировину ділили на частини сокирами, долотами, загостреними скребками. Отвори виконували за допомогою кремінних свердел, кістяних та мідних доліт. Для шліфування використовували точило, гладильники та шліфувальне каміння. Кінцевий етап полягав у прикрашанні та поліруванні предметів шкірою з домішками попелу, дрібнозернистого піску та жиру.

Усі кістково-рогові артефакти традиційно відносять до 3 категорій: знаряддя, зброя, прикраси.

Варто зазначити, що більшість таких витворів людських рук не дійшло до наших часів через несприятливі умови їх збереження. Кліматичні фактори та кисень, що знаходиться у ґрунті, призвели до цілковитого розкладу їхньої органічної структури.

Не можна не згадати ще одну мистецьку галузь — художнє різьблення на рогові. Вироби з кістки та рогу були відомі задовго до Київської Русі, де їх виробництво особливо розквітло. Після татарської навали воно помітно завмирає. Але пізніше, головним чином, із XVII ст., знову набуває значного розвитку в оздобленні переважно порохівниць-натрусок. Їхня поява й використання пов’язані з винайденням вогнепальної гладкоствольної зброї, заряд якої набивався з дула; патронів тоді ще не знали. Отже, щоб перезарядити рушницю чи пістоль, треба було завжди мати при собі порох. Оскільки порох дуже гігроскопічний матеріал, його треба завжди ізолювати від вологи, щоб він був придатним у бойових та інших обставинах. Звідси й давнє прислів’я — «Тримати порох сухим», тобто бути в постійній бойовій готовності. Цим умовам відповідає й вибір матеріалу для порохівниць. Їх робили з дерева, металу, навіть із скла. Але ріг оленя для цього виявився найпридатнішим. У ньому добре сполучалися міцність, легкість і вологонепроникність. Для порохівниць використовували найбільш товсту частину рогу — стовбур, часто з частиною розвилки. До нього приробляли підвіску до пояса, а отвори в місцях від пилу щільно закривали дерев’яними або металевими заглушками. Порохівниці майстерно оздоблювали неглибоким контурним різьбленням (гравіруванням). Щоб посилити виразність гравірованих зображень, у заглиблені лінії рисунка часто втирали чорну олійну фарбу.

На порохівницях XVII—XVIII ст. зустрічаємо різноманітні орнаментальні мотиви та зображення: геометричні, рослинні, зооморфні й антропоморфні, а також архітектурні написи. Серед геометричних є багато давніх елементів, відомих на слов’янських і давньоруських виробах, зокрема, очковий орнамент, як простий, так і ускладнений, пасма ліній, трикутники, зигзаги тощо. З рослинних мотивів часто вживається відомий уже мотив виноградної лози. На порохівницях зооморфні малюнки трапляються в сценах полювання. Інколи робилися написи з іменем майстра або власника порохівниць. За зразок орнаментації служили оздоблення книжок, гравюр, іконостасів, килимів і вишиванок.

Художньо-технічні засоби декорування порохівниць дуже близькі до тих, які зустрічаються на речах із твердого дерева або металу. Часто використовується штриховка. Всі зображення на порохівинцях узагальнені, площинні, цим вони добре узгоджуються з поверхнею речі.

За формою, композицією та декоруванням порохівниці можна поділити на три групи. До першої відносимо ті, в яких стовбур рога становить верхню частину, а розгалуження — нижню. Для них характерна геометрична орнаментація, яка розподіляє порохівничку на дві великі та дві малі бічні поверхні. В центрі великої — крупний мотив (розетка з геометризованою квіткою всередині). На трьох осях, що йдуть від центру розетки посередині стовбура й розгалужень, розміщено по одному «клиноподібному» мотиву. Обриси поверхні прикрашені смугою візерунка з очкового орнаменту, за винятком верхньої частини. Таку або подібну замкнену композицію бачимо й на зворотній стороні. На двох протилежних малих поверхнях по вертикалі — по два ради смугастих трикутників, які заходять один за одного, органічно поєднуючи орнаментовані площини обох великих поверхонь. Це, так би мовити, «класичний» зразок декорування порохівниць першої групи.

Другу групу складають порохівниці, в яких, навпаки, низом є стовбур, а верхом — розгалуження. Порохівниці такої форми оздоблені рослинним орнаментом, що охоплює єдиною композицією всі поверхні. У найстарішій порохівниці 1641 р. з цієї групи візерунок із стеблин і мотивів лотосу вільно обвивається навколо всіх елементів форми. Пізніше такий орнамент із виноградної лози та грон набуває великого поширення.

Третя група порохівниць зовсім позбавлена розгалужень і є частиною стовбура у формі трапеції з заокругленими бічними сторонами. Вертикальна вісь симетрії ділить форму на дві однакові частини. Відповідно до такої форми, побудовано орнаментальне оздоблення, принцип якого, вірогідно, запозичений із подільських горизонтальних килимів, а мотиви орнаментації йдуть від порохівниць першої групи. В кожній половині знизу вгору виростає по дереву. Від стовбура кожного дерева в обидва боки симетрично відходить півкругле гілля, що закінчується квітками з концентричних кіл очкового мотиву. Стебла й гілки орнаментовані зигзагами. Бічні поверхні оздоблені вертикальними смугами очкового орнаменту.

Порохівниці названих трьох груп, слід гадати, виникли не одночасно. Найранішими можна вважати першу й третю групи, а часом їхнього виникнення — XV—XVI ст. Пам’ятки другої групи з’явилися в XVII ст.

Розвиток мистецтва художньої обробки каменю, кістки та рогу відіграло велику роль у соціальному, духовному та естетичному житті людей.

Tools for the treatment of bone and horn were made of flint, stone, bone, and later of copper. Semi raw is divided into pieces by axes, chisels, sharpened scrapers. Holes was performed using drills of flint, bone and copper bits. For grinding sharpening stone, tinker and grinding stones are used. The final stage consisted in the decoration and polishing of the subjects skin with a mixture of ash, fine-grained sand and fat.

All bone and horn artifacts traditionally belong to 3 categories: tools, weapons, ornaments.

It is worth noting that the majority of such creations of human hands has not reached our times through adverse conditions of their storage. Climatic factors and the oxygen in the soil, resulted in a complete decomposition of their organic structure.

We can not forget another branch of art — the art of carving on horn. Articles of bone and horn were known long before Kievan Rus, where their production flourished particularly. After the Tatar invasion it noticeably stops. But later, mainly from the XVII century, once again becoming a significant development mainly in the finishing of dry-natrosol. Their appearance and use associated with the invention of fire smooth-bore weapons, a charge which was jammed with a gun; the bullets did not yet know. So to reload a gun or pistol, it was necessary to have always at itself the powder. Because the powder is very hygroscopic material, it should always be isolated from moisture, so that it was usable in combat and other circumstances. Hence the old saying — "Keep your powder dry", that is to be in constant combat readiness. These conditions are responsible for the choice of material and flasks. It was made of wood, metal, even glass. But the horn of a deer for this was the most appropriate. In it was a good combination of strength, lightness and water resistance. The thickest portion of the horns — the trunk, often with part of the fork was used for flasks. It was attached to the suspension belt, and the holes in places dust-tightly closed wooden or metal plugs. Powder flasks were artfully decorated by shallow contour cutting (engraving). To enhance the expressiveness of the engraved images depth line drawing were often rubbed by black oil paint.

For the life of the XVII—XVIII centuries a variety of ornamental motifs and images were met on powder flask: geometric, vegetal, zoomorphic and anthropomorphic, and architectural inscriptions. Among a large number of ancient geometrical elements, known in Slavic and medieval Rus products, in particular, spectacle ornament, both simple and complicated, strands of lines, triangles, crankles and more. With plant motifs were often used vine motif, which was already known. On powder flask zoomorphic drawings are occured in scenes of hunting. Sometimes inscriptions with the name of the master or owner of flasks are made. For a sample of decoration ornamentation were books, prints, iconography, carpets and embroidery.

Artistic and technical means of decorating flasks are very close to those that occur on the things of solid wood or metal. Cross-hatching is often used. All images on flasks generalized, planar, they are in good agreement with the surface of things.

Form, composition and decorating the locker can be divided into three groups. The first are those in which the trunk is top of the horn and the branching - lower. They are characterized by geometric ornamentation, which distributes to flaks two large and two small lateral surfaces. In the center is a large motif (socket with geometrical flower inside). On three axes extending from the center outlet in the middle of the trunk and branches, is placed on one of the "wedge" motif. The shape of the surface decorated with a stripe pattern, a glass ornament, with the exception of the top. Such or similar closed arrangement is visible on the reverse side to. On the opposite two small surfaces vertically on the Board two striped triangles that go for each other, organically combining ornamented plane both large surfaces. This is, so to speak, "classical" decoration of flasks as sample of the first group.

The second group consists of the powder flasks in which, conversely, are bottom of the barrel, and top — branching. Powder flasks of this form decorated with floral ornaments covers only the composition of all surfaces. The old powder-flask of 1641 of this group has the pattern of the stems and motifs of Lotus freely wraps around all the form elements. Later such a pattern of vines and bunches becomes widespread.

The third group of flasks completely devoid of branches and is part of the trunk in the form of a trapezoid with rounded side-to-side. The vertical axis of symmetry divides the shape into two equal parts. According to this form, built ornamental decoration, the principle of which probably borrowed from the Podil horizontal carpets, motifs and ornamentation are the first group of flasks. In each half upward grows the tree. From the trunk of each tree in both sides symmetrically semicircular leaves of the branch that ends with the flowers of concentric circles of spectacle motif. Stems and branches are ornamented with zigzags. The lateral surface decorated with vertical stripes of glass ornament.

Powder flasks of these three groups, it is ought to guess, arose simultaneously. The early majority can be considered as the first and third groups, and the time of their occurrence is the XV—XVI centuries, the Monuments of the second group were appeared in the XVII century.

The development of the art of working stone, bone and horn have played a major role in the social, spiritual and aesthetic lives.

Поиск по сайту: