АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Типи загальноосвітніх навчальних закладів

Читайте также:
  1. Виникнення і розвиток вищих навчальних закладів у світі. Поява університетів.
  2. Дана робота може бути використана класними керівниками 5-11 класів загальноосвітніх шкіл.
  3. Закладів на підприємствах, в установах, в організаціях
  4. І ВИДАМИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
  5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ЕКОНОМІКИ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
  6. Мережа загальноосвітніх навчальних закладів району
  7. Методичні вказівки студентам щодо вивчення навчальних питань.
  8. Методичні вказівки студентам щодо вивчення навчальних питань.
  9. Методичні вказівки студентам щодо вивчення навчальних питань.
  10. Оволодіння засобами мовного етикету на заняттях з англійської мови у середніх навчальних закладах
  11. Особливості використання диференційованих навчальних завдань на різних етапах уроку української мови та читання. Способи диференціювання домашніх завдань
  12. Охарактеризуйте основні напрями корекційно-виховної роботи в спеціалізованих професійно навчальних закладах Міністерства праці і соціальної політики України.
ЗУ Про загальну середню освіту від 13.05.1999 № 651-XIV ст типи знз та інших закладів у системі сер освіти n Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом, та особливостей учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно. До загальноосвітніх навчальних закладів належать: школа I-III ступенів; спеціалізована школа I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; гімназія - навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю; колегіум - навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та культурно-естетичного профілю; ліцей - навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою; школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальна школа I-III ступенів - навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку; санаторна школа I-III ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування; школа соціальної реабілітації - навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання; вечірня школа II-III ступенів - навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання; навчально-реабілітаційний центр - навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку. 3.Етапи розвитку освіти в Україні. Освіта і педагогічна думака в Київській русі n Історіографи виділяють кілька історичних етапів, які вплинули на розвиток освіти: n 1 етап– ХІІ-ХІІІ ст. - боротьба польсько-литовських та українських феодалів між собою і великим князем Київським. n 2 етап - XIV-XVI ст. - подолання феодальної роздробленості, посилення релігійного і феодального гніту. n 3 етап – (др. пол. XVІ- серед XVII ст.) - розвиток ремесел, торгівлі, ріст міст. Український народ починає виступати як окрема етнична одиниця. Підйом українського національного визвольного руху, утворення унії. n 4 етап – виникнення елементарних шкіл при церквах та монастирях. n 5 етап – розвиток елементарних парафіяльних шкіл, латинських, підвищеного типу, шкіл канцеляристів. n 6 етап – школи католицькі, протестантські, уніатські, православні, іудейські різних освітніх рівнів.   n Елементарні православні: монастирські, братські, мандрівних дяків, січові, полкові, мистецькі. n Середнього рівня православні: Острозький триязичний колегіум, Львівська, Київська, Луцька братські школи. n На формування освітньої справи в Україні великий вплив мала епоха Відродження. Вона породила гуманізм, Реформацію, а це сприяло появі протестантських шкіл. Відомі соцініанські і кальвіністські навчальні заклади. Вивчали: основи християнської етики, математику, риторику, діалектику, мови (грецьку, латинську, польську, церковнослов’янську). Школи пропагували ідеї гуманізму. n Відомо, що на західноукраїнських землях Я.Коменський формувався як теоретик і практик, учителював у Шараш-Потоці (1650-1655 р.) створив підручник “Світ чуттєвих речей в картинках”, вивчав досвід українських і білоруських братських шкіл, обґрунтовував класно-урочну систему. n Католицькі школи організовували різні ордени (єзуїтів, піарів). n В Україні діяли і національні (єврейські, вірменські, татарські школи). n Існували школи мандрівних дяків (майстри грамоти). n Мітюков виділяє полкові школи (вчили військового господарського діловодства).

n Вищу освіту до середини ХVІІ ст. отримували за кордоном.

n І шлях - формування вищої школи – від початкової братської школи через колегію до академії. Такий шлях пройшли Львівська, Острозька, Луцька, Київська.

n ІІ шлях – приватний.

n ІІІ шлях - на зразок європейських (історія Львівського університету від Єзуїтського колегіуму).

n Висновок: протягом ХІV- ХVІІ ст. в Україні сформувалася певна система освіти, до якої входили: початкова, середня та вища ланки.

n Братські школи посідають особливе місце в боротьбі українського народу за свою незалежність, за національну освіту.

n Школи виникають у другій половині ХVІ ст.

n Мета виникнення:

n у зв’язку з правом патронатства над церквою;

n ремісничих цехів;

n купецьких гільдій;

n торгівельної буржуазії.

n До змісту освіти у школі І типу входили: читання, письмо, лічба, малювання, катехізис, співи. Навчалися і в суботу.

n У братських школах існували “ братства младенческие ”, які опікувались моральним вихованням юнацтва.

n Для успішної боротьби проти агресивних нападів польсько-литовської шляхти і Ватикана потрібні були люди широкої ерудиції, які б могли полемізувати з вихованцями єзуїтських шкіл, відстоювати інтереси свого народу в судах, сеймах. Таким чином виникли школи підвищеного типу.

n У 1580 р. заснована Острозька школа. Засновник – князь Острозький.

n Тримовний ліцей (грецька, церковно-слов’янська, латинська мови).

n Окрім цього вивчали: польську мову, риторику, діалектологію, астрономію, математику, філософію, богослов’я.

n При школі було започатковане наукове товариство, до якого входили Герасим Смотрицький – письменник, громадський діяч, перший ректор; Василь Суразький – український публіцист, філолог; Данило Наливайко – брат ватажка селянського повстання.

n Серед вихованців школи були і Йов Борецький – ректор Київської братської школи, Мелетій Смотрицький – письменник, автор граматики, Петро Сагайдачний - гетьман козацтва, Іван Федоров - заснував в Острозі друкарню, в якій надруковано 20 книг (Азбуку 1578 р.)

n У 1627 р. в Луцькій школі почали викладати українську мову.

n Наприкінці ХVІ – початку ХVІІ ст. було поширене віршування. Вірші складали вчителі і учні. У 1592 р. Львівське братство завдяки воїнам короля Сигізмунда ІІІ отримало право викладати сім вільних мистецтв. У Львівській братській школі отримували педагогічну освіту.

n Внесок в педагогічну культуру вклала Київська братська школа підвищеного типу:

n 1615 р. – школа (Йов Борецький)

n 1632 р. – колегія (Лаврська школа об’єднана з братською) Петро Могила

n 1817 р. – духовна семінарія

n 1819 р. – духовна академія

n 1920 р. – закрили більшовики

n 1992 р. – поновили у статусі Києво-Могилянської академії.

n Зміст освіти в Київській колегії становили такі предмети: поетика, риторика, діалектика, філософія, богослов’я, історія, географія, математика, геометрія, астрономія, граматика: церковнослов’янської, староєврейської, грецької, латинської, польської, німецької і французької мов.

n У 1684 р. в Київській колегії було сім класів, пізніше з’явився восьмий - клас богослов’я.

n Підготовчий – аналогії, або фари.

n Три молодших – інфіми, граматики, синтаксису.

n Два середніх – піїтики, риторики.

n Два старших – філософії (2 роки), богослов’я (4 роки навчання).

n У старших класах викладали професори, а в інших - дидаскали.

n Основною формою навчання була лекція. Вчитель диктував, а учні записували, бо навчальної літератури не вистачало, а ціна її була доступна лише студентами із заможних родин. Використання наочності мало епізодичний характер. А проведення дослідів на місцях не кожен викладач міг собі дозволити. Серед піонерів цієї справи був Феофан Прокопович (1687-1736) – український церковний, державний і громадський діяч, педагог-учений, філософ, професор і ректор Київської академії. Він першим почав використовувати на заняттях мікроскоп, телескоп, викладання матеріалу супроводжував експериментальними дослідженнями.

n Літературні та археологічні джерела засвідчують існування у східних слов’ян писемності ще до прийняття християнства. Болгарський письменник Храбр у праці «О письменах» говорить про два види письма – примітивні піктографічні знаки (риски і зарубки), та грецьке й латинське письмо, що не передавало багатьох слов’янських звуків. Писемність у дохристиянські часи була поширена у зовнішньополітичній, економічній і торгівельній сферах суспільного життя, а також у язичницькому культі.

n Проникнення християнства на Русь зумовило виникнення у східних слов’ян письма, якого потребувала держава і церква. Це письмо називалось «кирилиця», воно прийшло на Русь разом із писцями і богослужебними книгами із Болгарії. Поступово воно витіснило стару писемність. Пам’ятки давньоруського письма можна побачити на різних предметах та виробах – пряслицях, горщиках, корчагах, голосниках, ливарних формочках та інших предметах домашнього вжитку. Вони свідчать, що писемність була поширена серед простого люду.

n Важливими писемними пам’ятками є знайдені у Новгороді, Звенигороді та інших містах, берестяні грамоти – переписка городян про господарські справи.

n Оригінальними пам’ятками давньоруського письма є графіті ХІ – ХІV ст., що містяться на стінах Софійського собору, Кирилівської церкви, Видубицького монастиря, Успенського собору Печерського монастиря, церкви Спаса на Берестові та Золотих воріт.
Цікавими пам’ятками є стилі (залізні, бронзові і кістяні писала) для письма на воскових дощечках, бересті і штукатурці. Вони дають повне уявлення про грамотність прихожан соборів та широких верств населення Київської Русі. Усі ці пам’ятки вказують на те, що писемність у Київській Русі була не тільки привілеєм князів і духовенства, але і надбанням широких верств міського населення.

n Розвиток освіти у Київській Русі грунтується на власних національних традиціях та використанні античного і болгаро-візантійського досвіду шкільного навчання. Поширенню грамотності сприяло запровадження християнства. Після церковної реформи Володимира Великого виникла потреба у навчанні та вихованні освічених людей. Вони були потрібні не тільки для впровадження нового християнського культу, але й для функціонування органів державного управління та розвитку торгівлі. Тому шкільна освіта за князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого набула державної ваги. Утворилися три типи шкіл: палацова школа підвищеного типу, школа «книжного вчення» для підготовки священників та світська (приватна) школа домашнього навчання, переважно для купецького і ремісничого населення.

n У школах вивчали основи письма, читання, арифметику, спів, музику, поетику, риторику, іноземні мови (передусім грецьку і латинську). Вищу освіту визначали філософія і риторика. Центрами освіти були міста Київ, Новгород, Полоцьк, Чернігів, Галич та Володимир-Суздальський. Освітнім центром у Києві був собор Святої Софії. Тут складено літописний звід 1037 р., написано і виголошено «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, сформовано основи першого збірника законів Київської Русі «Руська Правда», створено «Ізборник» Святослава» 1076 р., написано у 1056–1057 рр. відоме «Остромирове євангеліє». Тут містилася книгозбірня Ярослава Мудрого, переписувалися книги.

n Освітнім і художнім центром був також і Печерський монастир, у якому знаходились художня і книгописна майстерні. У його стінах була створена визначна пам’ятка історії Київської Русі «Повість минулих літ» та ін.

n Утворення шкіл і поширення писемності були пов’язані з соціальними та культурними вимогами давньоруського суспільства.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)