Облік та формування резервів по прострочених кредитів

Формування резерву на покриття можливих збитків за кредитними операціями у банку здійснюється відповідно до вимог Постанови НБУ № 279 від 06.07.2000 р. [12] і розробленого на його основі внутрішньобанківського Положення.
Розмір резерву за кожною конкретною кредитною операцією дорівнює чистому кредитному ризику, помноженому на відповідну норму резервування залежно від рейтингу цієї операції.
Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику за кожною кредитною операцією окремо зменшується на вартість прийнятого забезпечення. Вартість забезпечення зважується на відповідний коефіцієнт залежно від виду забезпечення і від рейтингу кредитної операції.

Для визначення рейтингу кредитної операції оцінюється фінансовий стан позичальників[32];
- юридичних осіб відповідно до внутрішньобанківської методики;
- банків на підставі затвердженої методики оцінки фінансового стану банку-контрагента;
- фінансового стану позичальника – фізичної особи на основі затвердженої методики.
Оцінка обслуговування боргу проводиться щомісяця.
Контроль за адекватністю рейтингів кредитних операцій, а також за коректністю формування страхових резервів за активними операціями здійснює напрямок «Фінанси і ризики». Регіональні підрозділи банку проводять коригування резерву за станом на останній робочий день кожного місяця, після чого Головним офісом проводиться системний розрахунок сформованих резервів за кредитними операціями і централізовано формуються коригуючі бухгалтерські проводки.

Для визначення сум відрахувань до резерву Національним банком України затверджена така класифікація кредитів в залежності від рівня їх забезпеченості:забезпечені кредити – які мають забезпечення у вигляді ліквідної застави, реальна вартість якої перевищує кредитну заборгованість не менше ніж на 25%, або які мають гарантію Уряду України чи банківську гарантію;

недостатньо забезпечені кредити – ті, що мають забезпечення у вигляді ліквідної застави, реальна вартість якої становить не менше ніж 60% від суми кредитної заборгованості; кредити застрахованоному порядку, та кредит, надані під гарантії, договори – поруки юридичних осіб.

Незабезпечені кредити – які не мають забезпечення, або ринкова вартість забезпечення становить менше ніж 60% суми кредитної заборгованості. Реальна вартість застави визначається на оцінки ризику щодо даного кредиту.

Відповідно до перерахованих критеріїв кредитний портфель банку класифікується за такими за такими групами:

Стандартні кредити – кредити, незалежно від виду забезпечення, строк погашення яких не настав, за якими своєчасно і в повному обсязі погашується основний борг, включаючи кредити пролонговані у встановленому порядку але не більше двох разів із загальним строком пролонгації не більше 180 днів.

Кредити під контролем – пролонговані більше ніж 2 рази, або з загальним строком пролонгації більше 180 днів; прострочені до 60 днів забезпечені кредити, а також прострочені до 30 днів недостатньо забезпечені кредити.

Субстандартні – прострочені до 30 днів незабезпечені кредити; прострочені від 60 до 60 дів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені кредити від 60 до 180 днів забезпечені кредити.

Сумнівні – прострочені від 30 до 60 днів незабезпечені; прострочені від 60 до 180 недостатньо забезпечені; а також прострочені понад 180 днів забезпечені кредити.

Безнадійні – прострочені від 60 до 180 днів незабезпечені кредити і недостатньо забезпечені кредити, прострочені понад 180 днів.

За кожною групою позик формується відповідний розмір резервів з урахуванням ступеня ризику.

На основі перелічених вище критеріїв можна скласти таблицю.(додаток,таблиця 1).

На підставі класифікації позик комерційний банк створює резерв щодо кожної групи кредитів. Визначивши загальну суму заборгованості за кожною групою та відповідну суму зменшення,

тобто різницю множать на процент ризику за кожною групою кредитів. Цей процент встановлюється НБУ. (додаток, таблиця 2).

Далі отримані суми за кожною групою складаються разом і банк отримує загальну суму страхового (резервного) фонду для покриття можливих втрат за позиками.

Слід зауважити, що резерви під кредитні ризики розподіляються на загальні (під стандартну заборгованість) та спеціальні (під нестандартну заборгованість).

Загальні резерви створюються під один вид активних операцій, а саме під так звані стандартні кредити. При цьому стандартними кредитами вважаються тільки кредити, видані позичальникам класу "А", обслуговування боргу та відсотків за яким вважається добрим. (в нашому прикладі позичальник має дуже стійкий фінансовий стан; за результатами оцінки віднесений до класу "А", в зв’язку з цим підлягає відрахуванню до резервного фонду 2% від суми заборгованості.).Спеціальні резерви створюються під усі інші групи позик на підставі періодичного перегляду кредитного портфелю. Спеціальний резерв – це резерв, що створюється для відшкодування збитків, які вже понесена комерційним банком і сума яких піддається достовірній оцінці. На відміну від спеціального, загальний резерв – це резерв під можливі збитки від активних операцій, які мають певну ймовірність виникнення, але суму яких неможливо оцінити достовірно.Загальні резерви є необхідним доповненням до спеціальних резервів і дають адекватно врахувати залишкові ризики, які неможливо визначити при оцінці позики. Загальні і спеціальні резерви в більшості країн теж мають різні джерела формування. Так, загальні резерви, як правило, формуються за рахунок прибутку комерційних банків, який залишається після оподаткування, а спеціальні – відносіть на витрати комерційних банків. Отже, можна зробити висновок, що загальні резерви збільшують розмір власних коштів комерційних банків, а спеціальні – зменшують.Формування загального та спеціального резервів можна представити у вигляді (додаток,таблиця 3)

У разі, якщо частина кредитної заборгованості залишилась непогашеною в наслідок недостатності коштів, одержаних комерційним банком від реалізації майна позичальника, переданого у заставу, та за умови, що інші юридичні дії комерційного банку щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призведе до повного її покриття, ця частина заборгованості списується за рахунок спеціального резерву. Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість.

Поиск по сайту: