АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проблеми законодавчого процесу у сфері виконання судових рішень

Читайте также:
  1. III. Виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення
  2. III. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  3. IV Розділ. Тести на Нью-Йоркську Конвенцію про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень
  4. IV. Оформлення матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  5. VI. Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань.
  6. VIII. Деякі аспекти діловодства у справах про порушення правил, норм і стандартів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
  7. VІ. Виконання практичної роботи. Інструктаж з техніки безпеки.
  8. X. Проблеми юридичної відповідальності за правопорушення у сфері підприємницької діяльності
  9. Автоматизація виконання обчислень
  10. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
  11. Актуальні проблеми економічної безпеки України
  12. Актуальність проблеми надійності діючих систем криптографічного захисту інформації.

У Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи 1787 (2011) від 26 січня 2011 р. «Виконання рішень Європейського суду з прав людини» відзначається існування основних системних недоліків, які викликають велику кількість повторюваних висновків щодо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і які серйозно підривають верховенство права. Щодо України ці проблеми пов’язані, зокрема, із хронічним невиконанням рішень національних судів.

У Резолюції підкреслюється, що Україна повинна терміново прийняти комплексну стратегію щодо вирішення ситуації, за якої значна кількість остаточних судових рішень залишається невиконаною, а також – упровадити ефективні внутрішні засоби правового захисту у відповідь на пілотне рішення у справі «Іванов проти України».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень розглядається як невід’ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов’язкове, судове рішення залишалося невиконаним.

Це призводить до ситуації, несумісної з принципом верховенства права.

Особливо неприпустимими є випадки невиконання судових рішень органами державної влади. Посадова особа органу державної влади не повинна чекати, поки виконанням судового рішення займеться виконавча служба. Це питання авторитету влади в цілому.

Європейський суд також наголошує, що органи державної влади є одним із компонентів держави, й інтереси цих органів повинні співпадати з необхідністю належного здійснення правосуддя.

Потрібно зазначити, що держава вже здійснила певні кроки щодо вирішення цієї проблеми, зокрема, із проведенням у 2010 р. судової реформи.

«Прикінцевими положеннями» Закону також внесено зміни до законодавчих актів з метою вирішення проблеми невиконання судових рішень.

Венеціанська комісія у своєму Висновку від 18 жовтня 2010 р. щодо Закону «Про судоустрій і статус суддів» позитивно відзначила внесені зміни, однак зробила низку рекомендацій щодо їх подальшого розвитку.

Так, Закон містить нову редакцію ст. 382 Кримінального кодексу України, яка передбачає більш сувору відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Таке умисне невиконання є злочином не тільки для службових осіб, а й для пересічних громадян.

Проте Комісія зробила застереження, що у разі, якщо боржник не виконує рішення суду, важливо знайти можливість забезпечення повернення ним боргу. Відтак покарання боржника ані прискорить виконання судового рішення про виплату боргу, ані адекватно компенсує кредиторові наслідки затримки виплат.

Відповідно до Висновку Венеціанської комісії таку норму необхідно передбачити не лише в адміністративному процесі, а й у справах інших юрисдикцій.

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що проблеми надмірної тривалості провадження і затримок у виконанні судових рішень переважно пов’язані зі структурними проблемами в організації судової системи, а саме:

– непередбачення в державному бюджеті коштів для виплат, бюджетне фінансування яких гарантовано законодавством, зокрема, компенсацій, пільг, надбавок тощо;

– встановлення законодавчими актами мораторіїв на примусову реалізацію майна, що унеможливлює виконання судових рішень, або ж зупинення виконавчого провадження щодо певних категорій підприємств.

Проте, крім системних проблем законодавчого характеру, існують недоліки і в роботі самої Державної виконавчої служби України. Про це свідчать чисельні скарги осіб на рішення, дії або бездіяльність державних виконавців чи інших посадових осіб цієї служби. Крім того, їх динаміка свідчить про погіршення ситуації, пов’язаної з процедурою виконання судових рішень.

У законодавстві необхідно передбачити компенсаційні заходи у випадках надто тривалого виконавчого провадження. Як відзначає Венеціанська комісія у своєму Висновку, без таких заходів, дієвих не лише в теорії, а й на практиці, надходження відповідних скарг до Європейського суду з прав людини може продовжуватися.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)