 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
ЕК КОНКУРЕНЦІЯ: СУТНІС, ф-ЦІЇ ТА ФОРМИ
Як економічна категорія конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків”. Конкуренція виконує в ринковій економіці наступні функції: Функція регулювання. Для того, щоби утриматися в боротьбі, підприємець має пропонувати вироби, яким віддає перевагу споживач. Отже і фактори виробництва під впливом ціны спрямовуються в ті галузі, де в них відчувається найбільша потреба.
Функція мотивації. Для підприємця конкуренція означає шанс та ризик одночасно:підприємства, які пропонують ліпшу за якістю продукцію або виробляють її з меншими виробничими витратами, отримують винагороду в вигляді прибутку (позитивні санкції). Функція розподілу. Конкуренція не тільки включає стимули до вищої продуктивності, але і дозволяє розподіляти доход серед підприємств і домашніх господарств у відповідності з їхнім ефективним внеском. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу вознаграждения за результатами. Функція контролю. Конкуренція обмежує й контролює економічну потужність кожного підприємства. Форми економічної конкуренції.
Міжгалузева - суперництво між виробниками різних галузей за перерозподіл прибутку. Вона сприяє переміщенню ресурсів до більш ефективних сфер і галузей ви-ва. Міжнародн а –конкуренція виробників різних країн на світовому ринку. Перевагу мають виробники найбільш розвинутих країн. Досконала конкуренція. За умов досконалої конкуренції ринкова ситуація характеризується поліполією, тобто великою кількістю продавців і покупців того самого товару. Зміни в ціні якогось продавця викликають відповідну реакцію тільки серед покупців, але не серед інших продавців.Ринок відкрито для кожного. Рекламні кампанії за цих умов не є надто важливими, бо для продажу пропонуються тільки гомогенні (однорідні) товари, ринок є прозорим і відсутні будь-які переваги. На ринку з подібною структурою ціна - це задана величина. Недосконала конкуренція. Прикладами недосконалої конкуренції є монолістична та олігополістична конкуренція. Олігополія -конкуренція між обмеженою кількістю продавців і покупців.
Монополія - панування на ринку одного продавця.
Цінова та нецінова конкуренція Цінова конкуренція Вона здійснюється багатьма способами: зниженням цін, локальними змінами цін, сезонними розпродажами, наданням більшого обсягу послуг за існуючими цінами, подовженням термінів споживчого кредиту тощо.
Нецінова конкуренція Більш ефективною й більш сучасною формою конкурентної боротьби є нецінова конкуренція, тобтощо пропонується на ринок. Надходження на ринок продукції більш високої якості або нової споживчої вартості утруднює відповідні заходи з боку конкурента, позаяк формування якості проходить тривалий цикл, що починається накопиченням економічної і науково-технічної інформації. Сумлінна та несумлінна конкуренція
Сумлінна конкуренція Основними методами сумлінної конкуренції є:зниження цін ("війна цін");підвищення якості продукції;розвиток до- й післяпродажного обслуговування;створення нових товарів і послуг з використанням досягнень НТР тощо. Несумлінна конкуренція. Основними методами несумлінної конкуренції є:економічне (промислове) шпигунство;підробка продукції конкурентів;підкуп і шантаж;обдурювання споживачів;махінації з діловою звітністю;валютні махінації;приховування дефектів тощо.До цього можна також додати й наук-техніч шпигунство,
41. КОНКУР І МОНОП. АНТИМОН ЗАКОН І ПРАКТ
Конкуренція — це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку.
Існуванню конкуренції загрожує М - ситуація, коли продавців так мало, що кожен може впливати на заг обсяг пропозиції, ціну пр-ції, що реаліз-ся. Види М: природна, легальна, штучна. Природна М існує в галузях, які виробляють рідкісні метали, ін елементи в-ва, у галузях інфраструктури, що мають важливе і стратегічне значення, контроль над яким має здійснюватись з боку д-ви. Легальна М утворюється на законних підставах для надання особливих послуг (зв'язок, органи, що надають авторські права). Штучна М виникає внаслідок особливого становища п-в для одержання монополістичних переваг.Загроза М - там, де існують монополісти зникає вільна конкуренція, тобто припиняється суспільний вплив на в-во. Монополісти дістають можливість маніпулювати цінами для власної вигоди і на шкоду суспільству в цілому.В госп-кій практиці Укр монополістами є ті учасники госп-кого обороту, частка яких на р-ку перевищує 30%.Надмірна монополізація, поява конкурентної боротьби між монополіями, без відповідного контролю з боку держави може призвести до створення, так би мовити, "держав у державі". Монополізм призводить до уповільнення науково-технічного прогресу, консервує низька якість продукції, роблять цю продукцію неконкурентноспроможною на світовому ринку, втрачаються стимули пошуку більш ефективних рішень при розв’язанні проблем організації виробництва. Для захисту конкуренції д-вою розроблено антимонопольне зак-во (АЗ),ств антимонопольний комітет Укр (АКУ). Захист конкуренції - демонополізація ек-ки і ств-ня конкурентного середовища. Демонополізація ек-ки Укр дала відчутні результати для розвитку конкуренції там, де на п-вах з'явилися власники, які дбають про розвиток в-ва, а не про задоволення власних поточних потреб.АКУ спрямовує свою д-ть на захист саме конкуренції, а не осіб, які беруть у ній участь: виробників, покупців, продавців.
АЗ містить нормативні акти, що визначають організаційні і правові засади розвитку конкуренції, заходи попередження, обмеження і припинення монополістичної д-ті, нечесної конкуренції.
Антимонопольне зак-во поширюється на всі види товарного в-ва і комерційної д-ті, включаючи в-во і товарооборот, платні послуги, проектування пр-ції та технології, а також наукові розробки, що призначені для викор-ня їхніх результатів у в-ві та товарообороті, у платних послугах.Для розвитку конкуренції та захисту прав споживачів від монополістичної д-ті госп-ких суб'єктів відпов зак-вом впроваджується обмеження свободи їх комерційної д-ті. Зокрема забороняється: обмежувати або припиняти в-во тов, а також в-во і поставку сировини, матеріалів, комплектуючих виробів без попереднього узгодження з осн споживачами; скорочувати поставку або затримувати реалізацію тов з мет ств-ня, підтримання або збільшення дефіциту і підвищення цін; нав'язувати контрагенту невигідні умови договору, включати умови, що не є предметом договору; підвищувати в односторонньому порядку ціни на товари і послуги, якщо це не обумовлено відповідним поліпшенням їхньої якості згідно з інтересами виробника та споживача.Контроль за розвитком конкуренції та обмеження монополістичної діяльності учасники ринкової економіки здійснюють спеціально створені антимонопольні органи. Їх ф-ції: 1) розробка заходів щодо розвитку конкуренції, демонополізація в-ва і обігу; 2)комплексний аналіз стану р-ків і конкуренції на них; 3)експертиза нормат актів, що стосуються функціонування р-ку; 4)підгот пропозицій з пит удосконалення АЗ.Заходи з захисту конкуренції не повинні здійснюватись лише д-вою. Підприємцям слід активніше захищати свої права на діяльність в умовах чесної конкуренції.
Поиск по сайту: