Сутність та функції грошей: альтернативні теорії

Гроші —особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження таплатежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.

Гроші виконують ряд важливих функцій:Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.

Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.Засіб платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Світовій економічній літературі відомо кілька альтернативних концепцій походження та існування грошей. Найбільш відомі з них: металістична, номіналістична, кількісна і товарна.

В економічній науці про гроші найбільш поширеною і відомою є кількісна теорія. Ключовим у кількісній теорії є положення про те, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обігу - тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки. Ця теорія заперечує трудову теорію вартості взагалі і внутрішню вартість дорогоцінних металів як грошового товару зокрема. Отже, вона базується на загальноприйнятих у світовій науці поглядах на вартість взагалі, на суть грошей та формування їхньої вартості

Наприкінці XIX - на початку XX ст. з новою силою розгорілися суперечки навколо кількісної теорії. Активну участь у цій дискусії взяв М. І. Туган-Барановський, який запропонував навіть новий напрям у теорії грошей, що дістав назву кон'юнктурної теорії. На цей раз зусилля економістів були спрямовані на дослідження механізму зв'язку між кількістю грошей і цінами. Конкретне розв'язання цього завдання запропонував американський економіст І. Фішер, який сформулював трансакційну версію кількісної теорії на базі так званого «рівняння обміну».

Кейнсіанські трактування кількісної теорії. Дж. Кейнс намагався відійти від традиційного і неокласичного трактування грошей як другорядного технічного інструменту. Важливість грошей він пов'язував із наявністю невизначеності в процесах прийняття господарських рішень. На його думку, прагнення зберігати гроші - це барометр нашого недовір'я до власних розрахунків і до загальної узгодженої думки відносно майбут­нього. Із факту нагромадження грошей він прямолінійно виводив низький платоспроможний попит у господарстві.

Металістична теорія ототожнювала грошовий обіг з товарним обміном, стверджувала, що золото і срібло за своєю природою є грошима, вважаючи гроші простим технічним знаряддям обміну. Найбільшого розповсюдження набула в середні віки, в епоху первісного нагромадження капіталу. Її розвивали Н.Орем, В.Стаффорд, Т.Мен та ін. Ця теорія містила в собі ряд помилок: ототожнення грошей з товаром, нерозуміння того, що гроші – товар особливого виду. З розповсюдженням паперових грошей металістична теорія втратила своє колишнє значення.

Номіналістична теорія розглядає гроші як умовні знаки, що не містять внутрішньої вартості. Ця теорія заперечує товарну природу грошей, розглядає їх виникнення як результат згоди людей з метою полегшити обмін або ж як наслідок державних законодавчих актів. Згідно цієї теорії вартість грошей не залежить від матеріального змісту і визначається лише найменуванням.

Товарна теорія грошей на марксистському варіанті теорії трудової вартості. Вона розглядає гроші як товар особливого роду, що служить загальним еквівалентом для усіх інших товарів

Поиск по сайту: