Загальна побудова та принцип дії двз

В циліндрі знаходиться поршень з поршневими кільцями, який з’єднується з кривошипом колінчастого валу за рахунок чого поступальний рух поршня перетворюється на обертальний рух колінчастого валу. Одночасно з ним обертається розподільчий вал, який через штовхач, штангу та коромисло газорозподільного механізму відкриває впускний і випускний клапани. Коли впускний клапан відкривається, в циліндр подається паливна суміш, клапан закривається, суміш поршнем стискається до V камери згорання. Коли поршень знаходиться в верхньому положенні, між електродами свічі запалюється іскра, яка запалює суміш. Утворюється суміш з великим T, p, що приводить рухає поршень вниз, який приводить колінчастий вал до обертання.

Основні параметри двигуна внутрішнього згорання.

Верхня мертва точка – крайнє верхнє положення поршня. Радіус кривошипа – відстань від осі колінчастого валу до осі шатунної шийки (О₁О = r). Такт – часина робочого циклу, яка проходить при переміщенні поршня з одного крайнього положення в інше. Хід поршня – відстань між верхньою та нижньою мертвими очками (l = 2r). V_с камери згорання – об’ємпростору над поршнем в в.м.т. V_l робочий – об’єм, який звільняється при русі поршня у н.м.т. Повний V_п – об’єм над поршнем в н.м.т. (V_п = V_с + V_l). Ступінь стиску – показує у скільки разів зменшився об’єм паливної суміші при переміщенні поршня з в.м.т. до н.м.т.

Робочий цикл 4-тактного карбюраторного двигуна внутрішнього згорання.

1 такт – впуск: обидва клапани відкриті, що сприяє повному звільненні робочого об’єму від відпрацьованих газів. Після проходження поршнем в.м.т. газорозподільний механізм закриває випускний клапан і відкриває впускний. Над поршнем утворюється розрідження повітря, за рахунок чого до циліндра надходить паливна суміш і змішуючись із залишками відпрацьованих газів утворює робочу суміш. При взаємодії з нагрітими деталями двигуна, робоча суміш нагрівається і в кінці такту її t становить 70º-110º.

2 такт – стискання: здійснюється при русі поршня від н.м.т. до в.м.т. Закриття впускного клапана здійснюється за запізненням 30º-70º після н.м.т. це використовується для більшого заповнення об’єму циліндра, а відбувається за рахунок інерції потоку паливної суміші у впускному трубопроводі.

3 такт – робочий хід: утворюється іскра на електродах свічі і суміш згорає. При цьому t = 2000º-2500º С, а p = 4,5-5,5 МПа. Найбільш ефективно двз працює коли ці показники досягають максимальних значень при відхиленні кривошипа на 10º-15º. Тільки підчас цього такту двз виробляє корисну роботу.

4 такт – випуск: відбувається підчас руху від в.м.т. до н.м.т. тиск газів ще високий, що дає змогу їм швидко звільняти робочий об’єм циліндра. Випускний клапан відкривається за 60-70 до н.м.т., гази починають виходити з циліндра ще до початку його руху вгору, що забезпечує більш повний вихід відпрацьованих газів.

Поиск по сайту: