ІІ. Закон моделювання аудиторії

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ГІРНИЧО-ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

ФІЛОЛОГІЧНИЙ ЦИКЛ

Матеріали для дистанційного навчання

З української мови (за професійним спрямуванням)

Для студентів ІІІ курсу

Спеціальності ЗВ

Підготувала викладач

української мови

за професійним спрямуванням

Л. В. Рябоконь.

КРИВИЙ РІГ 2015

Перелік тем для самостійного опрацювання:

1. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики.

2. Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.

3. Мовленнєвий етикет. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.

4. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки). Творення професіоналізмів. Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні. Типи термінологічних словників (відповідно до фаху).

5. Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.

6. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Орфографічні та орфоепічні словники.

7. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм. Правопис іменників на позначення професій, посад, звань; прізвищ, імен та по батькові в українській мові.

8. Правопис прислівників та прикметників. Особливості використання займенників у професійному спілкуванні.

9. Числівники в діловому мовленні: написання цифрових даних у професійних текстах. Безособові конструкції з дієслівними формами на -но, -то. Прийменники у професійному мовленні.

10. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні. Вживання інфінітивних конструкцій, дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, однорідних членів речення.

11. Особливості складання розпорядчих документів. Управлінська документація. Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.

ТЕМА 1. Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики

Конспект викладення матеріалу теми:

Мисленням називається процес відображення в нашій свідомості (у формах, категоріях понять, суджень тощо) навколишнього світу, процес пізнання людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях. Мислення є головною частиною свідомості, до складу якої входить також уся сукупність почуттів, емоцій людини.

Мова і мислення пов’язані між собою нерозривно, внутрішньо. Звідси випливає, що ті елементи, з яких утворилися мова й мислення, також перебувають у нерозривному зв’язку. Одиницями мови виступають слова і речення, яким відповідають такі одиниці мислення, як поняття (слово виражає поняття) і судження (виражається різними видами речень).

Процес мислення, його різні абстракції – явища духовні, тому самостійно існувати не можуть. Вони повинні мати для свого вираження матеріальні знаки. Такою своєрідною системою матеріальних знаків і виступає мова. Мовні звуки, морфеми, слова, словосполучення і речення – це ті матеріальні знаки, матеріальні одиниці, які дають змогу закріплювати у пам’яті людей їхню пізнавальну діяльність, а потім формулювати, виражати і сприймати висловлену думку.

Процеси мислення однакові для всіх людей, що розмовляють різними мовами, бо мислення є загальнолюдським способом пізнання світу, тоді як мові властива певна національна форма, структура. Можна говорити різними мовами і мислити, думати при цьому однаково, можна говорити однією мовою і думати по-різному, адже характер і зміст мислення визначаються світоглядом людини, її віком, професією, іншими індивідуальними якостями.

Елементи мислення (поняття, судження) – це образи, копії з предметів дійсності. Елементам мислення відповідають елементи мови. Але вони не тотожні. Поняття (думка) про певний предмет з’являється тоді, коли нам стають відомими найістотніші ознаки цього предмета. Будь-яке поняття закріплюється у слові і виражається словом. Тому наше мислення є поняттєвим, абстрактним, логічним і словесним. Мова не тільки закріплює у словах і висловах пізнавальну діяльність людей, а й сама відіграє велику роль у пізнанні людиною об’єктивно існуючої дійсності, опануванні основами багатьох наук, оволодінні численними професіями, багатством і красою мистецтв, культури. Оволодіваючи мовою, людина прилучається до закріпленого в ній досвіду багатьох поколінь.

Особливе місце в загальному процесі пізнавальної роботи людей належить книзі. Книга увічнює знання, які здобуває людство, тому що зберігає їх, долаючи простір і час. Без книги не було б сучасної цивілізації, її духовних і матеріальних надбань. Життя і книга – це основні джерела знань. Будь-яке знання є наслідком мислення людини, сформованого, вираженого і збереженого в мові, у словах, реченнях. Мисленням контролюється і коригується майже вся діяльність людини, особливо її діяльність у галузі науки, мистецтва.

Риторика (від давньогр. «говорю, ллю, течу») є наукою переконувати. Достеменно відомо, що більше двох з половиною тисяч років тому, у часи народження і швидкого розвитку риторики, перші теоретики красномовства – давньогрецькі філософи – проводили весь час у бесідах. Сучасна людина проводить в усному спілкуванні 65% свого робочого часу. За даними американських учених, витрата чистого часу на бесіди у пересічного мешканця Землі складає 2,5 роки. Це означає, що кожний протягом свого життя встигає «наговорити» близько 400 томів обсягом по 1000 сторінок. Отже, люди багато розмовляють, але часто роблять це неефективно. Приблизно 50% інформації втрачається при передачі. Причина цих втрат – невміння донести до співрозмовника повідомлення, схильність говорити самому, небажання слухати.

Основні закони риторики:

I. Концептуальний закон – базовий закон риторики, який становить перший крок мовленнєвого циклу – винайдення задуму, ідеї (створення концепції).

За своєю суттю цей закон передбачає пошук істини шляхом всебічного аналізу предмета.

Повноцінна, нормальна мисленнєво-мовленнєва діяльність людини починається з оволодіння нею концептуальним законом...

Задум (концепцію) можна порівняти з образом людини на гірській вершині, з якої їй вдається побачити й осмислити те, що вона не спроможна зрозуміти, будучи “внизу” (на своїй галявині), бо не здатна охопити цю “галявину” (предмет, проблему) цілісно.

Як же навчитися грамотно створювати задум – концепцію?

Концепція (в риториці) – це система знань про предмет, виражена у стислій, короткій формі. Вона – першооснова мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

Процес розробки концепції складається з такої послідовності дій:

1. Своє бачення суб’єктом предмета (теми),

2. Аналіз теми (предмета), тобто вибір проблем для вивчення.

3. Прилучення до цінностей людського досвіду по вивченню обраної проблеми.

4. Пропускання чужого досвіду крізь призму свого бачення і навпаки (чуже + своє) і формування позицій.

Д. Карнегі писав: “При підготовці декотрих тем дуже рекомендується дещо прочитати, з’ясувати, що робили й говорили інші з того самого питання. Але не починайте читати раніше, ніж Ви не вичерпали власних думок....Справжня підготовка полягає в тому, щоб видобути щось із себе, підібрати й скомпонувати власні думки й оформити власні переконання.

Не робіть властивої майже всім помилки – не робіть спроби торкатися у невеликій промові надто великого кола питань! Візьміть один чи два аспекти теми й спробуйте висвітлити їх грунтовно”.

ІІ. Закон моделювання аудиторії

Передбачає системне вивчення аудиторії, тобто тих, на кого розраховується викладення концепції.

Важливий момент – оцінка лекційної ситуації з позиції оратора й аудиторії. Кожен з них прогнозує ситуацію, спираючись на свій досвід.

Тому ораторові слід знати існування своїх і чужих “зон небезпеки”, вміти їх попередити, делікатно поводитися....Аудиторія створюється не одразу і не швидко. Досвідчений оратор прагне тримати в полі зору свою аудиторію, особливо її небезпечні зони (острівки шуму, відволікання тощо). Для цього автор готує набір цікавих фактів, гумористичних історій, змінює тональність розмови, виключає або адаптує складний матеріал.

При незбіганні оцінок з боку аудиторії та оратора слід зберегти здатність до вирівнювання психологічного клімату.

Значимість закону моделювання аудиторії полягає не лише в тому, що на його основі можна створити цілісний психологічний портрет аудиторії, але і в тому, що цей закон відкриває можливість подальшої роботи з цим портретом (допомогти аудиторії оволодіти найбільш глибоким рівнем розуміння проблеми, створити умови для актуалізації в людини її позитивних якостей, зняти морально-дисциплінарний мотив і викликати емоційно-естетичний та пізнавальний мотиви, перевести байдужість, конфліктне ставлення у русло конструктивних стосунків).

Закон моделювання аудиторії дозволяє побудувати наступний крок “запуску” концепції – виробити стратегію її реалізації.

ІІІ. Стратегічний закон Стратегія (програма дій) становить собою варіант реалізації концепції та характеризується такими ознаками: динамічність, гнучкість, варіативність. З яких компонентів складається стратегія?

- визначення цільової установки;

- вичленування з концепції запитань, розрахованих на певну аудиторію та їх аналіз;

- формулювання тези (системи коротких відповідей суб’єкта на поставлені запитання).

Свої міркування на заключному етапі роботи по формуванню стратегії суб’єкт повинен побудувати у вигляді тези.

Тезу ми розглядаємо як головну думку або згусток думок (стисле, лаконічне вираження роздумів суб’єкта з приводу обраних запитань), що розгортається суб’єктом у ході спілкування з аудиторією. Наявність тези дозволяє уникнути беззмістовного викладу концепції. М.М. Сперанський: “...Кожне поняття, кожне слово, кожна (думка) буква повинні йти до свого кінця, інакше вони будуть введені без причини, вони будуть зайвими, а все зайве є нестерпним”.

ІV. Тактичний закон передбачає систему дій по підготовці ефективної реалізації стратегій. До складових цього закону належать аргументація і активізація мислення та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії.

Аргументація – це засіб впливу одного суб’єкта на погляди та поведінку іншого. В основі лежить логічне обґрунтування тези шляхом доказу, переконання.

Класифікація аргументів (с. 102-103).

Активізація передбачає таку послідовність дій:

- зацікавити аудиторію;

- викликати аудиторію на роздуми;

- вивести аудиторію на рівень обговорення.

Логіко-психологічний та психологічні прийоми на етапі обговорення повинні підкріплюватися аудіовізуальними прийомами (схеми, малюнки, графіки, відео фрагменти тощо).

Тактичний закон дозволяє суб’єкту знайти ефективні засоби впливу на аудиторію, завдяки чому здійснюється реалізація цільової установки.

Розглянуті чотири закони риторики (концептуальний, закон моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний) спрямовані на розвиток інтелектуального центру, таких якостей, як самостійність, самокритичність, глибина, ерудиція, гнучкість, відкритість мислення.

Знання й застосування цих законів сприяє розвиткові ефективного мислення. Отже, риторика перш за все вчить людину грамотно мислити.

“Перш, ніж випустити слова з нижньої частини голови, пропусти їх спочатку через верхню частину” (Цицерон).

V. Мовленнєвий закон передбачає вираження думки в дійовій словесній формі (ДСФ).

ДСФ – система комунікативних якостей мовлення: правильність, виразність, ясність, точність, ємність, багатство, образність, стислість, доцільність.

Розвитку правильності мовлення сприяють тренінги (власні вправи), робота з різними словниками та спеціальною літературою, написання листів, слухання та аналіз взірцево правильного мовлення, про що писали Ф. Прокопович і Ломоносов.

Виразність – якість, що впливає на емоції та почуття аудиторії. Засоби виразності: художня образність, фонетичні засоби (інтонація, тембр голосу, дикція, темп мовлення), приказки, прислів’я, цитати, афоризми.

Поиск по сайту: