Тема Правове забезпечення транспортни перевезень

Важливим документом, що регламентує порядок морського перевезення пасажирів на лінійних лініях, здійснення фрахтування суден на визначений час, організацію круїзів на території України, є Кодекс торговельного мореплавства України (1995 р.).

Судноплавні компанії при укладанні угод з вітчизняними та іноземними клієнтами та контрагентами враховують вимоги цих документів.

Клієнтами морського транспорту виступають:

туристичні організації, що фрахтують пасажирські судна для організації круїзних рейсів або бронюють квитки на лінійні перевезення;

індивідуальні пасажири, що купують квитки на лінійні перевезення та тим самим укладають договори морського перевезення.

Контрагентами виступають компанії, що займаються агентуванням суден, продажем квитків та круїзних путівок, організацією екскурсій та прогулянок тощо.

При здійсненні лінійних перевезень діє договір морського перевезення пасажирів, що вважається укладеним після придбання проїзного квитка. Положення цього договору розповсюджуються на визначення комерційного ризику у випадку організації круїзів пароплавством. Згідно договору морського перевезення пасажирів перевізник зобов’язаний доставити пасажира та багаж у пункт призначення. Пасажир сплачує установлену вартість проїзду та перевезення багажу. Перевезення включає час знаходження пасажира на судні, час посадки на судно та висадки з нього, а також час доставки пасажира водним шляхом з берега на судно та назад, якщо плату за доставку включено у вартість квитка.

Крім основної угоди, що передбачає перевезення пасажира, договір перевезення може мати додаткові умови – надання під час рейсу харчування, включення у маршрут відвідання портів.

Круїзне плавання передбачає організацію роботи кожного окремого судна на оренді у фрахтівника або за програмою, узгодженою з туроператором на основі договору фрахтування, або агентської угоди за визначеним круїзним маршрутом. У випадку оренди фрахтівником судна його власник (пароплавство, мореплавна компанія) отримує обумовлену угодою суму фрахту, а комерційний ризик від реалізації пасажирських місць несе фрахтівник. При здійсненні роботи з турагентом за узгодженою програмою, комерційний ризик несе пароплавство, а турагент отримує агентську винагороду.

При організації круїзів на зафрахтованих туристичними організаціями судах діють два види договорів – договір морського круїзу, що виступає у вигляді круїзної путівки і регламентує відносини між фрахтівником як організатором круїзу та туристом, що здійснює даний круїз, та договір оренди (тайм-чартер), що регламентує взаємодію між судновласником та фрахтівником.

Згідно цих документів у випадку зміни встановленого розкладу руху судна, що призвів до порушення програми обслуговування туристів, винна сторона повинна відшкодувати іншій стороні її фактичні збитки.

Якщо судновласник не може надати судно, що обумовлене угодою, він повинен надати туристичній організації інше однотипне судно. У випадку ненадання судна у визначений термін або неможливості виконання круїзної програми у повному обсязі час затримки судна, продовження або скорочення круїзу більше, ніж на 12 год., виключається з періоду оплати оренди за узгодженням сторін, круїз продовжується на час затримки або скорочення. У випадку провини однієї із сторін вона сплачує іншій її фактичні збитки, пов’язані із затримкою, продовженням або скороченням рейсу.

У випадку, коли судно здійснює під час проведення круїзу допомогу судну або людям, що потерпають на морі, судновласник відповідальності за затримку рейсу перед туристичною фірмою не несе. Рейс за згодою сторін продовжується на термін, що був витрачений на надання допомоги. За час, використаний на надання допомоги, додаткова оренда та плата за харчування туристів не береться. У дні посадки та висадки туристів орендна плата за період дії угоди, як правило, нараховується у розрахунку погодинної вартості оренди судна за добу.

Туристична організація несе відповідальність перед пароплавством за невиконання терміну платежів за оренду судна, встановленого у договорі. Партнери мають право анулювати угоди не пізніше, ніж за 3 місяці до початку рейсу. У випадку ануляції договору пізніше, ніж 3 місяці до початку рейсу, сторона, що анулювала договір, відшкодовує іншій стороні збитки, сума яких не повинна перевищувати 50% вартості орендної плати за рейс. Загальний розмір збитків визначається за домовленістю сторін.

Потрібно відмітити, що для здійснення фрахту пасажирських суденз метою організації морських (річкових) круїзів українським туроператорам потрібна додаткова ліцензія Мінтрансу України.

Договір організації морського круїзу може бути укладено між судновласником і турпідприємством на умовах чартерного перевезення (судно фрахтується на визначений рейс). У круїзному судноплавстві використовують декілька видів чартерів: рейсовий чартер, тайм-чартер.

Як правило, українські судновласники при укладанні договору про фрахт судна однією з умов ставлять попередню оплату фрахту у повному обсязі. У вартість фрахту входять усі експлуатаційні витрати судна (причальні збори в портах стоянок, збори за транзит пасажирів).

Дедвейт судна, крім пасажирської зони, як правило, знаходиться у розпорядженні судновласників. Тому у договорі тайм-чартеру круїзного рейсу (як виду змішаного перевезення) особливо потрібно обумовити, за чий рахунок будуть здійснені додаткові послуги з перевезення комерційного багажу пасажирів.

Обов’язковим додатком до договору є:

розклад руху судна, узгоджений з туристичною організацією;

план-карта судна, затверджена на момент укладання угоди;

розрахунок плати за оренду судна за категоріями кают та елементарними ставками для кожного морського басейна із врахуванням сезонних знижок;

У випадку укладання угоди на фрахтування судна обов’язки партнерів при організації морського круїзу розподіляються наступним чином.

Судновласник зобов’язаний: дотримуватися обумовленого розкладу руху судна. Про зміни, що виникають у розкладі руху судна у випадку затримки приходу судна у порт та скорочення терміну стоянки, адміністрація судна зобов’язана повідомити працівників круїзу, щоб ті вжили заходи до виконання програми обслуговування туристів.

Якщо туристична фірма бере на себе організацію проведення круїзів разом із комерційним ризиком від реалізації турів, вона орендує на певний час круїзне судно у судновласника, тобто виступає фрахтівником. У цьому випадку між організатором круїзу-фрахтівником та судновласником укладається договір фрахтування судна на рейс або на визначений час (тайм-чартер). Договір передбачає, що судновласник зобов’язаний надати судно за нагороду (орендну плату) фрахтівнику (орендатору) на визначений термін з метою перевезення пасажирів.

Основні комерційно-правові умови указаного договору можна звести до шести груп.