 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Концепції та форми демократії. Здійснення демократії в Україні
Поняття демократії демократія - означає «народовладдя». Платон та Арістотель, розцінювали демократію як гіршу, порівняно з монархією чи аристократією, форму правління. Вони ж сформулювали деякі положення теорії демократії, зокрема щодо співвідношення прямого народоправства й закону, демократії і свободи Політичні принципи: Ідея народного суверенітету, тобто визнання народу єдиним джерелом і верховним носієм влади в суспільстві, стала вихідним принципом теорії і практики демократії, ідея представництва, згідно з якою народ як єдине джерело і верховний носій влади в суспільстві делегує владні повноваження державним органам.. Виборність органів влади також виступає одним із принципів демократії.
Обов'язковим принципом демократії є громадянський консенсус, - принципова згода основної маси громадян дотримуватися встановлених правових умов, у межах яких мають досягатися часткові цілі. Громадянський консенсус передбачає ще один принцип демократії — мажоритаризм, -правління більшості.. Правління більшості передбачає ще один принцип демократії — дотримання та охорону прав меншості.
Перелічені принципи демократії в узагальненому вигляді формулюються як принцип участі народу у здійсненні державної влади. Ця влада має здійснюватись на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу й судову гілки Принцип поділу державної влади – найважл. принцип демократії.
До основних принципів демократії належать також принципи рівності і свободи. Принцип свободи деталізується у конституційне проголошених правах і свободах, до найважливіших з яких належать політичні: свобода слова, друку, процесій, зборів, мітингів, спілок, асоціацій, совісті, право на участь у вирішенні державних справ, на самоврядування, на посаду на державній службі, виборче право тощо..
Відповідно до принципу рівності визнається рівність усіх перед законом, усі громадяни наділяються однаковими правами та обов'язками. Принцип рівності означає відсутність закріпленої в праві дискримінації з будь-яких ознак.
Розрізняють пряму, або безпосередню, і представницьку демократію. Пряма демократія передбачає безпосереднє волевиявлення народу з тих чи інших питань життєдіяльності держави, наприклад на зборах, референдумі, виборах, мітингу, демонстрації тощо. Представницька демократія передбачає, що основні рішення приймаються повноважними зборами обраних народом представників: парламентами, асамблеями, радами тощо. Найважливішим засобом безпосередньої демократії є вибори, а виборче право визнається основним політичним правом громадянина.
Політичний процес
характеризує взаємодію соціальних і політичних структур суспільства, ту площину політики, де виконуються ролі й функції головних суб'єктів і носіїв політичної влади.
Доцільно розрізняти три різних режими існування політичного процесу.: режим функціонування, який не виводить політичну систему за межі взаємовідносин громадян і інститутів влади, що склалися. У цьому випадку політичний процес відображає здатність структур і механізмів влади лише до простого відтворення рутинних, повторюваних з дня в день відносин між елітою і електоратом, громадянином і державою. Режим роз витку. тут структури й механізми влади виводять політику держави на новий рівень руху. Політичний розвиток супроводжується інтенсивною взаємодією мікро- і макрофакторів влади, які в кінцевому результаті ведуть до підвищення відповідності соціальних і політичних явищ. Режим занепаду- розпаду політичної цілісності. В даному випадку напрям динаміки політичного процесу має негативний стосовно норм і умов цілісного існування політичної системи характер.
політичний процес - сукупність інституалізованих і неінституалізованих дій суб'єктів політики, що здійснюють формування і реалізацію міжгруповою владою волі суспільства.
Етапи: етап представлення політичних інтересів груп інститутам, що приймають управлінські рішення. У цьому розумінні змісті різниці політичних процесів у тих чи інших країнах залежить, перш за все, від наявності або відсутності там вільних виборів і установленої виборчої системи.
етап прийняття рішень і формулювання політичної волі. Тут політичний процес являє собою сукупність конкретних прийомів, процедур, методів, усвідомлених і спонтанних стратегій, що ведуть до прийняття конкретних рішень.
. Існують два основні методи прийняття рішень: раціонально-універсальний і метод послідовних обмежень. Він передбачає раціональне знаходження проблеми й вибір шляхів її розв'язання, які найбільше відповідають поставленій меті метод «гілок», виходить з необхідності внесення у звичайну управлінську діяльність поправок, котрі потрібні для реалізації часткової мети. Другий метод - «змішано-скануючого методу», який забезпечує масштабний процес прийняття рішень, поєднуючи при цьому переваги вищеназваних методів.
етап реалізації політичної волі, вираженої у формі управлінських рішень. На даному етапі політичного процесу головним питанням є вибір адекватних прийнятим рішенням засобів і методів політичного регулювання (перш за все: насильницьких — ненасильницьких, ідеологізованих — неідеологізованих).
Поиск по сайту: