|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
І. Актуальність теми. Методичні рекомендаціїМетодичні рекомендації для організації самостійної роботи студентів з теми: Валер’ян Підмогильний. Новелістика: «Військовий літун», «Собака», «Проблема хліба», «Повстанці», «Історія пані Ївги» Навчальна дисципліна УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Спеціальність 5.12010102 «Сестринська справа», Стоматологія ортопедична»
Курс І - й
Кількість навчальних годин 210
Харків – 2012 р.
Автор: викладач української мови та літератури Шевченко Наталя Миколаївна
Рецензент: ___________________________________________ ___________________________________________ ___________________________________________
І. Актуальність теми У «Розповідях про неспокій» Ю. Смолич залишив нам чи не єдиний ґрунтовний спогад про цього письменника, якого добре знав особисто: «Коли б хтось із читачів оцих моїх літературних спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих — тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався й відказав: — Валер’яна Підмогильного». У центрі творів письменника — людина з її універсальними проблемами. Його прозова спадщина гармонійно вписується в український модерн 20-х років ХХ ст., оскільки в ній акцентована увага на людській особистості, осягненні природи людського характеру через призму різних життєвих обставин, спробі зануритися в найпотаємніші порухи людської свідомості й підсвідомості. Саме творчість Валер’яна Підмогильного засвідчила спроможність української літератури ввійти в загальноєвропейський контекст і стати цікавою для світової громадськості. В. Підмогильний зображував сучасників у суперечностях матеріального і духовного, в стані природного постійного бажання погамувати голод, не втратити здатності мислити, зберегти гідність людську. Мала проза 20-х років – "Собака ", "Проблема хліба" та ін., які увійшли до збірки "Військовий літун", що побачила світ у 1924 році, – це передусім відтворення відчуття приниження людини перед проблемою хліба в повному розумінні цього поняття. Гірко-іронічно персонаж ніби як насміхається над собою, коли йому, студенту -філософу, доводиться думати про перевагу борщу над пізнанням Канта. Це прозирання від загальної радості до конкретного страждання розгубленої чи загубленої, всіма забутої окремої особистості. Втім, письменник бачить і осмислює не лише стан таких персонажів, оминаючи активне діяння. Навряд чи знайдуться в українській літературі того часу сильніші з мистецького і психологічного боку речі про голод, ніж оповідання В. Підмогильного "Син", "Собака", "Проблема хліба" та ін. Найтрагічніші моменти голоду змальовані з подиву гідною протокольною точністю, ясністю замальовки та правдивістю ситуації. ІІ. Навчальна мета самостійної роботи:
IІІ. Матеріали самостійної роботи ІІІ.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
ІІІ.2. Зміст теми: В. Підмогильний заглиблюється в думки і почування людини, яка під натиском екстремальних обставин, суспільних бід прагне залишатись сама собою. Такою бідою і показано голод початку 20-х років. За допомогою барокового прийому авторові вдається відтворити психологію відчуження людини від самої себе, її (трагічне в самій своїй суті) збайдужіння до інших ("Собака", "Проблема хліба"). На перший погляд Тимергей ("Собака"), Васюренко ("Син") і персонаж "Проблеми хліба " однаково зазнають поразки у боротьбі із життям, але при глибшому і вдумливішому прочитанні помічаємо, що це не так. Їх натури різняться, вони й мають право на самобутність, неповторність. Тимергей – персонаж першого оповідання В. Підмогильного про голод "Собака", де подано своєрідну "рентгенограму душі студента, який від своїх великих мрій пізнавати мудрість світу під впливом голоду мусив перейти до насущних міркувань про хліб і борщ та гірко усвідомити, "що жити можна лише тоді, коли їси, тільки обурюється суспільством, в якому людина може дійти до тваринного існування, а його колега-студент ("Проблема хліба ") навіть створює і проповідує іншим справжню філософію пристосування, якою можна виправдати найогидніші вчинки, зокрема крадіжку, і – що найстрашніше – навіть убивство. За ситість фізичну він розраховується, як бачимо, тяжковтратою духовності. У творі показано, що закон духовності діє бездоганно. Щоправда, іноді, дивлячись на себе збоку, він все ж таки усвідомлює, що існує "холодною хризантемою на угноєній землі", і відчуває, як "сум кладе на обличчя м'які пучки". Аналіз оповідань В.Підмогильного про голод на півдні України переконує, що автор "неухильно виходив на шлях психологічного реалізму". Не забуваймо, що молода радянська ідеологія залишала його "по той бік барикад", а В. Підмогильний не побоявся піти проти неї. Зовнішнє сприйняття подій і явищ, навіть сюжетні проблеми цікавили його далеко не першочергово. У його творах переважає пастельна лірико-імпресіоністична тональність, властива національній своєрідності образного мислення. Корені психологічного реалізму В. Підмогильного сягають у творчість М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Винниченка. Із аналізованих оповідань видно, що письменника цікавило не людство взагалі, а конкретна людська особистість. В. Підмогильний, акцентуючи увагу на проблемі голоду, відстоював чистоту загальнолюдських цінностей. Письменник розкриває передусім внутрішній світ персонажів. Так, він постійно підкреслює намагання Тимергея ("Собака ") не померти з голоду, щоб уміти легко видобувати "думку", наголошує на поступовій деградації персонажа новели "Проблеми хліба", якому голодний шлунок диктує вчинки, що йдуть врозріз із сумлінням. В оповіданні "Собака" показано, як голод постійно переслідує Тимергея, навіть тоді, коли їсти йому ще й не зовсім хотілось: "Ранком Тимергей прокидався й гадав про те, що до обіду йому нічого їсти. Ще й їсти не дуже хотілось, але зналось, що через дві години голод відчується. Робилося тоскно. Починало здаватися, що він ніколи нічого не їв і завсігди був голодний", "Трохи прочунявшись, він уперто мислив про те, що таке голод: йому починало здаватися, що голод щось більше, ніж голе бажання їсти, "Спершу чудним здавалось, що йому раніше потрібний шмат хліба, а потім думка. Кант і борщ. Ніцше і ковбаса. Як бачимо, на захоплення емоційними гаслами про високі ідеали Валер'ян Підмогильний закликав своїми творами задуматись, чи готові люди духовно сприйняти їх, чи не занадто віддалені ті ідеали від реалій життя, які формують свідомість звичайної людини? Щоб заземлити легкокрилі романтичні сподівання, він і змалював сучасників у суперечностях матеріального і духовного, у стані природного бажання гамувати голод, утриматись від негідних вчинків, залишитись людиною. Гуманістичний пафос оповідань В.Підмогильного про голод і спрямований передусім на утвердження загальнолюдських цінностей, зокрема на право людини жити і жити за законами цивілізованого світу, а не бути позбавленим навіть права мислити. Гносеологічний аспект досліджуваної проблеми виявляється у співвіднесеності трагічної життєвої правди 1921-1922 рр. і художньому осмисленні її В.Підмогильним у його творах. Прозаїк з великим болем пише про те, що фізичне нищення пов'язане із ще страшнішою руйнацією людських душ, зокрема збайдужілістю до всього, небажанням і неможливістю чинити будь-який опір, терпінням і покірністю долі. І в цьому проявляються ще жахливіші наслідки голодомору.
ІІІ.3. Рекомендована література: Основна: 1. Костюк Г. Валер’ян Підмогильний // Українське слово: Хрестоматія...— К., 1994.— Кн. 2. 2. Мельник В. Суворий аналітик доби: Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст.— К., 1994. 3. Мовчан Р. Проза Валер’яна Підмогильного. Доля. Людина. Стиль // Дивослово, 2000.— № 1. Допоміжна: 1. Шевчук В. Полинова зоря Валер’яна Підмогильного // Українська мова і література в школі.— 1991.— № 2. ІІІ.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми:
ІІІ.5. Матеріали для самоконтролю: А. Питання для самоконтролю: · Чому В. Підмогильного називають автором інтелектуально-психологічної прози? · Які риси індивідуального стилю письменника? · У чому полягає його новаторство?
Б. Тести для самоконтролю:
В. Завдання для самоконтролю: Написати письмовий відгук: «Місце новели у творчості В. Підмогильного і в українській літературі XX ст.»
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |