|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Період розвитку як самостійної дисципліни (50-90-і рр. XX століття і до сьогодні)Тільки після другої світової війни медична соціологія виділилася в самостійну галузь науки: крім лікарів, що займалися соціологією медицини, в розробку її проблем включилося широке коло соціологів - нелікарів. Соціологія медицини як окрема дисципліна сформувалася в зарубіжних країнах в 50-і роки (США, Великобританія, Німеччина і ін) у зв'язку з необхідністю соціологічного осмислення ролі і місця медицини, системи охорони здоров'я, самого пацієнта в сучасних соціально-економічних умовах і потребою соціологічної освіти для медичного персоналу. У літературних джерелах існувало декілька назв цієї спеціальності: соціологія здоров'я і хвороби; соціологія здоров'я і медицини; медична соціологія; соціологія в медицині; соціологія охорони здоров'я; соціальна медицина; соціальна епідеміологія. Соціологія медицини розглядалася багатьма ученими як частина соціології, як частина медицини, як наука "на стику" соціології і медицини. Після довгих дискусій спеціальність одержала свою сучасну назву "соціологія медицини". На IV Всесвітньому соціологічному конгресі "Суспільство і соціологія" в Мілані (Італія) в 1959 році була вперше організована секція соціології медицини, головою якої став член-кореспондент АН СССР І.І. Гращенков, що представив доповідь "Здоров'я і соціальне благополуччя". За узагальненими матеріалами Всесвітніх конгресів соціологів (50-60-і рр. XX століття) у області соціології медицини розглядалися наступні групи питань: роль чинників зовнішнього середовища в механізмі виникнення, розвитку і результату хвороб (урбанізація, санітарно-технічні умови на виробництві, стан профілактики); аналіз причин захворювань в різних соціальних групах; оцінка різних запобіжних засобів; аналіз діяльності лікувально-профілактичних установ; роль суспільства в захворюваності населення. У вітчизняній науці в 50-60-і рр. на сторінках періодичних видань, на засіданнях наукових суспільств, кафедрах проводилися наукові дискусії по актуальних темах, що мають відношення до соціології медицини: про соціальні проблеми медицини; про роль і взаємодію соціального і біологічного в медицині; про роль і місце соціальної гігієни (у той період назва була відсутня в найменуванні спеціальності); критика буржуазної медичної соціології і соціальної гігієни; філософські проблеми медицини; діалектичний матеріалізм і медицина; народне здоров'я і соціологія, соціологічні проблеми сучасної медицини. Поштовхом для швидкого розвитку соціології медицини послужила науково-технічна революція і пов'язана з нею зміна соціальної і природної екології існування людини. Стрімке проникнення науково-технічного прогресу у всі сфери суспільного життя, залучення в нею орбіту багатомільйонних мас людей привело до корінної зміни способу життя людей, їх психології, стереотипів поведінки, що склалися, уявлень про хворобу і здоров'я. Основними прикладними завданнями соціології медицини в даний час є наступні: розширення соціологічного кругозору на до- і післядипломному етапі підготовки фахівців для охорони здоров'я; систематизація, вдосконалення методології, стратегічне планування медико - соціологічних досліджень в системі охорони здоров'я; реалізація державного замовлення за оцінкою соціальних результатів економічних нововведень, структурних перетворень і реформування галузі; використання результатів медико - соціологічних досліджень в плануванні і прогнозуванні розвитку мережі охорони здоров'я; використання конкретних медико - соціологічних досліджень: для гармонізації інтересів суб'єктів і учасників ОМС; для інтегральної оцінки якості життя і ефективності діяльності системи охорони здоров'я і інших цілей.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |