Соціально-політичні небезпеки

1. Конфлікти. Основу всіх соціально-політичних небезпек становлять конфлікти. Конфлікти неминучі і необхідні тому, що вони є рухомою силою суспільства, розвитком особистості та групи. Але, коли вони загрожують здоровю і життю людей, вони стають небезпечними чинниками.

Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворожих сторін різного рівня та складу учасників. Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя і суб’єктивну реакцію на нього.

Конфлікти бувають різних видів: державні, політичні, соціальні, економічні, воєнні, робочі, сімейні, психологічні, конфлікт із самим собою почуття неповноцінності, низька самооцінка та ін. Є дві форми перебігу конфліктів:

- відкрита — відверте протистояння, зіткнення, боротьба;

- закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба.

Якщо конфлікт виникає в суспільстві(соціумі), то це є суспільний, або соціальний конфлікт. Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об’єктивно стає соціально-політичним. Поняття соціально-політичний конфлікт використовується, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав та між державами.

Досить часто після завершення конфлікту виникає ще один етап – пост конфліктний синдром, який характеризується напруженням у відносинах сторін, як щойно конфліктували. Пост конфліктний синдром у разі загострення може започаткувати новий конфлікт. Це ми спостерігаємо на прикладах конфліктів у Північній Ірландії, Іспанії та ін.

2. Війни. Війна — це збройна боротьба між державами їх коаліціями або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова — крайній ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни. Так, за час Другої світової війни в СРСР (1941 — 1945 рр.) загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. Окрім загибелі людей і великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу. Найбільшу потенційну небезпеку для людства та природного середовища становить ядерна зброя. Про це свідчать результати атомного бомбардування в серпні 1945 року міст Хіросіма та Нагасакі в Японії. Окрім смертельного опромінення, сталося радіоактивне зараження ґрунту, рослин, повітря, будівель. Велику небезпеку становлять хімічна та бактеріологічна зброя. США застосовували хімічну зброю під час воєнних дій в Кореї (1951-1955) та війни у В'єтнамі (1964-1973) Під час Другої світової війни німецьке командування застосовувало біологічну зброю, розповсюджуючи головним чином висипний тиф. В 1943-1944 роках на шляхах наступу радянських військ у спеціальних концтаборах створювались епідемічні осередки. Досить швидко росла кількість загиблих у війнах мирних громадян, з 5% від кількості усіх загиблих у Першій світовій війні до 75% — у другій й 80-90% - в 150 подальших малих війнах. Прикладами локальних воєнних конфліктів сер та кін 20 ст були: війна у Вєтнамі, воєнні дї в Афганістані, вторгнення іраку в Кувейт, війна в Руанді, війна в Чечні, війна в іраку та ін. Кожна з них принесла людську втрати, біль та страждання тисячам сімей, окрім того, супроводжувались глибоким руйнуванням біосфери.Сучасний світ дуже малий і вразливий для війни. Врятувати і зберегти його неможливо, якщо не покінчити з думками та діями, які століттями будувалися на прийнятності та припустимості війн і збройних конфліктів.

3. Тероризм. Тероризм — це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, залякування урядів та населення для досягнення певних цілей.

Найбільш поширеними у світі терористичними актами є:напади на державні або промислові об'єкти;захоплення державних установ або посольств;захоплення літаків або інших транспортних засобів;насильницькі дії;викрадення;політичні вбивства;
вибухи або масові вбивства;розповсюдження носіїв тяжких інфекційних захворювань.

Аж до 80-х років XX ст. ареною активного терору залишалась Європа. В європейських аеропортах регулярно захоплювали літаки. Від рук терористів гинули політичні діячі. На території Європи загально відомі організації: італійські «Червоні бригади», німецьке «Відділення Червоної Армії», баскська ЕТА, Ірландська республіканська армія (ІРА), войовничі носії ультралівих поглядів, які за допомогою крові та терору намагаються вирішити «національне питання». Особлива ситуація склалась у Росії у зв'язку з Чечнею — у пам'яті залишились події в Будьоновську, Москві, Волгодонську, Буйнакську, Беслані. Чечня стала одним з центрів світового тероризму (мусульманського тероризму).

Треба відзначити, що в Україні не виявлено терористичних організацій, орієнтованих на повалення державного ладу. Проблема тероризму в Україні перебуває в іншій площині — це «кримінальній тероризм» всередині країни та діяльність закордонних терористичних організацій на території України.

Зростання кількості терористичних актів, непередбачуваність наслідків цих актів викликають велику стурбованість світової громадськості, яка все більше активізує свої зусилля в боротьбі з тероризмом. Генеральна Асамблея ООН щорічно обговорює питання про заходи щодо запобігання тероризму. У грудні 1972 р. був створений Спеціальний комітет з питань міжнародного тероризму, до якого увійшли представники 34 держав. Якщо будуть знайдені методи боротьби з тероризмом, світ стане спокійнішим і безпечнішим. А поки він існує, необхідно знати, як треба поводитись, опинившись у становищі заручника. Найважливіше для заручника — це залишитися живим. Тому не можна провокувати терористів на насильницькі дії. Найкраще - це тихо сидіти і не привертати до себе уваги, тобто не вставати без дозволу, не ходити, навіть не дивитися в бік терористів (прямий погляд у вічі сприймається як виклик). У присутності терористів бажано не вести розмов поміж собою, в крайньому випадку розмовляти тихо. Слід позбавитись усього, що виділяє заручника з-поміж усіх потерпілих. Особливо це стосується жінок — зняти косметику, прикраси (зокрема, сережки). При стрілянині, відкритій терористами, негайно лягайте на підлогу.

4. Екстемальні ситуації криміногенного характеру. Глобальна злочинність — ще одна гостра соціальна проблема сучасності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо).

Як свідчить статистика, злочинність в Україні набула неабиякого поширення. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, різкого спаду рівня життя, значних прогалин у законодавстві та інших негативних чинників збільшується кількість осіб, які схильні до скоєння злочинів.

Останнім часом особливо швидко зростають такі злочини: організована злочинність, бандитизм з метою пограбування, насильство та пограбування, захоплення заручників з метою викупу або шантажу, зґвалтування.

Під насильством, як правило, розуміють фізичну дію, але не треба забувати, що людина — це не лише тілесна істота, а ще й духовна, і тому психологічними засобами людину можна замучити не менше, ніж прямим фізичним насильством. Тому в широкому розумінні цього слова насильство — це будь-який зовнішній вплив на людину чи групу людей з метою підкорити їх волі того чи тих, хто здійснює цей вплив.За формою свого прояву насильство може бути фізичним силовим, сексуальним, психологічним, моральним, економічним, інформаційним. Місце прояву насильства – сімя, трудовий, навчальний чи ін.. колектив, соціальні, релігійні, етнічні групи, народи. Різноманітними є джерела та причини, що ведуть до насильства, - це побутові конфлікти, злочинність, тероризм, війни.

Враховуючи складну криміногенну ситуацію в Україні, кожна людина повинна вміти захистити себе в ситуаціях, пов'язаних з насильством. Найдешевшим і доступним засобом самозахисту є газовий (аерозольний) балончик. Для його придбання не потрібно ніякого дозволу. Серйознішим засобом самооборони є пістолет. Для придбання, збережен­ня і носіння газових пістолетів і револьверів, а також патронів до них необхідно мати спеціальний дозвіл органів внутрішніх справ. Засобом самозахисту може стати і пневматична зброя. Досить ефективним засобом самозахисту є автономні сигнальні пристрої.Найсуворіші покарання, передбачені Кримінальним кодексом України, встановлюються за вбивство та зґвалтування. Статеві злочини через серйозність фізичних та психологічних наслідків для жертв належать до особливо важких посягань.

[ е провокуйте зґвалтування своїм зовнішнім виглядом, не слід давати щонайменших приводів до залицянь з боку незнайомця.Слід уникати улюблених місць ґвалтівників — віддалених пляжів, місць для заміського відпочинку тощо, а також не рекомендується у сутінках ходити через двори, парки та сквери.В останній час частіше трапляються зґвалтування, які скоїли підлітки. Це зазвичай групові зґвалтування, які відрізняються особливою жорстокістю, тому що неповнолітні йдуть на злочин в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Обходьте місця, де збираються підлітки.При нападі можна спробувати установити хоч якийсь контакт зі злочинцем, тобто заставити його думати про жінку як про людину, а не сексуальний об'єкт, а також за допомогою хитрощів спробувати заманити ґвалтівника у місце, де є потенційний захист.При нападі можна також застосувати фізичний опір — завдати удару по больових місцях: в області паху, по очах. Бити треба коліном, ліктем. Спричинити біль також можна в ділянці обличчя, шиї, живота. Захищаючись, треба завжди йти до кінця — на карту може бути поставлене життя жінки.При нападі потрібно голосно кричати. Краще кричати «пожежа», ніж «ґвалтують».
При спробі зґвалтування можна сказати злочинцю, що Ви хворі на захворювання, яке ередається статевим шляхом (СПІД, сифіліс, гонорея тощо). ]

5. соціальні небезпеки:алкоголізм, тютюнопаління. Алкоголізм — страшна хвороба, яка за розповсюдженням по Землі займає третє місце після серцево-судинних та ракових захворювань. Алкоголь — це внутрішньоклітинний яд. Він гальмує обмін речовин у серцевих мязах, зменшує запас їхньої енергії.Ми виділяємо фізіологічні, психологічні та соціальні наслідки дії алкоголю. Фізіологічні наслідки:- алкоголь впливає на клітини головного мозку, він всмоктується досить швидко в кров, ка розносить його по всьому організму. Основна його доза надходить у мозок, поглинається його нервовими клітинами, внаслідок чого настає їхнє переродження;- порушується діяльність внутрішніх органів: печінки, нирок, шлунку, кишечника; шкідлива дія на кровоносні судини, серце, органи дихання.

Психологічні наслідки: нервові розлади, біла гарячка, алкогольний галюциноз, алкогольне марення, епілепсія. Соціальні наслідки: велика економічна і соціальна шкода суспільству. Люди, які пють – погані працівники, вони допіскають брак і роботі, через них створюються аварії на виробництві, транспорті і таке ін..

Тютюнопаління — найбільш розповсюджена шкідлива звичка, яка призводить до серйозних порушень здоровя людини. Тютюн – це однолітня рослина родини пасльонових. Його спеціально оброблені листя служать сировиною для тютюнової промисловості.Дія тютюну прихована, тому це особливо підступний і небезпечний ворог. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто зявляються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не палінням, оскільки від посатку систематичного вживання тютюну до появи перши ознак хвороби минає більш-менш тривлий час. Довготривалість життя курців на 7-15 років менша, ніж тих, хто не палить. Паління, як показали досліди, зменшує фізичну силу, уповільнє реакції, погіршує пам'ять, знижує статеву потенцію. Улюдей, що палять, частіше народжуються неповноцінні діти. Слід зазначити, що на нащадків здійснює вплив не лише активне, а й пасивне паління, коли вагтна жінка, яка не палить, змушена вдихати тютюновий дим.Потреба упалінні е дана людині від народження. Вона виробляється у кожної людини індивідуально. Дівчатам треба твердо запам'ятати, що від куріння жінка швидше старіє, раніше з'являються зморшки на обличчі, жовтіють зуби, неприємно тхне з рота, грубіє голос.

Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму. Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті цигарку або сигарету. Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, тютюновий дьоготь тощо. Нікотин звужує судини мозку і зменшує їхню еластичність, ускладнює доступ крові в мозок, що сприяє погіршенню його розвитку, і як наслідок – біль у голові, запаморочення. Нікотин потрапляє до клітин головного мозку і ненадовго підвищує їхню активність. Цьому сприяє короткочасне розширення судин мозку. Але через деякий час цей стан зникає – здійснюється звуження судин мозку і зниження його активності.Тому нікотин можна розглядати як своєрідний наркотик короткочасної дії чи допінг.

Поиск по сайту: