Стратегія життя, її вибір та уточнення життєвої філософії

Під поняттям «стратегія життя» слід розуміти метод або спосіб організації життя особистості, тобто організацію прийомів, способів, технік, технологій, які використовуються людиною для організації життя і досягнення її цілей. Це доцільний взаємозв’язок життєвих сил і засобів людини, що створює їй умови для свідомої життєдіяльності.

Стратегія життя разом з моделлю світу дає людині:

– систему соціокультурних уявлень особистості про власне життя і своє місце у світі;

– можливість виявити і пояснити взаємозв’язки з навколишньою дійсністю;

– створити модель власного життя, спроектувати майбутнє і здійснити свій життєвий проект;

• визначити в перспективі траєкторію руху в часі та просторі більш значних орієнтирів і пріоритетів;

• погодити в уяві образ, сенс життя і реалії дійсності;

• обґрунтувати норми, стандарти, цінності, установки тощо, які існують у суспільстві в процесі соціалізації.

Зовні стратегія життя людини виявляється як предметно-почуттєва характеристика стратегічної поведінки.

Під способом життя розуміють емоційно забарвлену картину життя.

Під сенсом життя розуміють змістовне, цілісне і своєрідне уявлення про призначення і фундамен­тальні основи життя.

Життєві цінності є системою основних ідей, пере­конань і вірувань людини в повноцінне і продуктивне життя, сформо­ваних під впливом культурних традицій, зразків та ідеалів. Це су­купність уявлень про вагомі, бажані параметри життя.

Під життєвими нормами мають на увазі встановлені дослідним шляхом вимоги до змісту та якості життя, стандарти оцінки жит­тєвих подій. Нормативні уявлення виявляються в повсякденному житті як система керівних принципів і правил, на яких базуються цілі життя.

Життєві принципи виходять із законів, які управляють людиною, мають моральний і соціальний зміст. Вони є результатом погодження життєвого змісту і цінностей людини із соціальними нормами, прийнятими в даному суспільстві. У житті образи, змісти, цінності, норми і, звичайно, ціль, входять у реальну практику як орієнтири людини в часі та просторі.

Життєві стратегії також орі­єнтують людину, але на перспективні життєві цілі, характеризують властивості особи підніматися над рівнем конкретних життєвих ситуацій і утримувати цілісне уявлення про реальну дійсність.

Стра­тегії життя вибирають, виходячи з місії, цілей, ситуацій, що склалися, та оцінки обстановки з досягнення життєвих цілей.

Найпоширеніші на даний час класифікації стратегії життя використовують такі ознаки:

• соціально-економічний стан людини (стратегії благополуччя, успіху, самореалізації);

• за способом вирішення життєвих протиріч, конфліктів (стратегії захисні, відмови, пристосування);

• за співвідношенням сил протидіючих сторін і «силового поля» факторів, що впливають (стратегії наступальні й оборонні).

Приклад типологічної характеристики життєвих стратегій наведено в таблиці 1.

Характерним для сформованої ситуації в країні є використання (часом неусвідомлене) стратегій відмови і пристосування. Основним конфліктом для багатьох людей на даний час є протиріччя між радикальними змінами в умовах життя і можливостями адаптації до них.

Поиск по сайту: