Диференціальний метод оцінки якості продукції

Завдання 1.1 (Приклад 2)

Головний показник якості конвеєра, що характеризується його річною продуктивністю , м3

, (1.7)

де – середня тривалість роботи конвеєра за зміну, год;

– технічна продуктивність конвеєра, м3/год;

– коефіцієнт розпушення ґрунту;

–кількість змін в добі;

– коефіцієнт використання конвеєра за часом.

У цьому випадку рівень якості конвеєра розраховують за формулою

, (1.8)

Таблиця 1.2 – Варіанти до завдання 1.1 (Приклад 2)

Позн. Парам.	Значення параметрів по варіантам
Не парна передостання цифра номеру залік. книжки
Остання цифра номеру залік. книжки
	0.75	0.8	0.7	0.75	0.8	0.7	0.8	0.7	0.75
	1.2	1.25		1.2	1.3	1.25		1.4	1.2
	8,0	6,0	8,0	7,0	5,0	8,0	7,0	5,0	8,0
	0,8	1,2	1,4	0,7	0,75		1,4	0,7	0,8

Підставив дані в формулу (1.7) та (1.8) отримали:

Диференціальний метод оцінки якості продукції

Диференціальний метод оцінки якості продукції здійснюється шляхом зіставлення показників окремих властивостей оцінюваного зразка з відповідними показниками базового зразка. При цьому визначають, на скільки відповідає якість оцінюваного виробу якості базового зразка в цілому і які показники властивостей оцінюваного зразку перевершують або не відповідають показникам базового зразка.

При диференціальному методі оцінки якості враховуються найбільш значущі властивості об’єкта і умовно вважаються їх значущість однаковою. Кількість таких властивостей, що враховуються, обмежена. Це полегшує процес оцінювання рівня якості об’єктів.

За диференціальним методом оцінки якості продукції розраховують рівні одиничних і узагальнених показників властивостей за формулами

за (1.9)

де – значення -го одиничного або узагальненого показника властивостей оцінюваної продукції;

– значення -го одиничного і узагальненого показника базового зразка;

– кількість відповідних показників, прийнятих для оцінки якості.

Формулу (1.5) використовують, коли збільшенню абсолютного значення показника якості відповідає поліпшення якості виробів. Так, наприклад, відносні показники продуктивності, потужності, коефіцієнта корисної дії, терміну служби обчислюють за формулою (1.5), оскільки збільшення їх значень вказує на поліпшення якості виробу. За наслідками розрахунків відносних значень показників властивостей виробів, що зіставляються, та їх аналізу діють такі безумовні оцінки:

– рівень якості оцінюваної продукції нижчий за рівень базового зразка, якщо все або більшість значень відносних показників менше одиниці.

Завдання 1.2 Показники основних властивостей умовного трактора Т, який використовується для створення на його основі бульдозера, і двох тракторів, прийнятих базовими (аналогами) для оцінки технічного рівня трактора Т, наведені в таблицях 1.3 та 1.4 [2].

Таблиця 1.3 – Рішення завдання 1.2(порівняння з Катерпіллер Д-9н США, парна передостання цифра номеру залікової книжки)

Показник	Значення показників трактора типу та аналогів	Відхилення показників трактора типу від аналогів, %
Трактор типу	Катерпілар Д-9н (США)	Катерпілар Д-9н (США
1.Номінальна потужність двигуна , кВт			0,18
2.Швидкість руху при номінальному тяговому зусиллі , м/с	0,5	0,55	0,357
3.Напрацювання на відмову , год			-0,746
4.Ресурс до першого капітального ремонту ,год
5.Питома витрата палива , г/кВт. год			-0,00769
6.Питома сумарна оперативна трудомісткість технічного обслуговування, чол./год	0,066	0,067	-0,553

Примітка. Знак «+» означає відхилення показника в кращу сторону, знак «–» в гіршу.

Таблиця 1.6 – Варіанти завдання 1.2 (порівняння з Катерпіллер Д-9н США, парна передостання цифра номеру залікової книжки)

Позн.   Парам.	Значення параметрів по варіантам
Не парна передостання цифра номеру залік. книжки
Остання цифра номеру залік. книжки
	0,45	0,6	0,56	0,4	0,65	0,5	0,44	0,6	0,5
	0,18	0,06	0,1	0,15	0,2	0,066	0,12	0,16	0,11

Розрахунок для завдання 1.2

Інтегральний показник рівня якості оцінюваного виробу [2] знаходять як приватне від ділення значення інтегрального показника властивостей оцінюваного виробу на відповідне базове значення, тобто

(1.11)

Інтегральним показником якості називається показник, що характеризує в найбільш загальній формі ефективність роботи виробу.

Інтегральний показник якості приймають для розрахунку тоді, коли встановлений сумарний корисний ефект від експлуатації і сумарні витрати на створення і експлуатацію виробу. Інтегральний показник якості є комплексним показником у вигляді відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації до сумарних витрат на його створення, придбання, монтаж у споживача і наладку і тому подібне. Його розраховують або як відношення сумарного корисного ефекту, вираженого в натуральних одиницях вимірювання, від експлуатації виробу до витрат на його створення і експлуатацію за весь строк служби:

(1.12)

або як зворотне відношення цих витрат до корисного ефекту, тобто

(1.13)

де – корисний ефект, тобто кількість одиниць продукції або виконаної машиною роботи за весь термін експлуатації її, наприклад, число проведених заготовок або деталей, тонн або кг переробленої сировини тощо.

– сумарні капіталовкладення, що містять оптову ціну, а також витрати на установку, наладку та інші роботи;

– експлуатаційні витрати за весь строк служби виробу.

Очевидно, що в першому випадку інтегральний показник якості характеризується корисним ефектом, що доводиться на одну грошову одиницю сумарних витрат, а в другому – сумою витрат в грн. (або в інших грошових одиницях), що доводяться на одиницю корисного ефекту.

Наведені вище формули придатні для визначення інтегрального показника якості виробу з терміном служби до одного року.

Завдання 1.3

Потрібно оцінити інтегральним методом рівень якості грохоту ГЦЛ, що вживається під час підготовки матеріалу для будівництва доріг.

№ з/п	Найменування одиничних показників, розмірність	Позначення	Значення одиничних показників	Відносний показники,
Грохоту ГЦЛ	Базового горохоту
	Продуктивність, т/год				1,02
	Термін служби до першого капітального ремонту, місяць		11,5		1,04
	Напрацювання на відмову, год				0,96
	Середній час відновлення, год		4,4	4,0	1,1
	Коефіцієнт технічного використання		0,992	0,990	1,002
	Оптова ціна, грн.				1,04
	Середня вартість однієї години експлуатації, грн.		0,44	0,45	0,977
	Середня вартість однієї години простою через ремонт, грн.				0,857
	Відношення площі просіючої поверхні до загальної площі грохоту		0,92	0,8	1,15
	Рівень шуму,дБ (припустимий рівень шуму дБ)				1,047
	Інтегральний показник для базового зразка		-	1,32
	Інтегральний показник для оцінюваного грохоту		1,19	-
	Відносний інтегральний показник		1,11
	Відносній показник площі просіючої поверхні		1,18
	Відносний показник рівня шуму		0,95

Наведені в таблиці перші вісім одиничних показників можуть бути об’єднані в інтегральний показник за формулою

  , (1.14)

Підставив дані в формулу (1.14) отримаємо:

Розрахунок згідно з цією формулою дає такі значення інтегральних показників:

– для оцінюваного грохоту

– відносний показник площі просіючої поверхні

– відносний показник рівня шуму

Згідно отриманих результатів технічний рівень оцінюваного грохоту вище базового рівня, оскільки два з трьох значень відносних показників більше одиниці, а третє значення відносного показника більше (рівень шуму), хоча і декілька менше одиниці, але не перевищує припустимого значення.

Експертний метод це метод вирішення завдань, заснований на використанні узагальненого досвіду та інтуїції фахівців-експертів. Експертний метод оцінки рівня якості продукції використовується в тих випадках, коли неможливо або дуже скрутно використовувати методи об’єктивного визначення значень властивостей такими методами, як інструментальний, емпіричний або розрахунковий [1].

У випадку застосування для оцінювання якості продукції метода експертного ранжирування, результат оцінки якості експерти представляють у вигляді ранжируваного ряду. Чисельне визначення оцінок якостей відбувається наступним чином:

1. Всі об’єкти оцінювання (вироби, властивості) нумеруються довільно.

2. Експерти ранжирують об’єкти за шкалою порядку.

3. Ряди об’єктів, що ранжируються, зіставляються.

Завдання 1.4

Нехай п’ять експертів про сім об’єктів експертизи Q склали такі ранжирувані ряди за зростаючою шкалою порядку:

експерт №1 -

експерт №2 -

експерт №3 -

експерт №4 -

експерт №5 -

Місце об’єкта в ранжируваному ряду називається його рангом. Чисельне значення рангу у ряді зростаючої шкали порядку збільшується від 1 до ( – кількість оцінюваних об’єктів).

У цьому прикладі = 7.

4. Визначаються суми рангів кожного з об’єктів експертної оцінки.

У цьому прикладі вони такі:

5. На підставі отриманих сум рангів будують узагальнений ранжируваний ряд.

Остаточний (узагальнений) ранжируваний ряд, отриманий в результаті роботи всієї експертної групи, має вигляд:

(1.15)

Самостійно розрахував остаточний ранжируваний ряд для свого варіанту

№ експертів	Варіант 7 (визначаеться за останньою цифрою номеру заліковоі книжки)
Ранжирувані ряди

Остаточний ранжируваний ряд

1.5 Метод попарного зіставлення об’єктів – метод переваг

Експертне оцінювання за принципом переваг при попарному зіставленні даних об’єктів здійснюють, якщо кількість об’єктів парна [2]. При цьому перевага експерта виражається вказівкою номера переважного об’єкта у відповідній графі таблиці зіставлення, як це надано, наприклад, для шести об’єктів в таблиці 1.10.

Максимально можливе число переваг будь-якого з даних об’єктів, отримане від одного з експертів, дорівнює

(1.16)

де – кількість оцінюваних об’єктів.

Частота цих переваг знаходиться як приватне відділення кількості переваг кожного об’єкта на тобто

(1.17)

Таблиця 1.10 Результати попарного зіставлення об’єктів першим експертом

Номер об`экта експертизи							Кількість переваг об екта,
	X
		X
			X
				X
					x
						X

Використовуючи надані таблиці 1.10, отримуємо ,а частоти переваг, надані експертом, дорівнюють:

Загальне число думок одного експерта С, пов’язане з кількістю об’єктів експертизи , знаходять із співвідношення

При шести об’єктах експертизи

(1.19)

де – число експертів в групі.

Нехай число експертів в групі дорівнює п’яти і їх оцінки по зведені в табл. 1.11.

	0,4	0,2	0,6		0,6	0,2
	0,3	0,1	0,7		0,8	0,3
	0,3	0,1	0,6		0,8	0,2
	0,3	0,2	0,6	0,9	0,7	0,2
	0,4	0,2	0,7		0,8	0,2
Разом	1,7	0,8	3,2	4,9	3,7	1,1

Номер експертів	Частота переваг об`єктів

Таблиця 1.11 Частоти переваг об’єктів, дані експертами

В цьому випадку результати експертизи за визначенням показників об’єктів такі:

Знайдемо суму значень всіх показників вагомості даних об’єктів:

Цей результат свідчить про те, що показники оцінені експертами досить точно.

Очевидно, що в наведеному прикладі підсумковий ранжируваний ряд об’єктів за їх показниками має вигляд:

1.6 Метод експертного оцінювання в балах

Приклад виконання. При експертизі якості продукції часто використовують оцінку в балах [1]. Методом експертного оцінювання в балах часто користуються при виборі техніки, представленої декількома підприємствами на тендерні конкурси (торги).

Оцінка в балах надається безпосередньо експертами або згідно з результатами формалізації процесу оцінки. Безпосереднє призначення оцінки в балах проводиться експертами незалежно один від одного або в процесі обговорення. Кількість балів в оцінній шкалі, що приймається, може бути різною. Для оцінки показників якості зазвичай використовують п’ятибальну, семибальну або десятибальну шкали.

Приклад п’ятибальної шкали

Оцінка Число балів

Відмінна якість 5

Цілком задовільна якість 3

Задовільна якість 2

Погана якість 1

Приклад семибальної шкали:

Оцінка Число балів

Якість дуже висока 7

Якість висока 6

Якість вище середнього 5

Якість середня 4

Якість нижче середнього 3

Якість низька 2

Якість дуже низька 1

Узагальнений показник якості, що визначається експертним методом за бальною системою числень, знаходять як середнє арифметичне значення оцінок, поставлених всіма експертами, тобто обчислюють за формулою

, (1.20)

де – кількість експертів; – оцінки в балах, поставлені експертами.

Якщо при експертизі якості проводять декілька турів оцінювання (опитувань), то в цьому випадку значення показника якості визначають як середнє арифметичне значення оцінок, отриманих в кожному турі опиту експертів за виразом:

(1.21)

де – значення показника якості, що отримане в кожному турі;

– число турів опитувань.

Завдання 1.6

Самостійно здійсніть експертизу якості за своїм варіантом методом експертного оцінювання в балах

Таблиця 1.13 – Варіанти виконання завдання 1.6 для оцінки якості виробів методом експертного оцінювання в балах за п’ятибальною шкалою

Варіант 7(визначаеться за останнью цифрою номеру заліковой книжки)
Номери експертів	Кількість балів, отриманих об ектами експертизи
Узагальненний показник якості,
Підсумковий ряд якості об актив

2.1 Визначення показників якості шляхом повних випробувань

Практично у всіх випадках надійність машини є основним показником її якості. Для машин знаходять застосування такі показники надійності [2]:

-середнє напрацювання на відмову, T;

-ймовірність безвідмовної роботи, ;

-гамма-відсотковий ресурс, .

Для визначення показників надійності необхідний статистичний матеріал про відмови в експлуатації машин.

Відомо, що закон розподілу ресурсу добре описується універсальним двохпараметричним законом Вейбулла-Гнеденко, для якого функція розподілу має вигляд

(2.1)

де і – параметри закону.

Невідомі параметри, і можуть бути визначені аналітично або графічно.

Параметри і пов’язані з середнім напрацюванням на відмову T, середнім квадратичним відхиленням і коефіцієнтом варіації залежностями

(2.2)

(2.3)

(2.4)

В формулах (2.3) і (2.4) – гамма-функція, що визначається за таблицями [2].

Ймовірність безвідмовної роботи в інтервалі від 0 до t

(2.5)

де F(t) – функція розподілу ресурсу, визначувана у разі закону Вейбулла-Гнеденко співвідношенням (2.1).

Гамма-відсотковий ресурс знаходять графічно.

Довірчі межі для середнього напрацювання на відмову Т і ймовірність безвідмовної роботи обчислюють із співвідношень

(2.6)

(2.7)

де – квантиль нормального розподілу, що відповідає ймовірності.

Довірчі межі для гамма-відсоткового ресурсу визначають графічно.

При повних випробуваннях всі об’єкти доводяться на відмову, і результатом випробувань є вибірка напрацювань на відмову – , i= 1, 2...,N.

Для знаходження апроксимуючого закону розподілу напрацювання на відмову необхідне знання емпіричної функції розподілу .

З цією метою:

Весь діапазон значень випадкової величини розбивають на інтервалів однакової довжини . Далі визначають значення відносної частоти (частості) попадання напрацювань в -й інтервал

(2.8)

а потім емпіричну функцію розподілу :

(2.9)

при цьому в кінці останнього k-го інтервалу = 1.

При графічному вписуванні теоретичного закону Вейбулла-Гнеденко і визначенні його параметрів і на спеціальному імовірнісному папері по осі абсцис відкладають значення правих меж інтервалу , а по осі ординат – відповідні даному інтервалу значення емпіричної функції розподілу , в результаті отримують точки, через які проводять пряму так, щоб вона проходила за можливість ближче до всіх точок. Побудована пряма є графіком теоретичного розподілу .

Рисунок 2.1 – Графічне визначення параметрів і

Шукані параметри і теоретичного закону визначають (рис. 2.1) таким чином:

– безпосередньо з графіка;

де – кут нахилу прямої до осі абсцис.

Гамма-відсотковий ресурс знаходять графічно.

Завдання 2.1

За наслідками повних випробувань на відмову 50 машин по своєму варіанту здійснити розрахунки по наведених формулах і заповнити результатами таблицю. Зробіть порівняння отриманих результатів з прикладом, використовуючи рисунки 2.1 та 2.2.

Варіант 7

Таблиця 2.1-Результаті розрахунків

№	Межі інтервалів	Число відмов машин в інтервалі	Частість	Емперічна функція	Теоретик. функція	Ймовірність безвідмовної роботи	Довірчий інтервал
	0-200		0,16	0,16
	200-400		0.28	0.44
	400-600		0.24	0.68
	600-800		0.16	0.84
	800-1000		0.08	0.92
	1000-1200		0.02	0.94
	1200-1400		0.02	0.96
	1400-1600			0,96
Σ

Підставив дані в формулу(2.1) отримали:

Підставив дані в формулу (2.2) отримали:

Підставив дані в формулу (2.3) отримали:

Підставив дані в формулу (2.4) отримали:

Підставив дані в формулу (2.6) отримали:

Поиск по сайту: