Суддя Васильєва Л.І

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа № 915/946/13

М. Миколаїв

За позовом: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

(51937, АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорпром"

(54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23 А, кв. 79)

про: стягнення 69 799,94 грн., в тому числи: 60124,78 основного боргу, 3667,61 грн. інфляційних втрат, 914,23 грн. 3% річних, 5093,32 грн. пені.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_3 (договір від 05.12.2012р.)

Від відповідача: Шамрай В.Я. (довіреність від 14.09.2012р.)

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпром» про стягнення заборгованості за договором транспортно-експедиційного обслуговування № 0104/10 від 01.04.2010 року у сумі 69 799, 94 грн.., в тому числи: 60124,78 основного боргу, 3667,61 грн. інфляційних втрат, 914,23 грн. 3% річних, 5093,32 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 19.06.2013 року.

У судовому засіданні 19.06.2013 року оголошувалась перерва до 30.07.2013 року, суд зобов'язав сторони здійснити звірку взаєморозрахунків. Відповідач відмовився підписати акт звірки.

В судовому засіданні 30.07.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 згідно умов договору транспортного експедирування № 0104/10 від 01.04.2010 року, виконав, а Товариство з обмеженою відповідальність «Дорпром» прийняло обумовлені договором послуги з транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення вантажів, а саме бітуму в асортименті.

В період з 02.04.2010 року по 20.05.2010 року позивач виконав взяті на себе зобов'язання, а відповідач прийняв обумовлені договором послуги з транспортно-експедиційного обслуговування та перевезення бітуму на загальну суму 156314,21 грн. Водночас відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково та сплатив на користь позивача 96189,43 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 60 124, 78 грн.

Із посиланням на приписи ст. 193, 230 ГК України, ст. 526, 536, 625 ЦК України та умови договору позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 60 124, 78 грн., суму збитків від інфляції у розмірі 3 667, 61 грн., пеню у розмірі 5 093, 32 грн., 3% річних у розмірі 914, 23 грн.

Окрім того, у судовому засіданні 30.07.2013 року представником позивача було подану суду, длядолучення до матеріалів справи, наступні документи: - довідку з Державної казначейської служби України № 06-08/5436 від 21.06.2013 року; - довідку Державної казначейської служби України № 06-08/5437 від 21.06.2013 року; - копію опису вкладеної кореспонденції на адресу ТзОВ «Дорпром» від 27.06.2013 року; - акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2010 року; - копію акту здачі-приймання робіт № 02042 від 02.04.2010 року; копію податкової накладної № 02042 від 02.04.2010 року; - копію рахунку-фактури № 02042 від 02.04.2010 року; - копію акту здачі-приймання робіт № 02043 від 24.04.2010 року; копію податкової накладної № 02043 від 24.04.2010 року; - копію рахунку-фактури № 02043 від 24.04.2010 року; - копію товарно-транспортної накладної № 2404101 від 24.04.2010 року; - копію акту здачі-приймання робіт № 2604 від 26.04.2010 року; копію податкової накладної № 2604 від 26.04.2010 року; - копію рахунку-фактури № 2604 від 26.04.2010 року; - копію товарно-транспортної накладної № 2604102/1 від 26.04.2010 року; - копію акту здачі-приймання робіт № 26041 від 26.04.2010 року; копію податкової накладної № 26041 від 26.04.2010 року; - копію рахунку-фактури № 26041 від 26.04.2010 року; - копію товарно-транспортної накладної № 2604103 від 26.04.2010 року; - копію акту здачі-приймання робіт № 27043 від 27.04.2010 року; копію податкової накладної № 27043 від 27.04.2010 року; - копію рахунку-фактури № 27043 від 27.04.2010 року; - копію товарно-транспортної накладної № 270410 від 27.04.2010 року; - копію акту здачі-приймання робіт № 28041 від 28.04.2010 року; копію податкової накладної № 28041 від 28.04.2010 року; - копію рахунку-фактури № 28041 від 28.04.2010 року; - копію товарно-транспортної накладної № 2804104 від 28.04.2010 року; - копію акту здачі-приймання робіт № 29043 від 29.04.2010 року; копію податкової накладної № 29043 від 29.04.2010 року; - копію рахунку-фактури № 29043 від 29.04.2010 року; - копію товарно-транспортної накладної № 2904103 від 29.04.2010 року; - копії банківських виписок на 6 аркушах; - копію подорожнього листа № 152735; - копію подорожнього листа № 152737; - копію подорожнього листа № 152741; - копію подорожнього листа № 152739; - копію подорожнього листа № 152733; - копію договору експедиційного обслуговування № 01/09/09-3 від 01.09.2009 року; - копію рахунку-фактури № 5267 від 31.05.2010 року; - копію акту здачі-приймання виконаних робіт № 5267 від 31.05.2010 року; - копію податкової накладної № 5267 від 31.05.2010 року; - копію рахунку-фактури № 3305 від 30.04.2010 року; - копію акту здачі-приймання виконаних робіт № 3304 від 30.04.2010 року; - копію податкової накладної № 3304 від 30.04.2010 року. Вказані докази долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору транспортного експедирування № 0104/10 від 01.04.2010 року, які регулюються положеннями чинного законодавства України щодо перевезення вантажів, зокрема ст.ст. 908-925 ЦК України. Ст.ст. 306-315 Господарського Кодексу України, Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, Статутом автомобільного транспорту, затвердженого постановою РМ УРСР № 401 від 27.06.1969 року.

Відповідач у своєму відзиві вказує, що і сам зміст договору та документи, надані позивачем до суду, підтверджують, що між сторонами склалися правовідносини щодо перевезення вантажів, а не щодо надання послуг, пов'язаних з перевезення (транспортного експедирування), зобов'язання відповідача по сплаті коштів настало 25.05.2010 року, як зазначає позивач у позовній заяві, то строк на подання позову сплив через шість місяців після вказаної дати.

Крім того, відповідач вказує, що акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2010 року не містить посилання на договір транспортного експедирування № 0104/10 від 01.04.2010 року, з його даних не вбачається природи зазначених у ньому сум. А тому такий акт не може бути підставою визнання боргу, як це стверджує позивач, та не може переривати перебігу строку позовної давності за спірним договором.

Також відповідач вказує, що ним було погашено заборгованість у більшому обсязі, ніж це вказано позивачем, всього за час дії договору відповідачем було сплачено на користь позивача 96 189, 43 грн. Ним заявлено клопотання про застосування судом строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

встановив:

Частина 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу Українигосподарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

01.04.2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - експедитор, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорпром» (далі - замовник) було укладено договір транспортного експедирування № 0104/10. Відповідно до розділу 1 цей договір регулює взаємовідносини сторін, які виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванні та перевезенні вантажів, які надаються замовником перевізником для транспортування у міжміському сполученні автомобільним транспортом. Умови перевезень і транспортно-експедиційне обслуговування, які не врегульовані у даному договорі регулюються: - правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні; - статутом автомобільного транспорту в Україні; - іншими діючими угодами та нормативними актами України.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного Кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до розділу 2 вартість послуг формується на підставі фактичних витрат замовника. Оплата здійснюється замовником протягом 3 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів.

Розділом 3 сторони узгодили порядок здійснення, здачі та приймання робіт. Відповідно до нього замовник направляє перевізнику заявку з проханням про надання автомобілю для перевезення вантажу, у якій повідомляє необхідні для цього дані, а перевізник здійснює перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі вказаних умов та даних.

Розділом 4 сторони встановили відповідальність та обов'язки сторін. А саме, сторони встановили, що перевізник зобов'язаний протягом 3 діб після закінчення транспортування вантажу направити замовнику наступний пакет документів: - рахунок; - акт здачі-приймання виконаних робіт (2 екземпляри); - податкову накладну; - товарно-транспортну накладну (при наявності); - свідоцтво платника ПДВ (копію); - ліцензію (копію); - свідоцтво про державну реєстрацію (копію). Замовник у свою чергу зобов'язаний протягом двох календарних днів з моменту отримання вищезазначених документів надати замовнику: - акт здачі-приймання виконаних робіт (1 екземпляр з підписом та печаткою); - свідоцтво платника ПДВ (копію); - свідоцтво про державну реєстрацію (копію). Сторони також узгодили, що замовник несе відповідальність за несвоєчасну оплату перевізнику у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день з моменту підписання акту виконаних робіт.

Приписом статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Частиною 1 ст. 916 Цивільного кодексу України встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що договір № 0104/10 від 01.04.2010 року є договором перевезення вантажу. Крім того, представниками сторін в судовому засіданні надано пояснення про відсутність між сторонами інших договорів з перевезення. Отже, суд вважає, що всі взаємовідносини, що склалися між сторонами, відбувалися саме в рамках договору від 01.04.2010р.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов договору відповідно до актів здачі приймання виконаних робіт, податкових накладних та виставлених рахунків позивачем було надано відповідачеві послуги з перевезення вантажу, а саме:

- відповідно до акту здачі-приймання № 0505 від 05.05.2010 року, податкової накладної № 505 від 05.05.2010 року, рахунку-фактури № 0505 від 05.05.2010 року - на суму 19 153, 45 грн.

- відповідно до акту здачі-приймання № 07053 від 07.05.2010 року, податкової накладної № 7053 від 07.05.2010 року, рахунку-фактури № 07053 від 07.05.2010 року - на суму 9 044, 38 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання № 0805 від 08.05.2010 року, податкової накладної № 805 від 08.05.2010 року, рахунку-фактури № 0805 від 08.05.2010 року - на суму 9 649, 42 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 14052 від 14.05.2010 року, податкової накладної № 14052 від 14.05.2010 року, рахунку-фактури № 14052 від 14.05.2010 року - на суму 4 809, 17 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 15053 від 15.05.2010 року, податкової накладної № 15053 від 15.05.2010 року, рахунку-фактури № 15053 від 15.05.2010 року - на суму 6 559, 49 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 15054 від 15.05.2010 року, податкової накладної № 15054 від 15.05.2010 року, рахунку-фактури № 15054 від 15.05.2010 року - на суму 4 504, 50 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 17052 від 17.05.2010 року, податкової накладної № 17052 від 17.05.2010 року, рахунку-фактури № 17052 від 17.05.2010 року - на суму 4 316, 08 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 17053 від 17.05.2010 року, податкової накладної № 17053 від 17.05.2010 року, рахунку-фактури № 17053 від 17.05.2010 року - на суму 4 678, 13 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 17054 від 17.05.2010 року, податкової накладної № 17054 від 17.05.2010 року, рахунку-фактури № 17054 від 17.05.2010 року - на суму 4 760, 03 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 17056 від 17.05.2010 року, податкової накладної № 17056 від 17.05.2010 року, рахунку-фактури № 17056 від 17.05.2010 року - на суму 4 399, 94 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 18056 від 18.05.2010 року, податкової накладної № 18056 від 18.05.2010 року, рахунку-фактури № 18056 від 18.05.2010 року - на суму 4 517, 60 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 18057 від 18.05.2010 року, податкової накладної № 18056 від 18.05.2010 року, рахунку-фактури № 18057 від 18.05.2010 року - на суму 3 849, 30 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 18058 від 18.05.2010 року, податкової накладної № 18058 від 18.05.2010 року, рахунку-фактури № 18058 від 18.05.2010 року - на суму 4 871, 41 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 20051 від 20.05.2010 року, податкової накладної № 20051 від 20.05.2010 року, рахунку-фактури № 20051 від 20.05.2010 року - на суму 4 789, 51грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 20052 від 20.05.2010 року, податкової накладної № 20052 від 20.05.2010 року, рахунку-фактури № 20052 від 20.05.2010 року - на суму 4 796, 06 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 20053 від 20.05.2010 року, податкової накладної № 20053 від 20.05.2010 року, рахунку-фактури № 20053 від 20.05.2010 року - на суму 3 273, 56 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 02042 від 02.04.2010 року, податкової накладної № 02042 від 02.04.2010 року, рахунку-фактури № 02042 від 02.04.2010 року - на суму 5 930, 50 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 02043 від 24.04.2010 року, податкової накладної № 02043 від 24.04.2010 року, рахунку-фактури № 02043 від 24.04.2010 року - на суму 7 890, 95 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 2604 від 26.04.2010 року, податкової накладної № 2604 від 26.04.2010 року, рахунку-фактури № 2604 від 26.04.2010 року - на суму 9 839, 68 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 26041 від 26.04.2010 року, податкової накладної № 26041 від 26.04.2010 року, рахунку-фактури № 26041 від 26.04.2010 року - на суму 7 581, 31 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 27043 від 27.04.2010 року, податкової накладної № 27043 від 27.04.2010 року, рахунку-фактури № 27043 від 27.04.2010 року - на суму 8 732, 06;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 28041 від 28.04.2010 року, податкової накладної № 28041 від 28.04.2010 року, рахунку-фактури № 28041 від 28.04.2010 року - на суму 8 712, 29 грн.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 29043 від 29.04.2010 року, податкової накладної № 29043 від 29.04.2010 року, рахунку-фактури № 29043 від 29.04.2010 року - на суму 9 655, 39 грн. Всього на суму 156 314,21грн.

Факт надання відповідачем послуг з перевезення вантажу позивачем на виконання умов договору № 0104/10 від 01.04.2010 року позивачем не заперечується, про що також свідчить акт звірки станом на 30.09.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг з перевезення вантажу виконав частково та сплатив на користь позивача грошові кошти у сумі 96189,43 грн., що підтверджується копіями банківських виписок та платіжних доручень, наявних у матеріалах справи.

Отже, вартість не оплачених послуг з перевезення вантажу складає 60124,78 грн. Відповідно умов договору строк сплати настає через 3 банківські дні з моменту отримання документів, тобто через 3 банківські дні з моменту отримання документів по кожному акту здачі-приймання робіт(наданихпослуг):

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 14052 від 14.05.2010 року на суму 4 809, 17 грн. до 19.05.2010р.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 15053 від 15.05.2010 року на суму 6 559, 49 грн. до 19.05.2010р.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 15054 від 15.05.2010 року на суму 4 504, 50 грн. до 19.05.2010р.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 17052 від 17.05.2010 року на суму 4 316, 08 грн. до 20.05.2010р;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 17053 від 17.05.2010 року на суму 4 678, 13 грн. до 20.05.2010р;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 17054 від 17.05.2010 року на суму 4 760, 03 грн. до 20.05.2010р;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 17056 від 17.05.2010 року на суму 4 399, 94 грн. до 20.05.2010р;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 18056 від 18.05.2010 року на суму 4 517, 60 грн. до 24.05.2010р.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 18057 від 18.05.2010 року на суму 3 849, 30 грн. до 24.05.2010р.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 18058 від 18.05.2010 року на суму 4 871, 41 грн. до 24.05.2010р.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 20051 від 20.05.2010 року на суму 4 789, 51грн. до 25.05.2010р.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 20052 від 20.05.2010 року на суму 4 796, 06 грн. до 25.05.2010р.;

- відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт № 20053 від 20.05.2010 року на суму 3 273, 56 грн. до 25.05.2010р. Факт отримання документів відповідач не заперечує, що також підтверджується актом звірки станом на 30.09.2010р.(а.с.18).

Відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності та просить суд його застосувати(а.с.52). Згідно з частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з договору перевезення вантажу, що витікає із смислу самого договору та первинних документів(актів приймання-передачі робіт, ТТН, платіжних документів).

Пункт 3 статті 925 Цивільного Кодексу України передбачає, що до вимог, які випливають із договору перевезення вантажу, пошти застосовується позовна давність в один рік. Одночасно, пунктом 5 статті 315 Господарського Кодексу України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправника та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до частини другої статті 9 Цивільного Кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Це стосується і положень про позовну давність.

Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним Кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частиною п'ятою статті 315 Господарського Кодексу України для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Норми частини третьої статті 925 Цивільного Кодексу України та частини п'ятої статті 315 Господарського Кодексу України співвідносяться як загальна та спеціальна: за загальним правилом до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів), але для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Як зазначено вище, строк виконання зобов'язання відповідача по оплаті вартості послуг перевізника настав відповідно 19.05.2010р, 20.05.2010р., 24.05.2010р. та 25.10.2010р.

Відповідач звернувся з позовом до господарського суду 30.05.2013 року, тобто з пропуском шестимісячного терміну позовної давності, встановленого частиною п'ятою статті 315 Господарського Кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного Кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За вказаних обставин в задоволенні позову щодо стягнення 60124,78 грн. боргу необхідно відмовити.

Оскільки відсутні підстави для задоволення основної вимоги, то й у задоволенні вимоги про стягнення збитків від інфляції, 3% річних та пені слід відмовити.

За таких обставин, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Поиск по сайту: