Головуючий, суддя М.В.Кузьменко

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Червня 2010 р. № 06/37-80

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційне подання прокурора Волинської області

та касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Волинській області

на рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2009р. та

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2010р.

у справі №06/37-80

за позовом Служби автомобільних доріг у Волинській області

до Приватного підприємства "Рембуд-плюс"

за участю прокуратури Волинської області

про розірвання договору.

за участю представників сторін:

від позивача: Кінах Т.М. –довіреність у справі,

від відповідача: не з'явився,

від Генеральної прокуратури України: Савицька О.В. –прокурор відділу,

ВСТАНОВИВ:

Служба автомобільних доріг у Волинській області звернулася до господарського суду Волинської області з позовом до Приватного підприємства "Рембуд-плюс" і просила суд розірвати договір підряду на виконання робіт з реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Яготин (на Люблін) №03.1/34 від 16.05.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за договором підряду №03.1/34 від 16.05.2008 року щодо вчасного виконання робіт та наявністю підстав для розірвання договору у судовому порядку.

Рішенням господарського Волинської області від 15.09.2009р. (суддя Дем'як В.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2010р. (головуючий, суддя Д.Новосад, судді О.Михалюк, Г.Мельник), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Також не погоджуючись з ухваленими у справі судовими актами, прокурор Волинської області вніс до Вищого господарського суду України касаційне подання і просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та касаційного подання, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу та касаційне подання такими, що підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Підставою заявленого позову у даній справі про розірвання договору підряду є невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором щодо вчасного виконання підрядних робіт, відповідно до узгодженого календарного графіку.

Судами двох інстанцій встановлено, що між сторонами укладено договір підряду на виконання робіт з реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Яготин (на Люблін) №03.1/34 від 16.05.2008 року за умовами якого, Служба автомобільних доріг у Волинській області (замовник) доручає, а ПП "Рембуд-плюс" (підрядник) зобов'язується виконати роботи з реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Яготин (на Люблін) Лот-1 на ділянці км.482+100-487+500 (Пусковий комплекс №2 км 482+100-484+800) в межах виділених фінансових ресурсів, у відповідності з вимогами "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", затверджених Постановою КМУ №198 від 30.03.1994 року, Закону України "Про автомобільні дороги", Закону України "Про дорожній рух", технічного завдання і умовами вказаного договору підряду. Замовник зобов'язується прийняти від підрядника виконані роботи та сплатити їх вартість.

Відповідно до п.4 договору, строки виконання робіт такі: початок травень 2008р. - закінчення грудень 2008р. При цьому, роботи, які є предметом цього договору, проводяться відповідно до узгодженого сторонами календарного графіку виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1 до договору).

Також судами з'ясовано, що на виконання даного договору підряду позивачем здійснено фінансування робіт в межах виділених коштів на суму, що становить 14 634 500,0 грн., а відповідачем, у свою чергу, виконано роботи на суму 13 446 153,0 грн., що не заперечується сторонами.

Пунктом 17.7 договору визначено, що замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо підрядник з своєї вини не розпочав виконання робіт протягом 10 днів з дня, коли він повинен згідно договору розпочати їх виконання; виконав роботи за місяць з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк; відмовляється від виконання договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановили відсутність та недоведеність настання умов, визначених п.17.7 договору, за наявності яких договір підряду №03.1/34 від 16.05.2008 року може бути розірваний замовником.

Між тим, вирішуючи даний спір по суті заявленої вимоги про розірвання договору підряду, суди двох інстанцій не врахували таке.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч.4 ст.188 ГК України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Пунктом 17.5 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється у випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, як що інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 4 ст.849 ЦК України, з амовник має право у будь-який часдо закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника, тобто, у даному випадку, одностороння відмова є безпідставною з точки зору закони.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене. Тим більше, що з огляду на умови п.17.5 договору, сторони передбачили, що дія договору припиняється у випадках, встановлених чинним законодавством.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Тому доводи судів про те, що договір підряду може бути розірваний лише у судовому порядку у зв'язку з істотним порушенням договору (ст.651 ЦК України), або істотною зміною обставин (ч.2 ст.652 ЦК України), є помилковими.

Частиною 3 ст.651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом,договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами, 13.02.2009р. позивач на підставі ст.651 ЦК України, ст.188 ГК України, пункту 17.5 договору надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору підряду №03.1/34 від 16.05.2008р. (т.1, а.с.36).

Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання) з огляду на положення ст.ст.653, 849 ЦК України не потребує узгодження з відповідачем (підрядником), то договір підряду №03.1/34 від 16.05.2008р. є припиненим з 03.03.2009р. з огляду на дату листа відповідача №62 від 03.03.2009р. (а.с.37 т.1).

Отже, названі норми закону та обставини справи, а саме наявність односторонньої відмови позивача від договору підряду та її одержання відповідачем, свідчать про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору підряду, а відтак предмет спору у даній справі, - відсутній.

За таких обставин, ухвалені у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а провадження у справі - припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Відповідно до п.3 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", у випадку припинення провадження у справі сплачене державне мито підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.125, 129 Конституції України, ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Волинській області та касаційне подання прокурора Волинської області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2010р. у справі №06/37-80 скасувати.

3. Провадження у справі припинити.

4. Повернути Службі автомобільних доріг у Волинській області з державного бюджету державне мито, сплачене з позовної заяви у розмірі 85,0 грн. квитанцією №15 від 25.03.2009р., апеляційної скарги у розмірі 42,50 грн. платіжним доручення №945 від 24.09.2009р та касаційної скарги у розмірі 42,50 грн. платіжним доручення №185 від 19.03.2010р.

5. Доручити господарському суду Волинської області видати довідку на виконання пункту 4 резолютивної частини даної постанови.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя М.В.Кузьменко

Поиск по сайту: