Тема 10. Порушення провадження справи

Позов у господарському процесі є важливим процесуальним засобом захисту порушеного або оспорюваного права учасників господарського процесу. Для того щоб він виконував цю важливу роль, необхідно при поданні позову до господарського суду суворо дотримуватися певного процесуального порядку.
Справи позовного провадження в господарському суді порушуються шляхом подання позовної заяви. Подання позову є важливою процесуальною дією. Правом на звернення з позовом до господарського суду є встановлена законом можливість для кожної заінтересованої особи звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і законних інтересів в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Подати позов означає звернутися до господарського суду із заявою, яка повинна містити прохання до суду про розгляд спору про право. Поряд із цим для порушення справи недостатньо подати до суду заяву. Суддя повинен вирішити питання і винести ухвалу про прийняття заяви до провадження в суді, коли дотримано всі вимоги, передбачені законодавством.
Крім передумов права подання позову (за відсутності яких господарський суд відмовляє у прийнятті позовної заяви згідно зі ст. 62 ГПК), існують ще певні умови, встановивши які, суддя приймає позовну заяву до провадження суду.
Отже, за наявності права у заінтересованої особи суддя, в силу закону, повинен перевірити, чи мали місце певні умови, дотримання яких свідчить про наявність у позивача права на подання позову і дає можливість звертатися до господарського суду із заявою — подати позов.
Існують умови, за наявності яких суддя не приймає позовної заяви і повертає її без розгляду. Ці умови свідчать не про відсутність у позивача права на позов (право на подання позову), а лише про те, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду суду по суті доти, доки не будуть усунені підстави, які зумовили повернення заяви.
Згідно зі ст. 63 ГПК суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо:
— позовну заяву підписано особою, яка не має право її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
— у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;
— у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини, не наведено обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми;
— не надано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
— порушено правила поєднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво ускладнить вирішення спору;
— не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
— не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством;
— до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору;
— не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя повертає позовну заяву не пізніше п’яти днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу, яку може бути оскаржено.
У будь-якому випадку потрібне усунення підстав, які стали приводом для повернення позовної заяви. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Таким чином, правові наслідки відсутності права на подання позову й відсутність умов його здійснення (реалізації) є такими:
— в першому випадку за відсутності права на подання позову, тобто за відсутності передумов права на подання позову суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви і повторного подання тотожного позову не може бути;
— у випадку відсутності умов здійснення права на подання позову позовна заява повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду з тотожним позовом у загальному порядку — після усунення допущеного порушення.
Подання позову в строки, які встановлені для захисту порушеного або оспорюваного права, в першу чергу пов’язане із дотриманням позовної давності (глава 5 Цивільного кодексу України). Позовна давність має не тільки матеріально-правове, а й процесуально-правове значення.
Вимога про захист порушеного права приймається до розгляду господарським судом незалежно від закінчення строку позовної давності. Позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторони. Закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові. Таким чином, мова іде про відмову в задоволенні матеріально-правової вимоги по суті, вимоги позивача до відповідача, якщо не буде відновлено пропущеного строку позовної давності, передбаченого законодавством. Згідно зі ст. 80 Цивільного кодексу, якщо господарський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Відновлення строку давності означатиме не що інше, як можливість використання захисту в господарському процесі, щоб одержати захист порушеного або оспорюваного права. В цьому є не тільки матеріально-правове, а й процесуально правове значення позовної давності.
Наявність одного приводу для порушення справи не є достатньою. Позовна заява подається до господарського суду з дотриманням певних правил. Правила подання позовної заяви включають положення про її форму і зміст (ст. 54 ГПК), передбачають направлення копій позовної заяви і доданих до неї документів іншим особам (ст. 56 ГПК). Норми ст. 54 ГПК вказують, в якій формі подається позовна заява до господарського суду; хто має право підпису позовної заяви; які відомості та в якому порядку мають бути вказані в позовній заяві.
Для прийняття справи до провадження господарському суду необхідно перевірити відповідність позовної заяви за її формою і змістом вимогам законодавства, а також встановити, чи є в наявності документи, які вимагає закон. Тому перевірка реквізитів позовної заяви і доданих до неї документів повинна відбуватися перед порушенням справи і прийняттям позовної заяви до провадження господарського суду.
Дотримання належної форми позовної заяви і відповідність його змісту вимогам закону мають суттєве значення для підготовки судової справи до розгляду, а також для наступного правильного та швидкого розгляду його в засіданні господарського суду.
Позовна заява подається обов’язково в письмовій формі й підписується повноважною особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності або його представником. Якщо позов підписано представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Закон потребує суворої відповідності позовної заяви вимогам, що вказані в ст. 54 ГПК, відповідно до якої позовна заява повинна містити:
— найменування господарського суду, до якого подається заява;
— найменування сторін, їх поштові адреси;
— найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;
— документи, що підтверджують за громадянином статус суб’єкта підприємницької діяльності;
— зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (ціна позову повинна бути визначена згідно з правилами ст. 55 ГПК), суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);
— зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з них;
— виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
— відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством;
— перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Вказані реквізити позовної заяви обов’язкові. Поряд із цим у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору. Закон окремо вимагає, щоб позивач, прокурор чи його заступник при поданні позову надіслали сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає (ст. 56 ГПК).
До позовної заяви додаються документи (ст. 57 ГПК), які підтверджують:
— вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених законодавством, з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, — копія претензії, докази її надсилання відповідачеві, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано);
— відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
— сплату державного мита у встановлених порядку й розмірі;
— сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
— обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акту недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ. що підтверджує повноваження представника позивача.
Суддя господарського суду одноособово вирішує питання про прийняття позовної заяви. Він повинен прийняти до провадження господарського суду позовну заяву, подану з дотриманням вимог, передбачених законом.
Суддя може прийняти позовну заяву тільки за наявності певних підстав. Стаття 62 ГПК містить перелік підстав до відмови в прийнятті позовної заяви. Він є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:
- заява не підлягає розгляду в господарських судах України;
- у провадженні господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав або є рішення цих органів з такого спору;
- позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.
Наявність указаних підстав свідчить про відсутність у позивача права на подання позову. Отже, незважаючи на подання позовної заяви, господарський процес не може бути порушено, і суддя господарського суду відмовляє в прийнятті позовної заяви за відсутністю у позивача права на подання позову.
Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору (його заступнику), якщо вони є заявниками, не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви. До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.
Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Відмова в прийнятті позовної заяви виключає можливість повторного звернення в господарський суд по даному спору.
Встановивши, що позовна заява може бути прийнята до провадження господарського суду, суддя порушує справу. Прийнявши позовну заяву, суддя господарського суду не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні (ст. 64 ГПК).
Ця ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду.
Закон надає можливість особі, яка є відповідачем, надіслати відзив на позовну заяву з додатком документів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи (ст. 59 ГПК) надіслати:
— господарському суду — відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;
— позивачеві, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь у судовому процесі, — копію відзиву.
Відзив повинен містити:
— найменування позивача і номер справи;
— мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги;
— перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).
Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником. В останньому випадку до відзиву додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. При неподанні відзиву на позовну заяву справа може бути розглянута по матеріалах, які є у справі (ст. 75 ГПК).
Винесенням суддею ухвали про порушення справи в господарському суді закінчується перша стадія господарського процесу, після чого процес вступає в стадію підготовки справи до судового розгляду.

Поиск по сайту: