Закриття усіх рахунків в банківських установах

Перед тим як подавати заяву про припинення платника податків в податкову інспекцію, Вам необхідно закрити усі рахунки в банківських установах. Після того як Ви закриєте рахунки в банках, Ваш банк надсилає податковій інформацію про закриття рахунку фізичної особи-підприємця. Державна податкова інспекція, під час проведення перевірки платника податків, з'ясовує чи закриті всі рахунки підприємця. Якщо всі податки сплачені, звіти подавалися вчасно та жодних проблем з податковою Ви не маєте, це буде камеральна перевірка "невиїздна". Радимо обов'язково взяти довідку в банку про закриття рахунку, в подальшому довідка може необхідна для підтвердження закриття рахунків.

3). Подання заяви до державної податкової інспекції про припинення платника податку та одержання довідки про відсутність заборгованості щодо податків, зборів (обов'язкових платежів). Відповідна довідка необхідна для подання державному реєстратору після спливу 2-х місячного строку.

Необхідні документи:

· заява про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП (Приклад заповнення); [pullquote]бажано подавати в двої екземплярах, один віддаєте в податкову, інший, з відміткою про отримання, залишається у Вас для підтвердження того, що ви подали відповідні документи.[/pullquote]

· оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за формою N 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби; - Ви самі повинні визначити, які документи Ви отримували в податковій інспекції, наприклад свідоцтво платника єдиного податку та ін. Перед тим як повернути податковій відповідні документи, радимо Вам зробити їх копії.

· опис документів, який був виданий Вам державним реєстратором.

Порядок дій:

· подаєте заяву за формою 8-ОПП та додатки до податкової інспекції за місцем реєстрації; Радимо також додати довідку про закриття рахунків в банку. Може виявитися, що податкова не отримала від банку інформацію про закриття рахунку.

· податкова проводить перевірку;

· податкова встановлює наявності повідомлень від фінансових установ про закриття всіх рахунків;

· податкова перевіряє чи повернуто до органу державної податкової служби оригінали документів, що видані платнику податків та його відокремленим підрозділам (свідоцтва, патенти, довідки за формою N 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню відповідно до законодавства, а також засвідчені копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби; Якщо Ви перебуваєте на податковому обліку в інших податкових інспекціях стосовно сплати окремих податків, то податкова попередньо отримує висновки про відсутність заборгованості щодо податків, зборів (обов'язкових платежів) від цих податкових інспекцій.

· податкова видає довідку про відсутність заборгованості щодо податків, зборів (обов'язкових платежів) та реєструє її в книзі;

· видає Вам довідку або надсилає її по пошті, у випадку, якщо Ви протягом 3-х днів не забрали її особисто.

3. Реорганізація – перебудова, перетворення будь-якої установи, підприємства, організації, структури управління тощо.

В результаті реорганізації юридична особа може як припинити існування, так і продовжити господарську діяльність в новому статусі.

Припинення існування юридичної особи відбувається при таких формах реорганізації, як приєднання, поділ, злиття.

Продовження існування юридичної особи в новому статусі відбувається при таких формах реорганізації, як виділення та перетворення.

Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам – правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Припинення юридичної особи шляхом реорганізації здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних державних органів.

Існує п’ять форм реорганізації:

- злиття (об`єднання);

- приєднання.

- поділ

- виділення;

- перетворення

Злиття – об`єднання двох або більше юридичних осіб в одну нову юридичну особу, при цьому ці юридичні особи припиняють своє існування і передають свої права та обов’язки новоствореній юридичній особі.

Приєднання – це приєднання однієї або декількох юридичних осіб до іншої юридичної особи. При цьому ці особи припиняють своє існування, а їх права та обов’язки переходять до юридичної особи, до якої вони приєдналися.

Поділ – виникнення двох або більше юридичних осіб шляхом поділу існуючої юридичної особи, яка припиняє своє існування, при цьому новостворені юридичні особи є правонаступниками у частині, обумовленої їх статутними фондами. У разі поділу товариства до нових товариств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов’язки реорганізованого товариства.

Виділення – відокремлення однієї або більше юридичних осіб від однієї існуючої юридичної особи; до новоствореної юридичної особи переходить частина майнових прав та обов’язків, що має існуюче підприємство.

Перетворення – це спосіб реорганізації, який передбачає зміну форми власності або реорганізаційно-правової форми юридичної особи без припинення її існування. При перетворенні одного товариства в інше до товариства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов’язки колишнього товариства.

Найпоширенішими прикладами перетворення підприємств є:

- товариство з обмеженою відповідальністю реорганізовується в акціонерне товариство;

- акціонерне товариство реорганізовується у товариство з обмеженою відповідальністю;

- приватне акціонерне товариство (ПрАТ) перетворюється у публічне акціонерне товариство (ПАТ).

Основні етапи реорганізації:

- прийняти рішення вищим органом товариства (його учасниками, власником) про реорганізацію товариства;

- повідомити про прийняте рішення щодо реорганізації відповідні державні органи влади;

- здійснити відповідне повідомлення в засобах масової інформації про припинення юридичної особи;

- погодити певні дії з відповідними органами державної влади на припинення юридичної особи;

- виявити кредиторів;

- скласти передавальний акт або розподільчий баланс;

- перереєструватися в органах державної реєстрації;

- здійснити реєстрацію або скасувати реєстрацію випуску акцій в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (для акціонерних товариств).

4. При ліквідації юридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва. Майно ліквідованої юридичної особи не переходить до інших суб´єктів як цілісний комплекс.

Ліквідація юридичної особи може бути добровільною і примусовою.

Примусова ліквідація юридичної особи відбувається за рішенням суду про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Порядок і випадки примусової ліквідації передбачені ГК України і Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ГК ліквідація суб´єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб´єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом. Ліквідацію суб´єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб´єкта, що ліквідується.

У разі прийняття господарським судом рішення про визнання боржника банкрутом, суд відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатора (ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Крім ліквідаційної комісії ліквідатором можуть бути учасники юридичної особи або орган, уповноважений установчими, документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи (ч. 2 п. 2 ст. 110 ЦК України).

Послідовність розрахунків з кредиторами ліквідованої юридичної особи залежить від того, в якому порядку ця особа ліквідується.

Стаття 112 ЦК України встановлює черговість задоволення вимог кредиторів платоспроможної юридичної особи, що ліквідується:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров´я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов´язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов´язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші.

Черговість задоволення вимог кредиторів у разі визнання юридичної особи банкрутом визначена ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до вказаної норми кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у такому порядку: