Чи була переплата випадковою?

Безпосередні покази про це можуть дати лише посвячені особи. Ми ж оперуємо непрямими доказами та рідкісними співпадіннями.

Наприклад, Іллічівський порт вимагав, аби бажаючі взяти участь у тендері розміщували заставу у розмірі 3,5 млн грн. у «Банку Восток».

Це не найбільш відомий банк, він лише 41-й за розміром активів. Важко було припустити, що дві різних компаній з Одеси та Іллічівська перетнуться у банку, чий головний офіс знаходиться аж за 500 кілометрів у Дніпропетровську. Але це сталось:

Відтак можна стверджувати, що перекидання грошей з рахунків порту до фірми буде дуже швидким і безпроблемним.

До того ж дніпропетровська прописка банку дещо компенсується одним нюансом. 50% банку належить «Фоззі груп» (магазини «Сільпо») та її власнику Володимиру Костельману. А ще 50% «Востока» контролюють Володимир та Лія Мороховські – голова та замголови правління «Востока», які раніше понад 10 років працювали топ-менеджерами одеського банку «Південний». Тобто могли мати справу і з Іллічівським портом, і з власником «Систем інвест трейдінг» Денисом Стеценком – одеським юристом, що недавно розміщував в інтернеті резюме про пошуки роботи, а тепер має фірму, що за півроку натендерила 242,85 млн грн.

Цікаво й те, що фірма виграла усі свої підряди виключно у Іллічівського, Одеського і «Южного» державних портів з однієї області – Одеської.

І ось ще трохи співпадінь:

«Южний» порт раніше очолював одесит Юрій Борисович Крук, колишній нардеп від БЮТ;

Іллічівський порт нині очолює Юрій Юрійович Крук, син екс-нардепа;

Юрій Крук-молодший раніше був власником та керівником ТОВ «Українська національна стивідорна компанія» – оператора одного з терміналів у Одеському торговому морпорту.

Саме цю стивідорську фірму минулого року хотіла придбати Державна продовольчо-зернова корпорація за 200 мільйонів гривень. Тоді знявся великий скандал – СБУ проводила обшуки у Круків – батька, сина Юрія та сина Вячеслава, який є депутатом Одеської міськради (на фото зліва направо).

Справа стала однією з підстав для вигнання представників «Свободи» з МінАПК. Однак на відміну від Швайки&Ко сімейство Круків втримало позиції, а Юрій Крук-молодший ще й посаду. Ну, і можливість проводити багатомільйонні тендери.

Наостанок ще раз зауважимо – наша стаття адресована здебільшого не широкому загалу, а людям, які люблять читати документи. Із різних відомств. Звертати додаткову увагу Міністерства інфраструктури великої потреби немає. Через тиждень по завершенні цього тендеру профільне міністерство оголосило конкурс на нових керівників для десятка своїх підприємств, у тому числі Іллічівського морського торгівельного порту, висловивши надію, що новими директорами стануть люди, які «мають нульову толерантність до корупції».

Ми теж сподіваємось на це. Але також вважаємо, що лише «доброго слова» від міністерства недостатньо. Хотілося б аби наступники, які прийдуть, не дуже заздрили попередникам. Щоби фраза «інституційна пам’ять» чиновників не корелювалась із заспокійливим лозунгом «все буде добре». Все буде, звичайно, добре, але не так як вони собі уявляють.

PS. У “Наших Грошей” є велика надія, що ціни на паливо Іллічівського порту мають якесь розумне і законне пояснення. Відтак ми залюбки оприлюднимо позицію та документи замовника торгів.

Поиск по сайту: