У чому ж особливості класичного і неокласичного підходу до трактування економічних явищ?

ТЕМА - 5. КЛАСИЧНА І НЕОКЛАСИЧНА ТЕОРІЇ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ ЯК БАЗОВІ МОДЕЛІ МАКРОЕКОНОМІКИ

Характерні риси класичної і неокласичної теорії макроекономічної рівноваги за умов досконалої конкуренції.

Принципи неокласичного аналізу.

Сукупний попит і сукупна пропозиція на товарному ринку та фактори, що їх визначають.

Умови рівноваги на ринку ресурсів (праці). Визначення рівноважної ставки заробітної плати і зайнятості.

Споживання, заощадження, інвестиції та фактори, що на них впливають. Основні макроекономічні тотожності.

Ринок грошей в неокласичній теорії.

1 Характерні риси класичної і неокласичної теорії макроекономічної рівноваги за умов досконалої конкуренції.

В сучасній макроекономічній теорії співіснує дві основних концепції: неокласична і кейнсіанська.

Найбільш видатними представниками класичної теорії є Адам Сміт, Давид Рикардо, Джеймс Міль, Жан Батист Сей, Альфред Маршал, Артур Пігу, Леон Вальрас, Вільфредо Парето.

У чому ж особливості класичного і неокласичного підходу до трактування економічних явищ?

Класична концепція пропонує мікроекономічний підхід до трактування макроекономічних явищ і процесів. Вона розглядає узагальнюючі макроекономічні показники як суму аналогічних показників окремих виробничих одиниць. Макроекономічна рівновага, з точки зору класиків, являє собою суму рівноваг на окремих ринках.

;

Рівноважний обсяг виробництва дуже близький до потенційного У^*. Це стосується як ринку товарів, так і ринків ресурсів та грошей.

Якщо фактичний рівень цін більше рівноважного (p > ), тобто AD < AS – перевиробництво (ліквідується за допомогою падіння рівня цін).

Якщо фактичний рівень цін менше рівноважного (p < ), тобто AD > AS – дефіцит товарів (ліквідується шляхом зростання рівня цін).

Серед характерних рис неокласичної теорії можливо виділити наступні:

1. Неокласики розглядають економіку за умов досконалої (вільної) конкуренції.

2. Економіка функціонує за умов повної зайнятості ресурсів і потенційного обсягу виробництва.

3. Процес виробництва товарів створює доход, який дорівнює вартості вироблених товарів. Це означає, що виробництво будь-якого обсягу продукції автоматично забезпечує доход, необхідний для закупівлі всієї продукції на ринку. Згідно з законом Сея пропозиція породжує свій власний попит.

4. Якщо в економіці частина доходу буде споживатися, а частина – заощаджуватись, закон Сея все рівно буде справедливим. Адже заощадження будуть інвестуватися в повному обсязі. Завдяки існуванню ринку капіталу (або ринку заощаджень – інвестицій) рівність заощаджень та інвестицій досягається завдяки гнучкості ставки позикового відсотку r.

Умовою економічної рівноваги з точки зору неокласиків є рівність:

5. В неокласичній моделі зроблено такі припущення:

а) ВНП = НД, оскільки податків не існує, як не існує держави;

б) розглядається закрита економіка, яка не має зв’язків із закордоном;

в) заощадження можуть бути тільки у домогосподарств.

6. Економічна система здатна до саморегулювання. Інструментами забезпечення саморегулювання є гнучкі: ставка процента (r), ставка заробітної плати (W_r) і ціна (Р).

7. Якщо еластичність цін, заробітної плати і ставки позикового процента забезпечує підтримання повної зайнятості ресурсів в економіці, то державі немає сенсу втручатися в економіку. Більш того, втручання держави розглядається неокласиками як шкідливе.

Поиск по сайту: