Рекомендації удосконалення роботи управління туризмом на Херсонщині

Незалежно від сфери і масштабу діяльності будь-який контролюючий суб'єкт повинен не тільки здійснювати попередній та заключний контроль кінцевих результатів, а й провадити поточний контроль і постійну координацію дій об'єктів управління. Не є винятком і УСМСтаТ. Сучасний стан туристичної галузі на Херсонщині потребує системного підходу в управлінні, всебічного його аналізу та оцінки перспектив розвитку, впровадження нових методів управління, чого неможливо здійснити без постійних надходжень інформації про поточну діяльність об'єктів управління. Хоча головний спеціаліст з туризму має доступ до будь-якої інформації, що необхідна для виконання функціональних обов'язків, значна частка цих даних отримується через запити в інші підрозділи облдержадміністрації, податкову службу, туристичні підприємства, що збільшує термін і ускладнює процес прийняття рішення. Тому пропонується внести деякі зміни до системи звітності туристичних підприємств, а саме: крім обов'язкової державної звітності два рази на рік, провадити щомісячну звітність, яка повинна містити такі основні показники:

1. Кількість обслугованих туристів.

2. Рух туристичних потоків з інших країн, областей України та рух потоків за кордон (з зазначенням назв країн і областей).

3. Цілі поїздок та подорожей (у відсотках).

4. Запровадження нових послуг.

5. Проблеми, що виникли за звітний період.

6. Пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо, пропозиції щодо діяльності управління.

Запровадження цієї пропозиції надасть можливість не тільки удосконалити проведення аналізу туристичної діяльності і стану туризму на Херсонщині, але й встановити більш тісний двосторонній зв'язок з об'єктами управління. Збір подібної інформації є своєрідним маркетинговим дослідженням і дозволить складати графіки сезонності, життєвого циклу окремих послуг, проводити сегментацію ринку туристичних послуг, визначити найбільш пріоритетні для області напрямки діяльності. Це надасть можливість розробляти більш конкретні рекомендації фірмам щодо підвищення ефективності їх діяльності, а також визначити коло країн для надання на державному рівні пропозицій щодо укладан­ня з ними міжнародних договорів про спрощення і візового режиму, міжнародне співробітництво тощо. При цьому слід зазначити, що дії головного спеціаліста з туризму не повинні суперечити чинному законодавству України щодо забезпечен­ня свободи підприємницької діяльності суб'єктів ЗЕД. [1]

Управління у відповідності до своїх завдань повинно більше уваги приділяти формуванню туристичної інфраструктури впродовж транспортних коридорів, що пролягають через територію області. Для цього пропонується організувати збір інформації щодо основних транспортних шляхів, що використовуються фірмами згідно маршрутів, провести низку нарад з керівниками туристичних підприємств і представниками інших підрозділів облдержадміністрації щодо виявлення пріоритетних напрямків дій, організації першочергових заходів та визначення конкретних джерел фінансування.

В умовах переходу до ринкових відносин повинна підлягати суттєвим змінам санаторно-курортна система, потрібно впроваджувати нові методи управління. На державному та регіональному рівні потрібно переходити до програмно-цільового (проектного) управління і фінансування санаторно-курорт­ної сфери. При цьому виділення коштів повинно здійснюватися для досягнення кінцевого результату (забезпечення лікування або відпочинку громадян), а не для забезпечення діяльності закладу як такого [27]. Тому пропонується впровадити бізнес-планування та інвестиційне планування. Бізнес-планування повинно пе­редбачати створення регіональних проектів і програм в лікувально-курортній сфері на основі бізнес-планів санаторно-курортних закладів, що отримали право участі в програмі. Подібні програми повинні складатися і постійно контролюватися як крупномасштабний і довгостроковий проект. Це дійсно кардинальні зміни, що потребують значної підготовчої роботи.

Але вирішальне значення матимуть зміни в управлінні на рівні санаторно-курортного закладу, і саме управління з питань молоді, спорту та туризму повинно бути ініціатором подібних змін. Справа в тому, що сучасний санаторно-курортний заклад є черезмірно комбінованим, враховуючи наявність допоміжних, інфраструктурних служб і підрозділів: харчування, транспорту, бібліотеки, кіно, фізкультури і спорту, інженерного забезпечення, охорони, догляду за територією та ін. Більш доцільним було б здійснення цих функцій спеціалізованими фірмами на договірній основі. Альтернативою цьому є перетворення існуючого комбінування послуг і виробничих функцій санаторно-курортних закладів в іншу організаційно-управлінську і правову форми. Найбільш доцільним є запровадження акціонерної форми власності. Також пропонується об'єднання в корпорацію декількох сусідніх закладів з відповідним об'єднанням їх інфраструктури. Санаторно-курортним закладам пропонується запроваджувати діяльність щодо розробки довгострокової стратегії та поточної тактики, програм маркетингу, кадрової політики по забезпеченню кваліфікованими менеджерами. Для забезпечення цих перетворень управлінню у справах молоді, спорту та туризму рекомендується провести роботу та надати пропозиції державній туристичній адміністрації та облдержадміністрації щодо створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов.

З метою прискорити адаптацію працівників туристично-рекреаційної сфери до міжнародних вимог доцільно здійснювати стажування їх за кордоном, а також запрошувати закордонних фахівців для навчання місцевого персоналу. Тому головному спеціалісту з туризму пропонується у ході переговорів з іноземними партнерами винести на їх розгляд питання професійного обміну досвідом.

Поиск по сайту: