|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Туристського районування території Херсонської області. Аналіз туристичної діяльності
Херсонщина за своїм природно-рекреаційним та історико-культурним потенціалом має всі можливості прилучатися до загальноукраїнського туристичного процесу. Херсонська область за розвитком інфраструктури, інтенсивністю туристичних потоків і поєднанням природно-рекреаційних та соціально-історичних умов і ресурсів відноситься до районів високого рівня розвитку туризму. Слід зазначити, що інтенсивність туризму часто пов'язана не стільки з наявністю та якістю відповідних ресурсів, скільки з наявністю відповідної інфраструктури. У дипломній роботі проаналізовано туристичну інфраструктуру та природно-історичний потенціал Херсонщини, а також виконано районування території як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження. Районування території провадиться також для систематизації майбутніх витрат, визначення найбільш перспективних та вигідних напрямків інвестування. Туристичні ресурси (об'єкти туризму) розподілені на три групи: перша — об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), рекреаційні об'єкти та мисливські угіддя; друга — археологічні та архітектурні пам'ятки; третя — культурно-освітні об'єкти, пам'ятники і місця воєнно-історичних подій та пов'язані з іменами видатних людей. Розподіл об'єктів інфраструктури та туристичних об'єктів по адміністративних районах Херсонської області наведено в таблиці 3.1. Туристичне районування території Херсонщини, як і районування взагалі, є основним методом виявлення і вивчення неоднорідності територій. З цієї точки зору важливим є правильний вибір одиниць районування, значимість якого пов'язана з об'єктивним існуванням диференційованих територіальних структур, у межах яких концентруються потоки природно-ресурсних та соціально-економічних систем. У даному випадку такими одиницями районування будуть низовий адміністративний район та міста Херсон та Нова Каховка. Виходячи з показника кількості туристичних ресурсів та рівня розвитку туристичної індустрії пропонується такий варіант групування НАР Херсонської області НАР розподілені на п'ять груп. До першої групи — районів з високим наповненням туристичними ресурсами належать чотири райони: Генічеський, Садовський, Чаплинський райони та м. Херсон, у яких нараховується від 62 до 119 об'єктів, що відносяться до туристичних ресурсів. При цьому в перших двох районах переважають об'єкти рекреаційної зони та природно-заповідного фонду; Чаплинський район характеризують всі три групи туристичних об'єктів (окрім рекреації) — заповідник «Асканія-Нова, м. Херсон насичений архітектурними пам'ятками, культосвітніми закладами та історичними пам'ятками. Слід зазначити диспропорцію між кількістю об'єктів туристичної інфраструктури та мас штабами туристичних об'єктів Чаплинського району (відповідно 4 проти 76). До другої групи — районів з рівнем розвитку туристичних ресурсів та інфраструктури вище середнього (63 об'єкти) належить Голопристанський район, де переважають рекреаційні ресурси (Залізний Порт, Гопри) та природні об'єкти (Чорноморський біосферний заповідник). До наступної групи —районів середнього рівня наповненості (від 35 до 60) належать 4 райони: Бериславський, Цюрупинський, Каховський, Велико-олександрівський. Таблиця 1.2.1 Туристичні ресурси Херсонщини
До четвертої групи — районів з низьким рівнем розвитку туристичних ресурсів належить найбільша кількість районів — Білозерський, Великолепетиський, Горностаївський, Каланчацький, Іванівський, Нововоронцовський та м. Нова Каховка. Ці регіони налічують від 12 до 23 об'єктів. При цьому слід зазначити відносність цього групування. Адже зазначені райони належать до цієї групи лише у порівнянні з найбільш розвиненими регіонами, але в абсолютному значенні достатньо насичені туристичними ресурсами. І до п'ятої групи — районів з нерозвинутим туризмом віднесено 4 райони: Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Новотроїцький та Високопільський, у яких нараховується від 6 до 10 об'єктів. Найбільш насичені зонами мисливства Цюрупинський, Нововоронцовський, Великоолександрівський, Скадовський та Генічеський райони; архітектурними та історичними об'єктами — м. Херсон, Нова Каховка, Каховський та Берис-лавський райони; архіологічними — Цюрупинський (Стародавнє Олешшя), Іванівський, Чаплинський. За даними районування можна зробити висновок про суттєву неоднорідність території Херсонщини і надати пропозиції щодо фінансування туристичної сфери. Найбільш пріоритетними для інвестування є райони 1 та 2 груп (відновлення матеріально-технічної бази готельного господарства та санаторно-курортних закладів, реставрація пам'яток архітектури, рекламно-інформаційна діяльність). Для декількох районів 3, 4 та 5 груп (Білозерського, Великолепетиського, Великоолександрівського, Горностаївського, Каланчацького, Нововорон-цовського, Новотроїцького, Цюрупинського районів) першочергово пропонується розвивати види туризму, що не потребують значних капіталовкладень, а саме: екологічний та сільський зелений туризм. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |