Методичні рекомендації до вивчення теми. Дана тема ставить за мету поглибити знання окремих компонентів сукупного попиту.Розпочати вивчення теми слід із аналізуспоживання

Дана тема ставить за мету поглибити знання окремих компонентів сукупного попиту. Розпочати вивчення теми слід із аналізуспоживання, яке в макроекономічному сенсі є найбільш важливим компонентом ВВП. Після сплати домашніми господарствами податків у їхньому розпорядженні залишається дохід кінцевого використання, котрий йде на споживання і заощадження. Необхідно з’ясувати поняття середньої та граничної схильностей до споживання і середньої та граничної схильностей до заощаджень, окреслити коло чинників, котрі визначають функції споживання та заощаджень.

У макроекономічному аналізі велике значення мають зміни у споживанні, які зумовлені змінами у величині доходу. Величину додаткового споживання, що викликане однією додатковою одиницею доходу, називають граничною схильністю до споживання. Слід розуміти, що ума граничних схильностей до споживання і заощадження завжди дорівнює одиниці. Це пояснюється тим, що приріст доходу може використовуватися або на споживання, або на заощадження. Необхідно познайомитись із графічним зображенням, побудовою та аналізом функцій споживання та заощадження. Функція споживання (С) – графік або формула, що відображають зв’язок між сукупним споживанням та сукупним доходом, функція заощадження (S) – графік або формула, що відображає зв’язок між сукупними заощадженнями і сукупним доходом.

Залежність споживання від абсолютного розміру доходу Кейнс сформував у вигляді основного психологічного закону, відповідно до якого люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання зі зростанням доходу, меншою мірою, ніж зростають доходи. Слід також звернути увагу на взаємо­зв’язок між доходом і споживанням, доходом та заощадженнями, а також заощадженнями та інвестиціями.

Наступним етапом у вивченні даної теми є з‘ясування сутності сучасних неокласичних концепцій споживання, зокрема теорії міжчасового вибору І. Фішера теорії «життєвого циклу» Ф. Модільяні та концепції перманентного доходу М.Фрідмена.

Логічним продовженням роботи над темою є вивчення сутності інвестицій як компоненту сукупного попиту. Під інвестиціями розуміють усі витрати, які безпосередньо сприяють зростанню, загальної величини нагромадженого в економіці капіталу. З неокласичної моделі інвестицій випливає відповідь на питання, чому обсяг інвестицій залежить від реальної процентної ставки. З її зниженням витрати на одиницю капіталу знижуються, що збільшує прибуток власників капіталу і стимулює нагромадження більшого його обсягу. І навпаки, зі зростанням реальної процентної ставки стимул до інвестування знижується. Залежність між обсягом інвестицій і процентною ставкою виражає крива або функція інвестицій, яку слід пояснювати та зображати графічно. Слід розуміти специфіку двох видів інвестицій: автономних та індукованих, розуміти їх взаємозв‘язок із сукупним обсягом виробництва.

Наступним етапом на шляху до опанування теми має стати засвоєння суті мультиплікатора інвестицій та чітке визначення стану економіки, в якому виявляється механізм його дії. Ефект багаторазового зростання реального обсягу виробництва внаслідок початкового збільшення планових інвестицій отримав назву мультиплікатора витрат або мультиплікатора Кейнса. Слід також збагнути економічну природу явища, котре отримало назву “парадоксу ощадливості”.

Поиск по сайту: