ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

«Як вийшло, що вода, настільки потрібна,

що без неї неможливо жити,

цінується так низько, тоді як алмази,

що не приносять жодної користі,

цінуються так високо»

Адам Сміт

Вода, її роль в організмі людини

Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води

неможливе життя людей. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води. З віком її кількість зменшується. Так зародок людини містить 97 % води, організм новонароджених -77 %, у 50-річному віці кількість води в організмі становить лише 60 %.[2 електронний ресурс]

Вода є добрим розчинником. Усі біохімічні реакції, що проходять в організмі людини і пов'язані з процесами травлення та засвоєння поживних речовин, відбуваються у водному середовищі. Разом із солями вода бере участь у підтримці найважливішої фізіологічної константи організму - величини осмотичного тиску. За рахунок малої в'язкості, здатності розчиняти різні хімічні речовини і вступати з ними в неміцні зв'язки вода, що є основною частиною крові, відіграє роль транспортного засобу.[4]
Для задоволення фізіологічних потреб людині необхідно 2,5-3,0 л води на добу. Вона в організм людини надходить з питтям і харчовими продуктами. З водою потрапляє багато фізіологічно необхідних солей, в тому числі таких макро- і мікроелементів, як кальцій, магній, натрій, калій, йод, фтор тощо.
Організм людини погано переносить зневоднення. Втрата 1,0-1,5 л води вже викликає відчуття спраги. Воно пов'язано із збудженням певних відділів центральної нервової системи ("питного" центру), які беруть участь у регуляції і поповненні водних ресурсів організму. Якщо втрата води не відновлюється, тоді погіршується самопочуття, знижується працездатність, порушуються водно-сольовий обмін, терморегуляція і може настати перегрів організму. Недостатнє споживання води негативно впливає на всмоктування поживних речовин у кишківнику. Втрата води в кількості 15-20 % маси тіла при температурі повітря понад 30 °С є смертельною, а 25 % -є смертельною і при нижчій температурі. Це фізіологічне значення води.[12]

Водні ресурси

Водні ресурси визначають рівень життя і рівень здоров’я населення. Цей безцінний скарб як один з основних джерел життєзабезпечення людини піддається багатовіковому антропогенному пресингу. Тому, як результат – на рубежі другого й третього тисячоліть виникли великі труднощі з забезпеченням населення якісною питною водою в усіх країнах світу. [2]

Понад 45% населення споживає воду з відхиленням від чинного стандарту. Водопровідно – каналізаційне господарство України перебуває у вкрай незадовільному стані. Питна вода в значній мірі не відповідає державним стандартам якості питної води, не кажучи вже про стандарти світового рівня, порушуючи відповідність хімічним, бактеріологічним і санітарним вимогам. Причина цього полягає в низькій якості джерел водопостачання, незадовільному стані каналізаційних систем та місцевих систем водопостачання(там втрачається 30% води), частих аваріях, незадовільному функціонуванні очисних споруд та недостатніх дезінфекційних заходах.[10]

Природні водні об’єкти (річки, водойми, озера, підземні води тощо), крім народногосподарських функцій, використовуються як джерела води в системах питного водопостачання.

Серед країн Європи Україна відноситься до однієї з найменш забезпечених водними ресурсами, а отже і забруднюються інтенсивніше, ніж в інших країнах. [6]

Водні ресурси Івано – Франківської області є невід’ємною і надзвичайно важливою частиною її природних багатств. Вони забезпечують потреби народного господарства та населення у воді за рахунок поверхневих та підземних вод.

Поверхневі води Івано – Франківська представлені річками басейнів Дністра і Прута, водосховищами, ставками та озерами. Основним джерелом поновлення водних ресурсів є атмосферні опади, щорічний об’єм яких складає 11,5 км³. [1]

Хімічний склад води з давніх часів привертав до себе увагу як можлива причина захворювань неінфекційної природи. При сучасному напрямку гігієнічної науки, для якого характерне прагнення до найбільш повного вивчення впливу зовнішніх факторів природи на організм людини, звичайно, посилився інтерес до питання впливу хімічного складу води на здоров’я населення. [3]

Завдяки застосуванню нових методів досліджень розширилось уявлення про хімічний склад води природних джерел водокористування. Все більше розширюється вивчення рідкісних елементів(мікроелементів), що містяться в них.

Зміна хімічного складу води можлива в результаті промислової і сільськогосподарської діяльності, з якою пов’язана можливість поступлення в вододжерела виробничих і побутових стічних вод, а також атмосферних вод, що містять виробничі і сільськогосподарські забруднення. Принципи санітарної охорони водойм і діюче законодавство направлені на попередження такого забруднення водойм, яке може нанести шкоду здоров’ю населення при питному і культурно-побутовому користуванні.[14]

Широко вивчена фізіологічна дія і дана гігієнічна оцінка йоду і фтору як мікроелементів, здатних викликати ендемічні захворювання: відповідно ендемічний зоб і флюороз. Теоретичні і експериметальні дослідження підтвердили, що водний фактор не відіграє роль в розвитку ендемічного зобу, оскільки потреба йоду в організмі, в основному, забезпечується за рахунок харчового раціону. І, навпаки, виявили, що епідемії флюорозу спричиняються вживанням неякісної води, що викликані підвищеними концентраціями фтору у питній воді. Експериментальні дослідження показали, що характерні ураження емалі зубів є лише одним із ранніх симптомів дуже складної біологічної реакції організму на дію фтору питної води. Для фтору виявилось не менш характерним біологічне значення його нестачі в питній воді, що є особливо важливим етіологічним фактором захворюваності зубів карієсом.[13]

Встановлено, що серед дитячого і дорослого населення Івано – Франківської області підвищена захворюваність карієсом зубів (від 80 до 100%). Вміст фтор-йонів в добових харчових раціонах в 4-5 разів нижче оптимальної кількості. Тому, ще в 1966 році було розпочато фторування водопровідної води в м. Івано-Франківськ та м. Калуш. Приріст інтенсивності карієсу зубів в цих містах за 10 років було зменшено в 2 рази. Проте на даний момент в цих містах знову появилась проблема нестачі фтору, оскільки з 1989 року було припинено фторування води.(див. додаток Д)[1].

Поиск по сайту: