Розділ І. Огляд літератури

ЗМІСТ

Вступ 3

РОЗДІЛ І. Огляд літератури 5

РОЗДІЛ ІІ. Об’єкт та методи досліджень 8

2.1. Об’єкт досліджень 8

2.2. Методи досліджень 8

2.3. Фізико-географічний нарис району досліджень 9

2.4. Біологічні особливості ряду Напівтвердокрилі 11

2.5. Адаптації ряду Напівтвердокрилі до техногенно-

природних біотопів степового Криворіжжя 13

Розділ III. Дослідження ряду Напівтвердокрилі у біотопах Криворіжжя 15

3.1. Фауністичний огляд напівтвердокрилих району досліджень 15

3.2. Екобіоморфічна характеристика напівтвердокрилих

центральної і північної частини Криворіжжя 19

3.3. Трофічна характеристика напівтвердокрилих 21

3.4. Розподіл напівтвердокрилих по біотопах центральної і північної частини Криворіжжя 23

3.5. Сезонна динаміка чисельності напівтвердокрилих 27

Висновки 30

Додатки 31

Література 34

Вступ

Актуальність теми:

Напівтвердокрилі є важливою і маловивченою складовою ентомофауни Криворізького залізорудного басейну.

Справжні напівтвердокрилі (Hemiptera) – наземні або водні комахи, досить різноманітні за розміром та зовнішнім виглядом. Вони характеризуються великою кількістю видів, що визначає постійний інтерес ентомологів до вивчення фауни та екології видів цієї групи. До того ж справжні напівтвердокрилі це перш за все шкідники сільськогосподарських культур, паразити тварин і людини.

В той же час для господарського життя людини має значення хижий стиль життя більшості родин та багатьох видів справжніх напівтвердокрилих, що харчуються деякими шкідниками сільськогосподарських культур та лісництва.

Напівтвердокрилі тісно співіснують з людиною. Тим більше, що вони є достатньо легкими у знаходженні, відлові та вивченні, тому метою нашої роботи було вивчення структури угруповань напівтвердокрилих центральної частини Криворіжжя у рамках Всеєвропейської стратегії збереження біорізноманіття.

Об’єкт досліджень - представники ряду Напівтвердокрилі у центральній і північній частині Криворіжжя.

Предметом є виявлення взаємозв’язків клопів з трансформованими екосистемами степу.

До завдання досліджень входило:

1. Вивчення даної проблеми за літературними джерелами.

2. Встановлення видового складу напівтвердокрилих та кількісних характеристик угрупувань.

3. Встановлення структури та складу комплексів напівтвердокрилих в біотопах центральної та північної частини Криворіжжя.

4. Дослідження сезонної активності клопів.

5. Аналіз пристосувань клопів до умов степової зони.

За інформаційну основу було взято праці: Бригадиренко В.В. «Основи систематики комах», Кириченко А.Н. «Настоящие полужесткокрылые Европейской части СССР», Кержнер И.М. «Новые данные о фауне наземных полужесткокрылых (Heteroptera) Сахалина», Мордкович В.Г. «Степные экосистемы», Пучков В.Г. «Полужесткокрылые семейства Rhopalidae (Heteroptera) фауны СССР», «К изучению формообразования у Elasmucha grisea L. (Heteroptera, Acanthosomatidae)», «Новые хищницы юга СССР», Фасулаті К.К. «Полевое изучение наземных беспозвоночных», Федорова О.Е. «Фауна полужесткокрылых Зауралья», Яворок В «Kapesniatlas plostic akrisu».

Так, як представники ряду Напівтвердокрилі відіграють важливу роль у колообігу речовин у ландшафтно-кліматичних і ґрунтових умовах степової зони, то вивчення їх видового складу в різних біотопах має практичне значення для збереження цієї групи комах у біорізноманіття степових екосистем.

Основними методами в даній роботі були: метод аналізу спеціальної наукової літератури, метод вільного збору, маршрутний метод, спостереження, косіння сачком.

Обробка та визначення біологічного матеріалу проводилася в лабораторії ентомології кафедри зоології КДПУ за визначником «Настоящие полужесткокрылые Европейской части СССР».

Структура роботи:

Робота складається з теоретичної та практичної частин.

До теоретичної частини входить опрацювання наукової літератури з питань методики збору і визначення видів ряду Клопи, пристосованості цих комах за їх біологічними особливостями до існування в степу. Практична частина складається з вивчення представників ряду Напівтвердокрилі у певних біотопах центральної і північної частини Криворіжжя, встановлення трофічних зв’язків, збір до колекції степових видів.

Розділ І. Огляд літератури

Відділ напівтвердокрилих широко вивчався в різних куточках світу. Йому присвячено багато праць, які характеризують різні аспекти біології та організації угруповань.

Всі роботи можна класифікувати за певними напрямами у вивчені фауни та екології напівтвердокрилих.

Перш за все треба виділити роботи з вивчення видового складу напівтвердокрилих різних регіонів колишнього СРСР та зарубіжних країн.

Переважна більшість робіт 80-90 років минулого століття присвячена вивченню фауни, систематиці та географічному поширенню напівтвердокрилих.

Найбільш повну систематичну характеристику напівтвердокрилих на території Росії надав Кириченко А.Н. у 1951р. випустивши в світ книгу «Настоящие полужесткокрылые Европейской части СССР», що було першим визначником цього відділу комах. Ця робота також містить загальну характеристику Hemiptera, що включає зовнішні особливості, біологію, екологію та господарське значення. Досить широко надається географічне розповсюдження, палеонтологія, філогенія напівтвердокрилих. Але основною частиною є саме таблиці для визначення родин, родів, видів. Ця книга є неоцінним внеском в систематику фауни напівтвердокрилих, бо являє собою результат оброблених, зведених, доповнених всіх відомих до цього часу даних.

Однією з відомих монографії Пучкова В.Г. є робота, присвячена окремій родині напівтвердокрилих Rhopalidae фауни СРСР. В монографії представлена повна систематична характеристика та опис 11 родів та 41 виду. Для більшості видів описані не тільки дорослі комахи, але також личинки та яйця. Ця робота є першою частиною монографії по над родині краєвидів (Coreoidea).

Дуже мало було знайдено публікацій вітчизняних вчених, щодо вивчення видового складу напівтвердокрилих України.

У 1984 році Пучковим П.В. було описано два унікальних вида хищнеців (Heteroptera, Reduviidae) на півдні СРСР. Один було виявлено в Криму, а інший є представником повнокрилої форми серед видів р. Ploiaria в Палеарктичній області.

Роботи цього вченого можна віднести і до другого напряму вивчення напівтвердокрилих – вивчення екологічних особливостей угруповань [10].

В існуючих публікаціях автори певну увагу приділяють добовій та сезонній динаміці.

Велика частина робіт присвячена вивченню трофічних зв’язків напівтвердокрилих.

Відомо кілька публікацій про вплив напівтвердокрилих як носіїв вірусів в сім’яних насадженнях картоплі.

Досить широко вивчаються українськими науковцями особливості біології та екології шкідливої черепашки. Масове розмноження її в довоєнні та повоєнні роки, проблема підняття врожайності насіння бобових – люцерни, конюшини, боротьба за нормальну врожайність насіння деревних порід, що висаджуються в полезахисні смуги викликало особливу увагу до цього шкідника.

У 80-х роках певна частина робіт присвячена пошкодженням злакових культур (озимої пшениці) напівтвердокрилими. Так, в 1983 році Картавцев Н.И. випустив працю в якій наводяться данні з видового складу та чисельності ентомофагів шкідливої черепашки та інших клопів на озимій пшениці. Вказана їх роль в зниженні чисельності шкідника в степовій зоні.

Аналіз адаптацій різноманітних комах до умов степових екосистем розглядали російські вчені, зокрема В.Г. Мордкович.

Усі напрямки у вивченні напівтвердокрилих поступово поповнюються новими даними, розширюючи загальні знання про цей відділ. Однією з таких робіт є монографія Бригадиренко В.В., в якій подається характеристика родин Напівтвердокрилих, поширених в Україні, з описом окремих видів, приналежності до певних трофічних груп.

На основі літературного огляду можна зробити висновок, що дана тема широко висвітлювалась в літературі і вивчалась багатьма вченими. Проте, незважаючи на багато чисельну літературу, джерел з вивчення напівтвердокрилих у біоценозах Криворіжжя немає.

Важливість збереження біорізноманіття в наш час найактуальніша проблема екології. Істотне збільшення рідкісних видів рослин і тварин, що перебувають під загрозою зникнення, зумовлене збільшенням антропогенного тиску на природні екосистеми і свідчить про збереження тенденції втрати живої природи. Сучасний стан збереження біорізноманіття і створення національної екомережі досліджують українські науковці: Марушевський Г.Б., Мельничук В.П., Костюшин В.А., зокрема в роботі «Збереження і моніторинг біологічного та ландшафтного різноманіття в Україні».

Дана робота являється однією з перших спроб дослідити фауну напівтвердокрилих, екологію та деякі інші аспекти життєдіяльності в центральний частині Криворіжжя.

Поиск по сайту: