АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи емпіричних досліджень. Анкетуванняодин з і ос f їв письмового опитування значної клокост ресгої де-нтв відговд о до анкети або опиту вальника

Читайте также:
  1. A) Зам.директора по УР, методист, тренера по вилам спорта
  2. I. Карта методической обеспеченности учебной дисциплины
  3. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  4. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  5. I.1.3. Организационно-методический раздел
  6. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  7. II. ОБЩИЕ МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗУЧЕНИЮ ДИСЦИПЛИНЫ
  8. III. Метод, методика, технология
  9. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ПРОВЕДЕНИЮ СЕМИНАРСКИХ ЗАНЯТИЙ
  10. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  11. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы
  12. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА (заочная дистанционная форма обучения)

Глава 5


 


Анкетування один з і ос f їв письмового опитування значної клокост ресгої де-нтв відговд о до анкети або опиту вальника


період мається на увазі (наприклад, «Як часіо про і яі ом останнього року

Ви читали детективи'?») [78 с 101J Після того, як запиіання сконструйовані, їх розміщують в анкету Сама ан кета (опитувальник) складається з трьох часіин Перша частина звернення до респондента, в якому формулюється мета опитування, визначається хто його проводить, аргументується суспільна значущісіь дослідження гаранту ється анонімність, використання результатів в узагальненому виї ляді, роз яс нюється спосіб заповнення анкети, висловлюється подяка респонденту за зі о-ду брати участь в опитуванні Другу частину анкеїи складають основні га неосновні запитання, розміщуючи які, слід керуватися такими правилами

1 В основу розміщення запитань має буш покладена не топка дос пдника а логіка зручності респонденіа При цьому анкета починається наипрості шими контактними заішіаннями характеру розминки, в середині анкети поміщаються найскладніші запитання які поіребують анатізу і роздумів, потім ідуть запитання інтимного характеру, а в кінці анкети наводяться знову прості запитання, що знімають напруженіс і ь від опитування Перс хід від простих запитань до складних отримав назву «правила воронки»

2 Розміщуючи запитання необхідно враховувати ефект випромінювання взаємовплив запитань одне на (одного Для подолання цього ефекту засто­совують буферні запитання, за допомогою яких можна вирішити пробле му монотонності анкети

3 Запитання про шформованість респондента з іеми оптування потрібно ставити тільки після запитань, що з'ясовуюіь використання респоиден том відповідних джерел інформації (наприклад запитати про перегляд іелепередач можна тільки після з'ясування наявності у респонденіа теле візора)

4 Найбільш інтимні і дратівливі запиіання потрібно готуваїи заішіаннями заохочувальними і супроводжуваїи контрольними

5 Анкета це своєрідна дорога, по якій іде респондент А дороіу важко уя вити без дорожніх знаків і вказівників Для полеішення просування рес­пондента по анкеті в ній застосовують різні інструктивні вказівки Осо бливо вони важливі перед запитаннями-фільїрами відповіді на які дають тільки окремі респонденти Використовуються вказівки і для роз яснення вимог до заповнення окремих запитань «Дорожні знаки» і «вказівники» анкеїи зазвичай пов'язані словом «УВАГА!» Самі вказівки пишуіь вели ким шрифтом, використовують с і рыки і рисунки

Третя частина анкети це так звана паспортичка що ск іадаєгься із запи тань соціально демографічного змісту сформульованих у закріпні формі Алюритм проведення анкетною оптування може бути таким

1 Підбір пперв'юерів Загальну їх кількісіь визначають за форму юю

І = В/НхД де І потрібна кількість ін ісрв юерів, В обсяг вибірконої сукупності, Н - норма оптування респондентів на день, Д кількість днів за які планується провести опитування

2 Інструктаж анкетерів щодо мсти і завдань дослідження процедури опту­вання, можливих ситуацій, сій по поведінки стосовно респондентів

3 Підготовка спільно з адміністрацією або представниками іромадських ор гашзащи умов для опитування (забезпечення всіх ного учасників посадко­вими місцями, створення умов щоб люди не заважали один одному, забез­печення всіх олівцями тощо)

4 Дослідник представляється або його представляю і ь пояснюс мету дослі­дження, пракіичне і теоретичне значення иою результатів розкриває правила заповнення анкеїи, рекомендує звертатися тільки до ньою в разі виникнення труднощів у заповненні анкети, гарантує аноншнісіь опиіу вання, просить респондентів бути щирими

5 У процесі заповнення анкет дослідник сіворює для опитуваних сприяі-ливу психологічну обстановку не допускає, щоб учасники заглядали в ан


Глава 5


Методи емпіричних досліджень



кети своїх сусідів. В аудиторії не повинно бути сторонніх, особливо пред­ставників керівництва. Під час заповнення анкет дослідник повинен запо­бігати будь-яким міркуванням респондентів і не допускати обговорення будь-кого тем, зокрема тем, що стосуються опитування. Соціолог повинен викликати симпатії опитуваних, налаштовувати їх до щирості, бути доб­розичливим і вимогливим одночасно.

6. Подолання виникаючих в ході опитування труднощів:

Запитання з боку респондента на зразок: «Чому опитують саме нас?». Дослідник доступно пояснює принцип вибірки, її випадковий характер, заспокоює респондента, довівши, що вій вибраний чисто випадково, але без його відповіді, як представника вибірки, не мож­на отримати повної і достовірної інформації.

Відмова респондента від участі в опитуванні. Дослідник ще раз аргу­ментує анонімність анкети і результатів, до яких отримають доступ тільки соціологи, уточнює мотиви відмови: якщо опитуваний все ж не хоче відповідати на деякі запитання, то соціолог не повинен напо­лягати, але зобов'язаний відзначити в анкеїі: «відмова» або «не знає».

Виявлення опитуваними незадоволення щодо того, що їх відволікають від роботи або займають вільний час. Соціолог- вибачається, наголо­шує па суспільній значущості дослідження і просить все ж заповни­ти анкету.

Виникнення претензій до якості анкет. Якщо претензії висуваю і ь до якості друку анкети, то дослідник уточнює надруковане, просить ви­бачення за погану якість друку і пропонує продовжити роботу із за­повнення анкети. Якщо ж претензії сіавлять до якості самого запи­тання, його формулювання, то соціолог відзначає труднощі адекват­ного вимірювання соціальних характеристик, роз'яснює запитання, вибачається і зазначає, що зауваження респондента будуть врахова­ні в подальших опитуваннях. Якщо запитання незрозуміле респон­денту, то соціолог пояснює його.

Висунення респондентом пропозицій, зауважень, рекомендацій, які складно вписати в анкету. Соціолог пропонує респонденту чистий аркуш паперу для викладу своїх думок.

 

7. Приймання анкет - надзвичайно важливий етап опитування. Опитуючий повинен прагнути отримати у респондентів всі анкети. Кожну анкету пе­реглядають для з'ясування пропущених запитань і порушень вимог до за­повнення. У разі цих дефектів заповнення респонденту пропонується уточнити варіант відповіді або заповнити пропущене запитання. Він зау­важує, що опитуваний виконав велику роботу, але вона не мас сенсу без усунення окремих дефектів.

8. На завершення опитування дослідник дякує опитуваним за допомогу в дослідженні.

9. Переглядають весь масив отриманих анкет і вибраковують зіпсовані анке­ти та редагують ті анкети, які ще можна використовувати для оброблення інформації.

10. Оцінюють кількість утрачених анкет, з'ясовують ступінь відповідності об­сягу вибірки і кількості анкет, придатних для обробки. Якщо анкет не ви­стачає, то приймають рішення про додаткове опитування, якщо ж їх над­лишок, то проводять додаткову випадкову вибірку.

11. Уведення анкетної інформації в комп'ютер, ЇЇ групування, ущільнення, проведення розрахунків статистичних величин.

12. Аналіз і узагальнення вибіркової інформації на генеральну сукупність, перевірка гіпотез, вироблення практичних рекомендації!.

13. Підготовка звіту за підсумками анкетного опитування.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)