|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Підсумки
1.Однорідні (однотипні) дані зручніше обробляти, вміщуючи їх у таблиці, оскільки таблична організація даних легко піддається алгоритмізації і автоматизованій обробці. 2.Для доступу до елементів одновимірного масиву необхідно вказувати ім’я масиву і у квадратних дужках – порядковий номер елемента масиву. 3.Для доступу до елементів двовимірного масиву необхідно використовувати два індекси: один вказує номер рядка, а інший – номер стовпчика. Індекси розділяються комою. 4.У роботі з масивами необхідно використовувати цикли. 5.Для доступу до елементів одновимірного масиву потрібен один цикл, а для доступу до елементів двовимірного масиву два: один цикл по рядках, а інший – по стовпчиках. 6.Двовимірний масив можна розуміти як набір одновимірних масивів, розглядаючи їх по рядках або стовпчиках. 7.Двовимірний масив чисел частіше називають матрицею. Якщо в матриці кількість рядків дорівнює кількості стовпчиків, то говорять, що задано квадратну матрицю порядку n. 8.Класичні алгоритми є невід’ємною частиною інших, складніших, алгоритмів, що використовують масиви. 9.Знання класичних алгоритмів так само важливе в програмуванні, як таблиця множення в математиці. 10.Основні ознаки класичних алгоритмів: Ø Накопичення суми елементів масиву. Перед циклом (циклами) змінна S обнулюється і потім у циклі (циклах) команда присвоювання S:=S+A[i] (S:=S+A[i, j]) виконує накопичення суми елементів масиву. Ø Обнуління елементів масиву. У циклі (циклах) команда присвоювання A[i]:=0 (A[i, j]:=0) виконує обнуління елементів масиву. Ø Копіювання. У циклі (циклах) команда присвоювання B[i]:=A[i] (B[i, j]:=A[i, j]) виконує копіювання елементів з масиву А в масив В. Ø Обіг. У циклі (циклах) команда B[i]:=A[n+1 – i], (B[i, j]:=A[i, n+1 – j]) виконує перестановку елементів масиву: з кінця в початок і з початку в кінець. Ø Задання підрахунку. Перед циклом (циклами) змінна k обнулюється і потім у циклі (циклах) команда присвоювання k:=k+1 підраховує кількість елементів масиву, згідно з деякою умовою. Ø Задання пошуку: а)спершу передбачається, що шуканого елемента в масиві немає (у:=” ні “ і k:=0); б)організується цикл відповідно до складеної умови «поки не все переглянув і не знайшов, будь ласка шукай», а математично це виглядає так: в)у циклі порівнюється поточний елемент із шуканим. У випадку збігу формується повідомлення «є» і запам’ятовується його порядковий номер. Після цього цикл завершується, оскільки складена умова вже не виконується. Ø Задання знаходження min, max: а)на початку передбачається, що деякий елемент масиву є мінімальним і максимальним. Висловлюється припущення, що це перший елемент таблиці, і його вміщують, відповідно, у комірки min і max, а в комірках imin, imax (jmin, jmax) запам’ятовується порядковий номер (порядкові номери); б)у циклі (циклах) елементи масиву порівнюються з вмістом комірок min і max і більші з них вміщуються в max, а менші – в min з одночасним запам’ятовуванням порядкових номерів; в)видається результат пошуку. Ø Формування масиву В з масиву А з використанням деякої умови. а)правильносформувати умову добору; б)використовувати різні індекси для роботи з масивами. в)значення індексу вихідного масиву модифікується перед розміщенням чергового елемента; Ø Однопрохідний алгоритм підрахунку кількості максимальних елементів. Основна ідея алгоритму полягає в тому, що якщо поточний елемент масиву більший від max, то він заноситься в max і при цьому підрахунок максимальних елементів починається спочатку (з одиниці), інакше якщо поточний елемент масиву дорівнює max, підрахунок максимальних елементів триває. 11.Для доступу до елементів матриці можна використовувати умови: а)i=j – елементи головної діагоналі; б)i+j=n+1 – елементи побічної діагоналі; в)i>j – елементи, що знаходяться нижче від головної діагоналі; г)i<j – елементи, що знаходяться вище від головної діагоналі. 12.Правильно організувавши цикли, можна здійснювати доступ тільки до елементів, що знаходяться у зазначених частинах матриці.
Висновок! РОБОТА З МАСИВАМИ ПОЛЕГШУЄ РОБОТУ З ДАНИМИ І АВТОМАТИЗУЄ ПРОЦЕС ЇХ ОБРОБКИ!
Контрольні запитання 1.Назвіть основні моменти розв’язування завдань: 1)накопичення суми; 2)обнуління; 3)копіювання; 4)переворот; 5)підрахунок; 6)пошук; 7)знаходження min, max; 8)формування масиву В з А з використанням деякої умови; 9)підрахунок максимальних елементів за допомогою аднопрохідного алгоритму. 2.Сформулюйте правило множення матриць. 3.Які зміни необхідно виконати в однопрохідному алгоритмі підрахунку максимальних елементів, щоб з нього одержати алгоритм підрахунку кількості мінімальних елементів?
Вправи Вправа 1. В один будинок протягом m днів постачали молоко. Відомо, що його кількість і ціна можуть бути різними. Скласти алгоритм знаходження кількості молока, проданого за максимальною ціною. Вправа 2. Дано масив цілих чисел A[1:n]. З нього побудуйте масив В, що містить ті самі числа, що і масив А, але всі парні елементи передують усім непарним: 1)порядок проходження елементів зберегти; 2)порядок проходження елементів можна не зберігати; 3)порядок проходження чисел зберегти і нового масиву не заводити. Вправа 3. В одномірному масиві A[1:n] замінити нулями всі елементи, що більші від середнього арифметичного елементів масиву. Вправа 4. Серед учнів школи проведено змагання з метання м’яча. Інформація подана у вигляді двох масивів. В одному – прізвища учнів, а в іншому – результати метання відповідно. Необхідно видати на екран прізвища учнів, що мають максимальний результат, і сам результат. Вправа 6. Перетворити квадратну матрицю порядку n за правилом: рядок з номером n зробити стовпчиком з номером n, а стовпчик з номером n зробити рядком з номером n. Вправа 7. Дано матрицю А розміром n x m дійсних чисел. Необхідно знайти індекси перших двох однакових чисел. Вправа 8. З квадратної матриці А порядку n створити одновимірний масив В з елементів першого рядка, побічної діагоналі і останнього рядка матриці. Вправа 9. Дано одновимірний масив A[1:k] і матрицю В порядку n. Замінити нулями в матриці ті елементи з парною сумою індексів, для яких є рівні серед елементів масиву А. Вправа 10. Дано квадратну матрицю порядку n. Обчислити суму її елементів, розташованих на головній діагоналі і вище, які більші за величиною всіх елементів, розташованих нижче від головної діагоналі. Якщо на головній діагоналі і вище її немає елементів із зазначеними властивостями, то відповіддю повинно служити повідомлення про це. Вправа 11. Дано квадратну матрицю порядку n (n>2). Сформувати послідовність b1, b2, …, bn з нулів і одиниць. Якщо елементи і -го рядка матриці утворюють зростаючу послідовність, то bi=1, інакше bi=0.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |