Формати виклику

1.Виклик функції здійснюється так само, як і будь-якої стандартної функції, наприклад: sin(x), cos(x) і т.д.

2.Після імені функції в круглих дужках пишуть фактичні параметри (тільки аргументи) і якщо їх кілька, вони розділяються комами.

3.Звичайно функції присутні у виразах у правій частині від знака присвоювання. Функції можуть бути передані параметром або елементом списку в команді виведення на екран.

4.Виклик допоміжних алгоритмів (процедур) здійснюється за допомогою спеціальної команди, що має формат:

[ Викликати ] ім’я алгоритму [ (список фактичних параметрів) ], де викликати – службове слово;

[ ] – у квадратні дужки вміщуються команди або елементи команд, які не є обов’язковими;

список фактичних параметрів – це перелік переданих об’єктів.

Мови програмування мають свій механізм передавання параметрів підпрограмі, що викликається. Найпоширеніші способи передавання параметрів:

1.За значенням (параметри-значення).

2.За посиланням (параметри-змінні).

Передавання параметра за значенням

У цьому випадку параметр вважається звичайною змінною в межах підпрограми, але при виклику підпрограми початкове значення параметра автоматично встановлюється рівним значенню відповідного фактичного параметра, заданого при виклику підпрограми. Цей фактичний параметр може бути довільним виразом того самого типу, що і формальний параметр. У середині підпрограми можливі довільні дії з формальним параметром, але будь-які зміни його значення ніяк не позначаються на значеннях відповідних фактичних параметрів – змінних поза підпрограмою.

Передавання параметра за посиланням

Якщо вам треба передати імена комірок, з даними або без них, у яких ви хотіли б бачити потрібний результат роботи підпрограми, то використовуйте параметри-змінні. У цьому випадку підпрограма, змінюючи формальні параметри, змінює відповідні фактичні параметри у програмі, з якої викликається підпрограма.

У мовах програмування Turbo Pascal, Delphi допускається передача нетипізованих параметрів (безтипових параметрів). Суть такого способу полягає в тому, що в підпрограмі формальний параметр описується як безтиповий, а при одержанні фактичного параметра підпрограма «наділяє» його деяким типом. Докладно на цьому способі передачі параметрів ми зупинятися не будемо. При написанні алгоритмів, що використовують виклик процедур і функцій, ми будемо використовувати перші два способи передачі параметрів, але при цьому не будемо їх розрізняти.

Поиск по сайту: