|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Рекурсивні алгоритми
Це означає, що в тілі алгоритму є команда виклику цього алгоритму. У цьому випадку говорять про пряму рекурсію. Але буває і непряма рекурсія. Це така рекурсія, за якої, наприклад, алгоритм А викликає алгоритм В, а він, у свою чергу, викликає алгоритм С, що викликає початковий алгоритм А. Рекурсія широко застосовується в програмуванні, і це невипадково, оскільки багато математичних алгоритмів засновані на рекурсії. Вона дозволяє спростити алгоритм розв’язання завдання, значно зменшити його в розмірах. До того ж, у розв’язанні завдань перебору обійтися без рекурсії дуже складно, а часом навіть неможливо. Водночас треба знати, що для реалізації рекурсивних алгоритмів на комп’ютері треба набагато більше пам’яті, ніж нерекурсивних, тому що при кожному входженні в рекурсію змінним виділяється нова пам’ять. Перш ніж встановити рекурсивний алгоритм, необхідно створити рекурсивний опис вихідного завдання (рекурсивну постановку завдання). Оскільки виконання рекурсивних алгоритмів здійснюється послідовним чином « занурення – вихід », то рекурсивна постановка завдання має являти собою розвинену схему, що вміщує принаймні два варіанти – під час занурення в рекурсію і під час виходу з неї, з відповідною умовою вибору необхідних дій. Ось чому правильна постановка завдання є найважливішим моментом у використанні рекурсії для розв’язування завдань. Обмежимося кількома прикладами алгоритмів із прямою рекурсією, а на прикладі 2 покажемо схему рекурсивного занурення і виходу алгоритму Фібоначчі.
Приклад 1. Обчислити значення функції n! Розв’язання стає очевидним, якщо подати факторіал рекурентним співвідношенням, Алгоритм-функція має вигляд: АЛГ ціл fact(ціл n) ПОЧ ціл f якщо n=1 або n=0 то f:=1 fact:=f інакше f:=fact(n – 1)*n fact:=f Все КІН
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |