АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Стилі тексту

Читайте также:
  1. Введення та редагування тексту
  2. Визначте загальний смисл тексту, виділіть його смислові частини, ключові слова, терміни, морфологічні і синтаксичні засоби.
  3. Визначте стиль і тип мовлення. Виконайте мовностилістичний аналіз тексту.
  4. Виклад тексту документів
  5. Викладення тексту пояснювальної записки
  6. Вимоги до тексту документа
  7. Вимоги до тексту документа
  8. ДИСКРЕТНІСТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО ТЕКСТУ
  9. Додавання текстури
  10. Загальні вимоги до наукового тексту
  11. Заместитель главного инженера по охране труда, промышленной безопасности и экологии (далее по тексту - заместитель главного инженера по охране труда).
  12. Заняття № 12. Особливості тексту рекламного слогана. Складання рекламного проспекту.

Будь-який текст можна віднести до того чи іншого стилю. Під стилем (від грецьк. stulos - «паличка для письма») звичайно розуміють різновид літературної мови, що виконує певну функцію в спілкуванні. Тому стилі називаються функціональними. Функції можуть бути різними, тому диференціація стилів ґрунтується на різних підставах. Так, при орієнтації на відповідні сфери людської діяльності (наука, законодавство і діловодство, політика) виділяються «обслуговуючі» їх стилі - науковий, офіційно - діловий, публіцистичний. Усі вони призначені для передачі досить складного змісту і використовуються в офіційному спілкуванні, дуже часто - у писемній формі. Прагнучи підкреслити цю особливість, три названих вище стилі поєднують, називаючи книжними. Їм протипоставлений розмовний стиль, що використовується у повсякденному спілкуванні, переважно в усній формі. Різновидами цього стилю є літературно - розмовний – мовлення освічених людей у навчальних закладах, на виробництві, у закладах культури; ораторський (усне публічне мовлення) - виступи на теми інтелектуального, ділового характеру; размовно - побутовий – мовлення у невимушеній, домашній обстановці, на відпочинку, на вулиці.

Мова художньої літератури, на думку дослідників, синтезує елементи всіх перерахованих стилів.

 

Функціональні стилі

           
   
 
 
   
Мова художньої літератури

 

 


«Обличчя» кожного стилю визначають домінуючі стильові риси, характерні мовні засоби.

Своєрідні комунікативні якості наукового стилю - логічність, доказовість, узагальненість, неемоційність. Мовлення характеризується наявністю книжних слів з узагальненим і абстрактним значенням типу: позначення, функція, досвід, процесс; наукових термінів: адвербіалізація, імплікація, дискурс. Використовуються дієслова у формі 3 особи теперішнього часу із семантикою «постійної дії»: кислота роз'їдає; скорочення і т.п. Замість займенника однини «я» уживається множинне - «ми».Речення наукового мовлення ускладнені, поширені, повні. Стиль призначений для повідомленнь теоретичного характеру, пояснення причин явищ.

У висловленнях офіційно - ділового стилю передаються точні дані, що мають практичне значення у сфері управління суспільством на всіх його рівнях. Цьому стилю властиві чіткість, беземоційнісь, стандартність. Типові мовні засоби з офіційним забарвленням: розкрадання, іменований, довести до відома й інші; іменники з суфіксами - ані, - івк, - ств, - ість (дані, указівка, відповідальність), дієслова в початковій формі (запропонувати, скасувати і т.д.). Слова використовуються у прямих значеннях.

Публіцистичний стиль вирішує задачу не просто повідомлення інформації, а певного впливу на думки і почуття людей. Для нього характерні особлива виразність і емоційність, тому поширені образотворчі засоби - епітети, метафори, порівняння, інверсія і т.п.

Усне публіцистичне (ораторське) мовлення, літературно - розмовний стиль поєднують елементи книжного і розмовного стилів, займають проміжне положення між ними. При цьому ораторське мовлення - більш суворий варіант літературної мови.

Домінуючі риси розмовного стилю - неповнота висловлювань й емоційність - обумовлені «усністю» контакту, мета якого - обмін враженнями, новинами, почутими чи побаченими. Мовлення цього стилю відрізняється вживанням розмовних слів і висловів, емоційно - оцінних лексем (вечірка, світленький, будиночок, я тобі виїду). Речення розмовного мовлення прості, неповні, непоширені.

Функціональні стилі реалізуються у відповідних мовних жанрах. Так, до наукового відноситься стаття, реферат, монографія, до розмовно - побутового - розмова, бесіда, суперечка і т.д.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)