Три сектори суспільства: держава, бізнес, некомерційні організації

Будь-яке суспільство поділяється на 3 сектори:

Перший сектор – держава. Держава регулює всі сфери життя, вона відповідає за економіку і захист кордонів, порядок на дорогах і роботу світлофорів, здоров’я людей. Вона піклується про всіх загалом, у масі, не фіксуючи увагу на проблемах окремого громадянина.

Другий сектор – бізнес. Бізнес забезпечує громадян товарами та послугами. Намагається дійти до кожного, запропонувати індивідуальні послуги. Але бізнес за будь-яких умов і в будь-якій країні потребує, передусім, грошей. І чим більша індивідуальні послуга, тим вона дорожча. Тобто, бізнес – це сектор суспільства, який турбується про нас за наші ж гроші.

Третій сектор – некомерційні організації. Це об’єднання людей, які зібралися разом, щоб допомогти собі та іншим, не маючи на меті одержати прибутки. Це асоціації бджолярів і туристичні клуби, благодійні фонди та екологічні групи. Сюди можуть входити політичні партії, профспілки, релігійні організації, об’єднання за професійними інтересами чи спільним дозвіллям. Це ті, хто не чекає «милостей від природи», об’єднавшись, намагаються щось змінити у своєму житті. Представники 3 сектору також намагаються дійти до кожного, тільки з іншою міркою, тому що мають інші завдання:

§ захист прав людини;

§ допомога в біді;

§ подолання самотності;

§ розвиток таланту;

§ підтримка в новій справі.

Громадські об’єднання – лише одна група некомерційних організацій, створених з ініціативи громадян. Поняття «громадські об’єднання» поширюється і на політичні партії, на профспілки, благодійні організації, інші громадські структури. Серед громадських об’єднань існує немало «підвидів», зокрема такі як громадські організації, громадські рухи, громадські фонди.

Нас найбільше цікавлять громадські доброчинні організації: професійні асоціації (наприклад, лікарів-психіатрів), товариства дітей інвалідів, ветеранів Афганістану тощо. До благодійних можна віднести також екологічні, природоохоронні та правозахисні організації. Якщо шаховий клуб лише надає місце і можливість своїм членам попрактикуватися у грі, - це суто громадська організація, а коли при ньому відкрито школу юних шахістів, - це вже доброчинність.

Громадською організацією вважаться обєднання матерів з хворими дітьми, зміст діяльності яких полягає в тому, що вони організовують збори, розподіляють випадкову гуманітарну допомогу лише між членами організації. Але, коли такі матері відкрили реабілітаційний центр, причому, не тільки для власних дітей, але й для дітей-інвалідів району, то вони стають доброчинною організацією.

Фінансове забезпечення благодійних організацій здійснюється двома шляхами: приватні внески, пожертвування від «ділових людей», бізнесу.

У будь-якій країні благодійні організації отримують гроші і від держави, наприклад, для реалізації певних програм. Організація може і самостійно заробляти певну суму грошей.

Деякі доброчинні організації мають змогу платити заробітну плату окремим своїм співробітникам. Це залежить від загального фінансового становища. У багатьох організаціях взагалі немає штатних працівників, котрі б отримували зарплату. В них працюють волонтери.

Громадські організації мають багато можливостей щодо реалізації соціальних проблем. Саме створення громадських організацій свідчить про різноманітність інтересів учасників некомерційних структур. Наприклад:

§ вирішення особистих проблем – коли ви особисто зазнали біди;

§ пошук нової роботи;

§ самореалізація – пошук себе;

§ реалізація власної ідеї, або професійної майстерності (педагоги працюють в дитячих організаціях, фізики, біологи – в екологічних групах);

§ бажання відчувати себе потрібним, допомагати людям.

Особи, які працюють у доброчинних організаціях (волонтери, добровольці) хочуть допомагати людям. Але є й інші мотиви. Для них також важливо знайти і реалізувати себе, допомогти власній дитині, друзям. І в цьому немає нічого поганого. З досвіду багатьох організацій можна дійти висновку: якщо людина керується тільки альтруїзмом, особливо в організаціях, де дуже важка робота, наприклад, у притулку для дітей, вона довго не протримається. А ось вирішення особистих проблем – це нормальний стан людини, що називається звичайним життям. Жертвувати собою – екстремальний стан, і довго перебувати в ньому дуже важко. Але особисті інтереси не повинні домінувати над іншими.

Отже, волонтер не отримує матеріальної допомоги у вигляді зарплати, проте, він має дещо інше: умови для розвитку власних здібностей, моральне задоволення, усвідомлення власної необхідності тим, хто потребує допомоги, він приносить користь, набуває нових знань та ін. Можна сказати так: скільки у світі волонтерів, стільки і мотивів безкоштовної роботи в некомерційних організаціях.

Поиск по сайту: