СТАНОВЛЕННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ

1. Український волонтерський рух – складова частина міжнародного волонтерського руху.

2. Нормативно-правові акти України про становлення, поширення та організаційне оформлення волонтерського руху.

3. Цілі, задачі, функції волонтерської діяльності в Україні. Перспективи розвитку українського волонтерського руху.

Волонтерський рух в Україні останнім часом поширюється. Чинниками, які обумовлюють активізацію добровільництва, є загострення соціальних проблем та брак досконалої системи надання соціальних послуг вразливим верствам населення. Сьогодні в Україні діє понад 20 000 сучасних недержавних організацій, які працюють з волонтерами.

У травні 1998 року Україна серед інших країн Центральної та Східної Європи, а також кількох країн Азії, розпочала реалізацію регіональна програма „Ініціативи з роботи на добровільних засадах”. Ідея програми належить Нью-Йоркському Інституту Відкритого суспільства (більш відомого як Фонд Сороса),і впроваджується вона через мережу національних відділень. Головна мета програми – відновлення волонтерської роботи як запоруки громадянського суспільства та незворотності демократичних перетворень, збільшення частки добровільної праці громадян, спрямованої на вирішення конкретних суспільних проблем. До своїх цілей і завдань програма включає: активізацію громадської діяльності в Україні шляхом розвитку волонтерської роботи, спрямованої на якнайширше залучення населення до суспільно корисної праці на добровільних засадах у громадських організаціях, службах соціального захисту та медичній сфері для допомоги у вирішенні проблем суспільства. У межах цієї програми створено Центр волонтеріату „Добра воля”, метою якого є залучення волонтерів до діяльності громадських організацій. Значну увагу приділено навчанню представників організацій управління діяльністю волонтерів (з 1998 р. тренінг з волонтерського менеджменту пройшли представники більш ніж 40 організацій). Для популяризації волонтерського руху в Україні було видано книжку «Доброчинність в Україні: минуле, сучасне, майбутнє» та підручник «Управління діяльністю волонтерів. Як залучити громадськість до вирішення проблем суспільства».

Слід зазначити, що не лише громадські організації, а й державні намагаються розвивати волонтерську роботу в Україні. Це засвідчує діяльність соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де поряд із професійними соціальними працівниками працюють волонтери. Сьогодні волонтерські служби при центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді стали одним із напрямів державної молодіжної політики.

Істотну роль у зміцненні статусу добровольців при центрах соціальних служб для молоді та формуванні позитивного ставлення громадськості до їхньої діяльності відіграє впровадження системи навчання волонтерів (школи волонтерів; тематичні волонтерські курси; табір підготовки добровільних помічників; курси підвищення майстерності) за такими головними напрямами: соціалізація дітей та молоді з функціональними обмеженнями; соціально-рекламна та інформаційна робота з дітьми та молоддю; профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі; правова освіта молоді; підготовка до сімейного життя та усвідомлення батьківства.

За даними дослідження 1999 року, найбільш активно соціальну роботу з дітьми та молоддю проводять волонтери дитячих (19%), жіночих (12%), молодіжних (12%) організацій та організацій, що займаються соціальною роботою з інвалідами (18%).

З’явилося багато організацій, які займаються залученням та навчанням волонтерів або тих, хто спеціалізується лише на розвитку волонтерства. Наприклад, Всеукраїнський громадський цент «Волонтер» (1998р.) веде активну роботу відразу в трьох напрямках: програми «Я і навколишнє середовище» (рішення екологічних проблем, охорона культурних та історичних пам’ятників), «Я і людина» (тренінг з виховання лідерських якостей, соціальна реабілітація інвалідів,сиріт, ВІЛ-інфікованих,жертв насильства), «Я і міжнародна спільнота» (допомога в інтеграції України у світову спільноту).

Отже, волонтери в нашій державі можуть допомагати в різних соціальних інститутах, які мають свої особливості. Психологічні служби, як правило, - це "Телефони довіри", притулки або центри для тих, хто зазнав насильства. Соціальні служби передбачають допомогу "дітям вулиці", у тому числі й роздачу їжі, одягу, ліків. Вони надають допомогу позбавленим волі, біженцям. Крім того, діють патронажні або соціальні служби для людей похилого віку та інвалідів. Культура. Сфера культури потребує менеджерів якого-небудь проекту (музичного, театрального, музейного). Водночас волонтер може проявити свої таланти в одному із видів мистецтва. Екологічна сфера є сприятливою для прояву здібностей волонтерів. Походи, наукові експедиції, нові знання - широке поле діяльності. Від молоді потрібна лише готовність навчатися. А працювати вона зможе і в групах з охорони природи, і в центрах з вивчення радіоактивних чи інших забруднень, і в різноманітних екологічних програмах. Правозахисні програми організації охоплюють різноманітні напрями діяльності. Наприклад, асоціації із захисту прав споживачів, товариства із захисту прав ув'язнених, біженців. Якщо це серйозно хвилює людину, якщо вона зіткнулася з порушенням прав у житті або хоче вивчати юриспруденцію, така сфера буде для волонтера досить доброю практикою.

Звичайно, наведений перелік соціальних інститутів, у яких можуть працювати волонтери, містить далеко не всі можливі варіанти. Є ще багато інших організацій: від різноманітних клубів за інтересами до притулків бездомних тварин, де робота волонтера може бути корисною. На відміну від ринку праці тут попит поки ще перевищує пропозицію.

Доречно зазначити, що на сьогодні існує принаймі 3 фактори, які уможливлюють запровадження волонтерства в життя українського суспільствпа: наявність користувачів соціальних послуг та поля для волонтерської діяльності, яке можуть запропонувати недержавні громадські організації; наявність потенційних волонтерів, яких можна залучати, організовувати, навчати; існування світових моделей волонтерства та методичних рекомендацій щодо роботи волонтерського сектора.

У 2001 році в Україні організовано проведення Міжнародного року волонтерів проголошеного Генеральною Асамблеєю ООН, у межах якого розроблено низьку заходів, щодо сприяння розвитку в Україні волонтерського руху (розпорядження Президента України від 22.03.2001 року № 67/2001 рп “Про організацію проведення в Україні в 2001 році Міжнародного року волонтерів”).

Поиск по сайту: