ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Структура економічного механізму охоплює:

- механізм формування і використання ресурсів (капіталу);

- механізм управління витратами та фінансами;

- мотиваційний механізм;

- механізм взаємодії з ринком;

- механізм формування і використання ресурсів (капіталу); механізм управління витратами та фінансами; мотиваційний механізм; механізм взаємодії з ринком

?

До принципів, на яких ґрунтується внутрішній економічний механізм підприємства, не належить:

- принцип цільової сумісності та зосередженості;

- принцип прямоточності;

- принцип безперервності і надійності;

- принцип планомірності, пропорційності та динамізму;

- демократичний принцип розподілу функцій управління.

?

До організаційних передумов функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства належать:

- наявність майнової відокремленості, відносної економічної самостійності та прогресивної нормативної бази;

- функціонування системи обліку руху матеріальних цінностей, витрат і продукції та раціональної системи оцінювання та матеріального стимулювання діяльності;

-економічна відповідальність за кінцеві результати роботи;

-створення внутрішньозаводської ринкової інфраструктури;

- наявність майнової відокремленості, відносної економічної самостійності та прогресивної нормативної бази; функціонування системи обліку руху матеріальних цінностей, витрат і продукції та раціональної системи оцінювання та матеріального стимулювання діяльності; економічна відповідальність за кінцеві результати роботи; створення внутрішньозаводської ринкової інфраструктури;

?

Економічними формами функціонування підрозділів підприємства можна вважати:

- функціонування підрозділів як центрів витрат;

- функціонування підрозділів, що формують розрахунковий умовний прибуток;

- функціонування підрозділів як центрів реального прибутку;

- функціонування підрозділів як центрів витрат; функціонування підрозділів, що формують розрахунковий умовний прибуток; функціонування підрозділів як центрів реального прибутку;

- функціонування підрозділів, що формують розрахунковий умовний прибуток; функціонування підрозділів як центрів реального прибутку

?

Підрозділи, що є центрами витрат, як правило, виготовляють:

- продукцію внутрішньокоопераційного призначення;

- кінцеву продукцію, яку реалізують на ринку;

- проміжну продукцію внутрішньокоопераційного призначення, яку передають іншим підрозділам за внутрішніми планово-розрахунковими цінами;

?

Підрозділи, що є центрами прибутку, як правило, виготовляють:

- продукцію внутрішньокоопераційного призначення;

- кінцеву продукцію, яку реалізують на ринку,

- проміжну продукцію внутрішньокоопераційного призначення, яку передають іншим підрозділам за внутрішніми планово-розрахунковими цінами;

- кінцеву продукцію, яку реалізують на ринку; проміжну продукцію внутрішньокоопераційного призначення, яку передають іншим підрозділам за внутрішніми

?

Принцип планомірності, пропорційності та динамізму виявляється в такому:

- взаємозалежні підрозділи підприємства забезпечують приблизно однакову продуктивність;

- система управління має бути націлена на вирішення не лише поточних, а й довгострокових завдань розвитку підприємства;

- досягається найкоротший термін виконання всіх операцій;

- виробничий процес та його складові мають суворо повторюватися в рівні проміжки часу;

?

Принцип цільової сумісності та зосередженості означає:

- створення цілеспрямованої системи управління, за якої всі її ланки функціонують як єдиний механізм, спрямований на вирішення загального завдання;

- створення таких організаційно-господарських та технічних умов, за яких досягається стійкість і безперервність заданого режиму виробничого процесу;

- створення системи управління, що націлена на вирішення не лише поточних, а й довгострокових завдань розвитку підприємства;

?

Принцип безперервності та надійності означає:

- створення пов'язаної цілеспрямованої системи управління, за якої всі її ланки створюють єдиний механізм, спрямований на вирішення загального завдання;

- створення таких організаційно-господарських та технічних умов, за яких досягається стійкість і безперервність заданого режиму виробничого процесу;

- створення системи управління, що націлена на вирішення не лише поточних, а й довгострокових завдань розвитку підприємства;

?

Характеристики внутрішніх цін не стосується твердження:

- внутрішні ціни — це умовно-розрахункові ціни;

- внутрішні ціни створюють основу договірних відносин між підприємством та його підрозділами, а також між самими підрозділами;

- згідно з внутрішніми цінами здійснюються реальні (готівкові) платежі між підрозділами;

- внутрішні ціни у практиці внутрішнього обігу виконують ті самі функції, що й ринкові ціни;

- внутрішні ціни формуються з урахуванням взаємозв'язку загальнозаводських критеріїв роботи з критеріями роботи окремих підрозділів.

?

Найпоширенішим методом внутрішнього ціноутворення навітчизняних підприємствах є такий:

- ціноутворення на основі ринкових цін;

- ціноутворення на базі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції;

- ціноутворення на договірній основі;

- ціноутворення на базі витрат виробництва;

- комбінований метод ціноутворення.

?

Якщо внутрішні товари виробляються підприємством із застосуванням секретних технологій, тоді неможливо використовувати метод внутрішнього ціноутворення, що грунтується на:

- основі ринкових цін;

- базі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції;

- договірній основі;

- базі витрат виробництва;

?

Нижня та верхня межі внутрішньої ціни виражаються відповідно рівнями:

- прямих витрат підрозділу-постачальника та собівартості кінцевої продукції;

- доданих витрат підрозділу-споживача та ринкової ціни продукції внутрішиьокоопераційного призначення;

- доданих витрат підрозділу-постачальника та повної собівартості продукції;

- ринкової ціни аналогічної продукції внутрішньокоопераційного призначення та собівартості кінцевої продукції;

- виробничих витрат підрозділу-постачальника та ринкової ціни.

?

До основних методів установлення внутрішніх цін не належить:

- ціноутворення на основі ринкових цін;

- ціноутворення на основі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції;

- ціноутворення на договірній основі;

- ціноутворення на основі витрат виробництва;

- ціноутворення на основі очікуваного економічного ефекту.

?

Основними недоліками встановлення внутрішньої ціни на основі витрат виробництва є:

- відсутність стимулів у підрозділів зменшувати ціну;

- незаінтересованість приймати ефективні управлінські рішення;

- завищення витрат підрозділу-постачальника;

?

До основних переваг методу внутрішнього ціноутворення на базі ринкових цін належать:

- можливість достовірно оцінювати ефективність діяльності підрозділів;

- стимулювання підвищення ефективності роботи підрозділів;

- сприяння зростанню продуктивності праці;

- можливість достовірно оцінювати ефективність діяльності підрозділів; стимулювання підвищення ефективності роботи підрозділів; сприяння зростанню продуктивності праці

?

Основною проблемою встановлення внутрішньої ціни на базі фактичної ціни готової (кінцевої) продукції є:

- визначення обсягу витрат виробництва продукції в'нутрішньокоопераційного призначення;

- встановлення розміру прибутку, що включається у внутрішню ціну;

- узгодження інтересів постачальників і споживачів продукції внутрішньокоопераційного призначення;

?

Основними розділами поточного плану внутрішньокоопераційного виробничого підрозділу, що належить до центрів витрат, є:

- виробництво продукції продуктивність праці;

- виробництво продукції та оборотні засоби;

- витрати і продуктивність праці;

- обсяг продажу продукції і прибуток;

- виробництво продукції і витрати (виробнича собівартість).

?

Основними розділами поточного плану підрозділу, що виготовляє і постачає продукцію на ринок, є:

- виробництво продукції і витрати (виробнича собівартість);

- виробництво продукції і прибуток;

- поставка (продаж) продукції і витрати;

- поставка (продаж) продукції і прибуток;

- виробництво продукції і її рентабельність

?

Принцип партисипативності (участі) у плануванні означає:

- розробку планів підрозділів центральним плановим відділом;

- участь у розробці планів усіх працівників підприємства;

- участь у розробці планів працівників, які реалізують плани;

- розробку планів керівниками підрозділів;

- розробку планів конфіденціально.

?

Принцип безперервності у плануванні передбачає:

- підтримку безперервної планової перспективи;

- взаємозв'язок планів різних часових горизонтів (річних, квартальних, місячних);

- своєчасну розробку і доведення планів до виконавців;

- синхронне планування всіх напрямків діяльності;

?

Принцип гнучкості в плануванні означає:

- можливість оперативно реагувати на не передбачені планом впливи і швидко адаптувати його до нових умов;

- розробку плану централізовано зверху-вниз;

- розробку плану на основі дослідно-статистичних норм;

- планування від досягнутого рівня;

- визначення загальних напрямків роботи без певних обчислень.

?

Виробнича програма підрозділів основного виробництва — це:

- план діяльності;

- план поставки продукції;

- сукупність продукції певної номенклатури і асортименту, яка має бути виготовлена у плановому періоді в заданих обсягах;

- послідовність запуску продукції у виробництво у плановому періоді;

- план ресурсного забезпечення виробництва.

?

Для технологічно взаємопов'язаних внутрішньо коопераційних підрозділів виробнича програма розробляється:

- у порядку, зворотному технологічному процесу (від випускних до заготівельних підрозділі-;

- у послідовності технологічного процесу (від заготівельних до випускних підрозділі-;

- незалежно від планів виробництва інших підрозділів;

- з орієнтацією на максимальний обсяг виробництва;

- самостійно кожним підрозділом залежно від кон'юнктури ринку.

?

Оптимальною с така партія (кількість) запуску предметів обробки у виробництво, яка забезпечує:

- належну комплектність виробництва;

- мінімальні експлуатаційні витрати і втрати від відволікання коштів у незавершене виробництво;

- мінімальний виробничий цикл;

- максимальну продуктивність праці;

- максимальне завантаження устаткування.

?

За нормованої трудомісткості роботи облікова кількість робітників обчислюється:

- діленням обсягу роботи у натуральному виразі на фонд часу одного робітника;

- діленням трудомісткості роботи на продуктивність праці у натуральному виразі;

- діленням нормативної трудомісткості роботи на фонд часу одного робітника з урахуванням коефіцієнта виконання норм;

- множенням продуктивності праці на фонд часу роботи одного робітника;

- множенням продуктивності праці на трудомісткість роботи.

?

До змінних належать витрати, величина яких:

- змінюється на одиницю продукції внаслідок НТП;

- залежить від продуктивності праці;

- нестабільна у часі;

- залежить від обсягу виробництва;

- залежить від номенклатури продукції, що виготовляється,

?

До постійних належать витрати, величина яких:

- однакова для різних видів продукції;

- не залежить від обсягу продукції в межах даної виробничої потужності;

- постійна на одиницю продукції;

- має незмінні норми на тривалий час;

- постійно зростає.

?

Загальновиробничі витрати — це витрати на:

- основні матеріали;

- основні матеріали і оплату праці виробничих робітників;

- утримання, експлуатацію устаткування, організацію й управління виробництвом;

- виробництво і збут продукції;

- утримання адміністрації підприємства.

?

В однопродуктовому виробництві загальновиробничі витрати розподіляються між виробами при калькулюванні:

- пропорційно до основної зарплати виробничих робітників;

- пропорційно до часу обробки виробів у машино-годинах;

- пропорційно до прямих витрат на матеріали і зарплату;

- діленням загальновиробничих витрат на кількість виробів у натуральному виразі;

- пропорційно до основної зарплати виробничих робітників; пропорційно до часу обробки виробів у машино-годинах

?

Собівартість кінцевої продукції підрозділу підприємства з тривалим виробничим циклом за певний період:

- завжди дорівнює кошторису його діяльності;

- завжди менша за кошторис діяльності;

- завжди більша за кошторис діяльності;

- не має зв'язку з кошторисом діяльності;

- менша, більша за кошторис діяльності або дорівнює йому залежно від динаміки незавершеного виробництва.

?

У сукупному (комплексному) виробництві в результаті одного технологічного процесу одержують два кінцеві продукти: один — рідина, другий — газ. Спільні витрати на виготовлення цих продуктів можна розподілити між ними пропорційно:

- до обсягу продукції у натуральному вимірі;

- обсягу продукції у цінах продажу;

- обсягу продукції у нормо-годинах;

- зарплати виробничих робітників;

- прямих матеріальних витрат.

?

Основними оцінними показниками діяльності підрозділів – центрів витрат є:

- прибуток;

- обсяг виробництва і прибуток;

- виконання зобов'язань з виготовлення продукції в натуральному виразі (надання послу- та витрати;

- приріст обсягу виробництва і витрати;

- продуктивність праці та витрати.

?

Основними оцінними показниками діяльності підрозділів – центрів прибутку є:

- обсяг виробництва і продуктивність праці;

- прибуток;

- собівартість продукції і прибуток;

- виконання зобов'язань з виготовлення продукції у натуральному вимірі та витрати;

- прибуток і продуктивність праці.

?

Виконання плану виробництва з номенклатури продукції обчислюється діленням на плановий обсяг продукції:

- фактичного обсягу продукції;

- фактичного обсягу продукції, але без урахування перевиконання плану за окремими номенклатурними позиціями;

- планового обсягу продукції, збільшеного на перевиконання плану з дефіцитних виробів;

- планового обсягу продукції, зменшеного на суму невиконання плану з дефіцитних виробів;

- планового обсягу продукції.

?

Економічний механізм - це:

- спосіб взаємодії господарських явищ;

- зв'язок між виробництвом і споживанням;

- господарська рівновага.

?

Предметом внутрішнього економічного механізму є:

- горизонтальні економічні відносини всередині підприємства;

- вертикальні та горизонтальні відносини всередині підприємства;

- горизонтальні та вертикальні економічні відносини як всередині підприємства, так і за його межами.

Поиск по сайту: